- •Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина і
- •Тема 1.2 «Завдання й зміст кдд»
- •Функції кдд
- •Місія культури
- •Тема 1.3 «Типи кду»
- •Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»
- •Типи культурно - освітніх закладів
- •Типи культурно- освітніх закладів
- •Розділ іі методика кдд конспект лекцій
- •Тема 2.1. “Загальні поняття методики кдд”
- •Тема 2.2. “Індивідуальна дозвіллєва діяльність”
- •Тема 2.3. “Методика організації групової та колективної дозвіллєвої діяльності.”
- •Що стосується видів художньої самодіяльності, то вони охоплюють всі види мистецтва :
- •Тема 2.4. „Методика масової кдд”
- •Розділ ііі сценарно – режисерські основи культурно – дозвіллєвої діяльності
- •Тема 3.1 “Методика розробки сценарію”
- •Розділ IV ігрова діяльність в кдд
- •Тема 4.1. „Гра як засіб організації дозвілля”
- •Гра як явище культури і засіб виховання
- •Ігрова діяльність в житті дітей
- •Тема 4.2. „Історія виникнення ігор”
- •Тема 4.3., 4.4. „Ведучий як організатор ігрової діяльності”
- •Тема 4.5. „Рухливі та малорухливі ігри” план
- •Тема 4.6. „Інтелектуальні ігри” план
- •Інтелектуальні ігри.
- •Тема 4.7. “Ігри - атракціони”
- •Наприклад: “Знайти цифру”
- •Тема 4.8. “Українські народні ігри”
- •“Кіт і миша”
- •“Віночок”
- •Ой, нумо – нумо
- •“Сорока - ворона”
- •“Перетяжка”
- •Тема 4.9. “Ігрові та сюжетно – ігрові програми”
- •Тема 4.10. “Клубна ігротека”
- •Розділ V
- •Тема 5.1. „Форми на основі усного виступу”
- •Інформаційно-дискусійні форми
- •Вечори запитань і відповідей
- •Екскурсії, як комплексні інформаційно-пізнавальні форми кдд
- •Тема 5.2 „Конкурсні форми дозвілля”
- •Тема 5.3 “Театралізований концерт”
- •“Видовищні форми кдд”
- •“Фестивалі. Різновиди і особливості їх проведення”
- •“Концерт”
- •Тема 5.4. “Тематичні вечори”
- •Тема 5.5. “Вечори і дні відпочинку”
- •Тема 5.6. “Дискотека”
- •Тема 5.7. “Комерційні форми кдд”
- •Розділ VI
- •Тема 6.1: Психолого - педагогічні особливості підростаючого покоління
- •Тема 6.2, 6.3 „Особливості організації кдд для підлітків”
- •Тема 6.4 „Організація кдд під час канікул”
- •Тема 6.5. „Особливості організації кдд з молоддю”
- •Тема 6.6. „Організація сімейного дозвілля”
- •Тема 6.7. „Організація кдд з людьми похилого віку”
- •Тема 6.8 „Організація кдд трудового коллективу”
- •Тема 7.1 „Керівництво кдд”
- •Методичне керівництво
- •Функції та завдання відділу культури
- •Положення
- •Тема 7.2., 7.3. „Організаційні основи кдд”
- •Тема 7.4. „Кадри. Діловий імідж організатора кдд”
Місія культури
Місія культури в будівництві нової держави, в котрій незалежність, свобода і людська гідність стали б непорушними
Культура формує стиль життя, спосіб поведінки, вона зцілює дух. Відродити такі цінності як добро, любов, самопожертва, взаємоповага, мужність. Без них людина не може бути людиною.
Культура повинна стати духовним каталізатором національного відродження нашої держави, допомогти їй стати високоінтелектуальною складовою частиною європейської сім’ї народів.
Місія культури в плеканні взаєморозуміння між людьми, злагоди. З материнською любов’ю пригорнути до себе українців, розсіяних по далеких світах. Економічно сильна, але культурно нерозвинута держава серед світової спільності буде вважатися третьосортною, не матиме престижу. Духовно бідні громадяни ніколи не зроблять Україну багатою і щасливою.
Віктор Клименко із с.Семеренки на Полтавщині пише в листі до “Української культури”: “Наше безкультур’я, наша бідність призвели до того, що Україна виявилась пограбованою. Ми самі дали себе пограбувати через те, що зневажливо ставилися до культури, а будь-які спроби зробити її яскраво національною і сучасною розцінювалися партократами як націоналізм”.
Тема 1.3 «Типи кду»
ІННОВАЦІЙНІ ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ – це самостійні організаційні форми установ культури клубного типу, які виконують у культурно-дозвіллєвій сфері поліфункціональну або монофункціональну діяльність, спрямовану на задоволення культурних потреб населення. Змістовний характер цієї діяльності визначається типом або моделлю самої установи. Робота інноваційних установ може відбуватися у тісній злуці з діяльністю інших закладів культури регіону, а також з установами, які займаються рекреаційною та дозвіллєвою діяльністю.
За характером діяльності інноваційні заклади культури клубного типу можна класифікувати таким чином:
1. УНІВЕРСАЛЬНІ – ті, що характеризуються різнобічною, багатофункціональною культурно-дозвіллєвою діяльністю.
2. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ – ті, що характеризуються монофунк-ціональною діяльністю, сфокусованою на певному напрямку культурно-дозвіллєвої роботи. Їх функціонування визначається пріоритетними напрямками культурної політики регіону або інтересами окремих груп населення.
