Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник КДД печать.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
635.39 Кб
Скачать

Тема 1.2 «Завдання й зміст кдд»

Культурно – дозвіллєва діяльність – це своєрідна система, яка сприяє розвитку особи, розвитку її духовного світу, підвищенню загальної культури кожного, хто включений в систему цієї діяльності людини. Слово «діяльність» відтворює діяльність громадську, безкорисну. Вона стосується всього що робить в культурно-дозвіллєвій сфері рядовий учасник, член гуртка чи об’єднання. Для них участь в системі культурно-дозвіллєвої діяльності – це спосіб реалізації себе в сфері вільного часу.

Культурно-дозвіллєва діяльність – це і праця професійного організатора її – режисера, хормейстера, методиста, інструктора та ін. Під змістом КДД прийнято розуміти сукупність всіх галузей і напрямків діяльності. В вузькому значенні цього поняття під змістом розуміється деякий об’єм ідейно-виховного матеріалу обмеженого рамками конкретної культурної акції (заходу).

Основними напрямками КДД є: просвітній, художньо-естетичний, розважальний, фізично-оздоровчий. Суть просвітницького напрямку полягає в піклуванні працівників культурно-дозвіллєвих установ про підвищення культурного рівня населення, розширені та поглиблені їх, знань. Багато культурно-дозвіллєвих заходів носять пізнавальний характер, вони збагачують особисту практику людей, збагачують особисту практику людей, збагачують їх соціальним досвідом, допомагають розібратися в багатогранному житті, в подіях, фактах, в учинках людей, вчать їх оцінювати вища і знаходити правильне рішення життєвих проблем.

Один з основних напрямків – розважальний. Заходи, що носять розважальний характер покликані забезпечити найбільш невимушене, тісне і активне спілкування, яке будується на базі схожих нахилів до певних розваг, танцям, іграм, конкурсам та ін.

Культурно-дозвіллєві працівники повинні знати особливості населення, вміти відчувати тенденції змін його, щоб пропонувати такі розважальні заходи які б відповідали цим змінам.

Художньо-естетичний: суть його полягає в тому, щоб наявними засобами культурно-дозвіллєвої діяльності формувати у людей здатність відчувати і розуміти прекрасне в мистецтві, розвивати творчі здібності, їх духовні запити.

Формування естетичних смаків – здатність людини давати оцінку, розрізняти якість в явищах життя, в творах мистецтва – тісно пов’язане з формуванням естетичних поглядів і почуттів, які формуються під впливом природи, різних видів мистецтва, в тому числі різних видів і самодіяльного, народної творчості, яке складає основи діяльності клубних установ. Мистецтво розширює, збагачує життєвий досвід людей, формує їх характери, світогляд.

Фізично-оздоровчий напрямок здійснюється спеціалізованими установами, Культурно-дозвіллєві працівники допомагають їм організувати фізкультурно-оздоровчі заходи, в програму яких включають проведення концерту, спортивних ігор, розваг. На базі клубу можуть створюватись спортивні клуби, туристичні, загальної фізичної підготовки, «групи здоров’я».

Функції кдд

Всі види сучасного дозвілля, відповідно до ставлення і участі відвідувачів в організації дозвілля, можна підрозділити на пасивне, активне (творче і руйнуюче) і споживацьке. Може бути запропонована така класифікація видів дозвілля за функціями відносно людини:

  1. Споглядальне:

  • заспокійливе (емоційна розрядка, естетична насолода переважно в окультуреному природному оточенні);

  • навантажуючи (теле-, відео перегляди; пасивний відпочинок переважно в техногенному урбанізованому оточенні);

  1. Реабілітаційне (відновлюючи):

  • соціальне;

  • індивідуальне (хобі, епізодичне доброчинне спілкування);

  • колективне (згуртовуючи, викликаючи потребу спілкування і співтворчості; змагання, клуби за інтересами, сімейний відпочинок; профорієнтація підлітків і перепрофілювання діяльності дорослих і пенсіонерів);

  • фізично-оздоровчі заходи;

  • психічно-терапевтична рекреація (психологічна розрядка і лікування);

  1. Удосконалююче (дух і тіло):

  • пізнавальне, просвітнє (інформаційне);

  • навчальне, повчальне (окремим якостям; навичкам, ремеслам, професіям);

  • розвиваюче (мислення, пам’ять, творчі здібності; спортивні заняття, розвиваючі ігри);

  1. Розважальне (в розумних, не зашкоджуючи людині, межах);

  2. Руйнуюче (дух і тіло):

  • пияцтво;

  • наркоманія;

  • агресивні і азартні заняття і розваги;

  • надмірно дозовані розваги і комп’ютерні ігри;

  • атракціони, порушуючи психічну і фізичну рівновагу людини;

  • тощо.

На форми дозвілля впливають:

  • рівень соціально-економічного розвитку країни в цілому і окремих поселень;

  • зміни в суспільстві (політичні, соціальні, етнічні тощо);

  • економічні і побутові умови життя населення;

  • традиції, етнічний склад населення;

  • історично-передумовлений загальний культурний рівень і обізнаність населення;

  • соціально-вікова диференціація;

  • природні умови, рівень урбанізації поселення;

  • сучасна мода на дозвіллєві потреби і заходи;

  • рівень розбещеності і духовної деградації населення;

  • тощо.