- •Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина і
- •Тема 1.2 «Завдання й зміст кдд»
- •Функції кдд
- •Місія культури
- •Тема 1.3 «Типи кду»
- •Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»
- •Типи культурно - освітніх закладів
- •Типи культурно- освітніх закладів
- •Розділ іі методика кдд конспект лекцій
- •Тема 2.1. “Загальні поняття методики кдд”
- •Тема 2.2. “Індивідуальна дозвіллєва діяльність”
- •Тема 2.3. “Методика організації групової та колективної дозвіллєвої діяльності.”
- •Що стосується видів художньої самодіяльності, то вони охоплюють всі види мистецтва :
- •Тема 2.4. „Методика масової кдд”
- •Розділ ііі сценарно – режисерські основи культурно – дозвіллєвої діяльності
- •Тема 3.1 “Методика розробки сценарію”
- •Розділ IV ігрова діяльність в кдд
- •Тема 4.1. „Гра як засіб організації дозвілля”
- •Гра як явище культури і засіб виховання
- •Ігрова діяльність в житті дітей
- •Тема 4.2. „Історія виникнення ігор”
- •Тема 4.3., 4.4. „Ведучий як організатор ігрової діяльності”
- •Тема 4.5. „Рухливі та малорухливі ігри” план
- •Тема 4.6. „Інтелектуальні ігри” план
- •Інтелектуальні ігри.
- •Тема 4.7. “Ігри - атракціони”
- •Наприклад: “Знайти цифру”
- •Тема 4.8. “Українські народні ігри”
- •“Кіт і миша”
- •“Віночок”
- •Ой, нумо – нумо
- •“Сорока - ворона”
- •“Перетяжка”
- •Тема 4.9. “Ігрові та сюжетно – ігрові програми”
- •Тема 4.10. “Клубна ігротека”
- •Розділ V
- •Тема 5.1. „Форми на основі усного виступу”
- •Інформаційно-дискусійні форми
- •Вечори запитань і відповідей
- •Екскурсії, як комплексні інформаційно-пізнавальні форми кдд
- •Тема 5.2 „Конкурсні форми дозвілля”
- •Тема 5.3 “Театралізований концерт”
- •“Видовищні форми кдд”
- •“Фестивалі. Різновиди і особливості їх проведення”
- •“Концерт”
- •Тема 5.4. “Тематичні вечори”
- •Тема 5.5. “Вечори і дні відпочинку”
- •Тема 5.6. “Дискотека”
- •Тема 5.7. “Комерційні форми кдд”
- •Розділ VI
- •Тема 6.1: Психолого - педагогічні особливості підростаючого покоління
- •Тема 6.2, 6.3 „Особливості організації кдд для підлітків”
- •Тема 6.4 „Організація кдд під час канікул”
- •Тема 6.5. „Особливості організації кдд з молоддю”
- •Тема 6.6. „Організація сімейного дозвілля”
- •Тема 6.7. „Організація кдд з людьми похилого віку”
- •Тема 6.8 „Організація кдд трудового коллективу”
- •Тема 7.1 „Керівництво кдд”
- •Методичне керівництво
- •Функції та завдання відділу культури
- •Положення
- •Тема 7.2., 7.3. „Організаційні основи кдд”
- •Тема 7.4. „Кадри. Діловий імідж організатора кдд”
Тема 5.2 „Конкурсні форми дозвілля”
ПЛАН
Особливості організації конкурсних програм. Класифікація конкурсних програм.
Методика підготовки і проведення.
1. Конкурс – пізнавально-розважальна форма КДД, яка виявляє лідера серед учасників чи групи людей в якійсь галузі знань чи певної суспільно-корисної діяльності. Конкурс – це завжди змагання, зіткнення, боротьба, це спеціально розроблений ритуал чи церемонія залучення в змагання.
Конкурс це завжди пожвавлення, прояв ініціативи, кмітливості, винахідливості в культурно-дозвіллєвих заняттях. Конкурс сприяє прояву масовості і майстерності, демонстрація кращих якостей учасників, їх знань, умінь і навичок. Конкурс відноситься до активних форм культурного відпочинку, насиченого спілкування, пошуку способів вирішення певних завдань.
Конкурс – багатоваріантна форма, яка може використовуватись в непередбачених ситуаціях, що можуть виникнути в культурно-дозвіллєвих установах.
Конкурси бувають:
а) командні та індивідуальні;
б) дитячі, молодіжні, сімейні;
в) професійні, екологічні, розважальні, КВК, конкурси краси, інтелектуальні;
г) конкурси самодіяльної художньої творчості.
Класифікація багатоваріантна, стабільної класифікації не існує. Один і той же конкурс можна класифікувати по кількості учасників, по віковій особливості учасників та по змісту.
Наприклад: КВК, “Ну-мо, козаки”, “Ну-мо, дівчата”, та інші по кількості учасників – командні; по змісту – розважальні;
До індивідуальних конкурсів відносимо ті, в яких виявляється переможцем один учасник.
Конкурси “Степова красуня”, “Супер - тато”, “Ну-мо, бабусі”, “Міс…”, Конкурси професійної майстерності.
Е конкурси, в яких приймає участь змішана аудиторія: “Щасливий випадок”, “Дочки-матері”.
Розповсюдження набувають конкурси самодіяльної художньої творчості. За кількісним складом учасників вони можуть бути і командні, і індивідуальні: колективи і групи “Цирк на сцені”, виконавці сучасних бальних танців, майстри-виконавці на класичній гітарі, організатори дискотек – дискжокей, організатори дозвілля та інші.
Екологічні конкурси спрямовані на розширення знань про природу, виявлення знань і вмінь бережливого відношення до тварин.
Зокрема, такі конкурси проводяться в дитячій аудиторії.
Серед розважальних програм “Ну-мо, козаки” – “Ну-мо, козачата”, “Ну-мо, дівчата”, “Ну-мо, першокласниця”.
Конкурс “стартінейджер”, (Краща компанія), “Степова красуня” – “Міні - міс” і можна продовжити перелік різних варіантів конкурсних програм, що свідчать про популярність цієї форми дозвілля серед різних вікових груп відвідувачів клубу.
2. Багато компонентів конкурсних програм готуються завчасно:
це підбір учасників конкурсу;
визначення умов конкурсу;
визначення журі;
підготовка ведучого;
підпір фонограм, музичного супроводу;
підбір реквізиту, атрибутів;
виготовлення наочності та художнього оформлення сцени;
передбачити озвучення заходу.
Всі ці компоненти обговорюються ініціативною групою, складається план підготовки.