Універсально-комплексний характер можуть мати клубні установи обласного або районного рівня, організовані за принципом міжгалузевої кооперації. Їх характеризує розгалужена інфраструктура, інтегрованість діяльності з установами інших галузей. До подібних закладів належать культурно-оздоровчі комплекси, центри культури і дозвілля, культурно-освітні комплекси, клуби-кафе та ін.
Емпіричний досвід засвідчує життєздатність інноваційних закладів, побудованих за принципом галузевої кооперації. Це – клуби-музеї, клуби-бібліотеки, культурно-естетичні центри. Спеціалізовані або однопрофільні клубні установи відповідають культурним інтересам певних соціальних груп або напрямкам культурно-дозвіллєвої діяльності: клуби жінок, пенсіонерів, будинки фольклору, молоді та ін. Таку спеціалізацію доречно запроваджувати за умов наявності в одному населеному пункті декількох клубів, установ. Як пропонує “Тимчасове положення про клубні заклади” за рішенням виконавчих органів міських Рад народних депутатів і домовленістю між ними – клубні заклади можуть працювати за певними заздалегідь вивченими напрямками.
Інноваційні установи культури клубного типу від звичайних, традиційних клубів принципово відрізняють такі складові частини, як:
основні або пріоритетні напрямки роботи;
зміст діяльності установи;
організаційна структура;
система керівництва;
творчо-виробнича або змістовна діяльність;
кадрові та матеріально-технічні ресурси.
Так робота в межах інноваційного закладу культури клубного типу сприяє поширенню спектру платних послуг, вимагає вирішення проблеми пошуку нових варіантів економічної діяльності, нетрадиційних джерел фінансування.
Дослідження засвідчує, що особливістю інноваційних структур є наявність лідера, який очолює інноваційний заклад культури клубного типу. Це – неординарна особистість, гарний фахівець, людина творча, здатна самовдосконалюватися, підвищувати свій загальний та професійний рівень, згуртовувати навколо себе фахівців-однодумців та творчий актив.
На останню роль в діяльності інноваційних закладів культури клубного типу відіграють планово-архітектурні новації і досконала матеріально-технічна база, на основі якої можливе запровадження інноваційних дозвіллєвих технологій
З метою подолання гальмуючих сил інерції, відживших традицій і консерватизму, необхідно, щоб фронтальні перетворення охопили всі сфери діяльності клубних установ, системи управління, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
На зміну старим методам адміністративного керівництва і контрою мають прийти сучасні управлінські технології, практика стратегічного прогнозування, спрямована на відродження і розвиток історико-культурного середовища .
Н.М.Цимбалюк. Соціально-педагогічні проблеми удосконалення культурно-дозвіллєвої діяльності в закладах культури України. Київ 1997.
В Кіровоградській області на початок 2000 року:
692 – клубних установ, з них:
524 державних,
17 поліфункціональних:
клуб – кафе,
клуб – театр,
клуб – музей,
клуб – бібліотека:
3 – Центри культури і дозвілля,
21 – Районних будинків культури,
50 тис. учасників художньої самодіяльності,
21 – дискотека,
61 – клубна вітальня,
700 – вокально-хорових колективів,
173 – колективів художньої самодіяльності носять звання “народний”,
120 – фольклорних колективів.
Перелік закладів культури для включення до Державного реєстру закладів культури клубного типу.
ОЦНП, РОМЦ.
Палаци культури.
МБК, РБК.
Центри культури та дозвілля, центри культури.
СБК, СК.
Народний Дім.
Будинок ремесел, будинок фольклору, Будинок народної творчості, центр національної культури.
Інноваційні ЗККТ (клуби, бібліотеки, клуби-музеї, клуби-кафе, об’єкти дозвілля). Парки культури відпочинку.
Центральні ПКІВ в містах республіканського та обласного значення.
Центральні ПКІВ у великих містах.
ПКІВ загальноміського значення.
ПКІВ районного значення у великих містах.
ПКІВ міст – курортів.
ПКІВ малих міст, селищ, районних центрів та сіл.
Сади культури і відпочинку (в тому числі як філіали ПКІВ, або бази районних будинків культури, клубів).
Об’єднання ПКІВ.
Спеціалізовані (тематичні) ПКІВ: дитячі, молодіжні, спортивні, гідропарки, розваг.
Зоологічні парки (загальнодержавного та міського значення).
Поліфункціональні КДУ.
Центр культури і дозвілля.
Центр культури і дозвілля молоді.
Міський видовищно-розважальний центр.
Дозвіллєво-виробниче об’єднання.
Центр естетичного виховання.
Будинок національної культури /культури античних груп/.
Будинок народної творчості.
Поліпрофільні КДУ.
Будинок фольклору і ремесел.
Будинок народних традицій.
Центр Української культури.
Будинок соціально-культурних послуг.
Культурно-освітні центри.
Народний Дім.
Монопрофільні КДУ.
Будинок дозвілля.
Клуб – кафе.
Клуб – театр.
Клуб – бібліотека.
Клуб – музей.
Типи культурно-дозвіллєвих установ.
Бібліотеки.
Музеї.
Парки.
Заклади мистецтва.
Установи культури клубного типу.
Спеціалізовані дозвіллєві заклади:
- центри дозвілля;
- молодіжні центри;
- відеосалони;
- будинки ремесел;
- центри відродження національної культури;
- будинки фольклору;
- народні дома.
Позашкільні установи для дітей.
