- •Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина і
- •Тема 1.2 «Завдання й зміст кдд»
- •Функції кдд
- •Місія культури
- •Тема 1.3 «Типи кду»
- •Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»
- •Типи культурно - освітніх закладів
- •Типи культурно- освітніх закладів
- •Розділ іі методика кдд конспект лекцій
- •Тема 2.1. “Загальні поняття методики кдд”
- •Тема 2.2. “Індивідуальна дозвіллєва діяльність”
- •Тема 2.3. “Методика організації групової та колективної дозвіллєвої діяльності.”
- •Що стосується видів художньої самодіяльності, то вони охоплюють всі види мистецтва :
- •Тема 2.4. „Методика масової кдд”
- •Розділ ііі сценарно – режисерські основи культурно – дозвіллєвої діяльності
- •Тема 3.1 “Методика розробки сценарію”
- •Розділ IV ігрова діяльність в кдд
- •Тема 4.1. „Гра як засіб організації дозвілля”
- •Гра як явище культури і засіб виховання
- •Ігрова діяльність в житті дітей
- •Тема 4.2. „Історія виникнення ігор”
- •Тема 4.3., 4.4. „Ведучий як організатор ігрової діяльності”
- •Тема 4.5. „Рухливі та малорухливі ігри” план
- •Тема 4.6. „Інтелектуальні ігри” план
- •Інтелектуальні ігри.
- •Тема 4.7. “Ігри - атракціони”
- •Наприклад: “Знайти цифру”
- •Тема 4.8. “Українські народні ігри”
- •“Кіт і миша”
- •“Віночок”
- •Ой, нумо – нумо
- •“Сорока - ворона”
- •“Перетяжка”
- •Тема 4.9. “Ігрові та сюжетно – ігрові програми”
- •Тема 4.10. “Клубна ігротека”
- •Розділ V
- •Тема 5.1. „Форми на основі усного виступу”
- •Інформаційно-дискусійні форми
- •Вечори запитань і відповідей
- •Екскурсії, як комплексні інформаційно-пізнавальні форми кдд
- •Тема 5.2 „Конкурсні форми дозвілля”
- •Тема 5.3 “Театралізований концерт”
- •“Видовищні форми кдд”
- •“Фестивалі. Різновиди і особливості їх проведення”
- •“Концерт”
- •Тема 5.4. “Тематичні вечори”
- •Тема 5.5. “Вечори і дні відпочинку”
- •Тема 5.6. “Дискотека”
- •Тема 5.7. “Комерційні форми кдд”
- •Розділ VI
- •Тема 6.1: Психолого - педагогічні особливості підростаючого покоління
- •Тема 6.2, 6.3 „Особливості організації кдд для підлітків”
- •Тема 6.4 „Організація кдд під час канікул”
- •Тема 6.5. „Особливості організації кдд з молоддю”
- •Тема 6.6. „Організація сімейного дозвілля”
- •Тема 6.7. „Організація кдд з людьми похилого віку”
- •Тема 6.8 „Організація кдд трудового коллективу”
- •Тема 7.1 „Керівництво кдд”
- •Методичне керівництво
- •Функції та завдання відділу культури
- •Положення
- •Тема 7.2., 7.3. „Організаційні основи кдд”
- •Тема 7.4. „Кадри. Діловий імідж організатора кдд”
Інформаційно-дискусійні форми
ВІТАЛЬНЯ – спеціально обладнане і відповідним чином оформлене для відпочинку відвідувачів приміщення в культурно-дозвіллєвій установі (парку, клубі, центрі культури і дозвілля, бібліотеці та ін.), а також сама форма такого відпочинку організованого по заздалегідь створеному сценарію чи програмі.
Найчастіше в практиці КДД зустрічається літературні і музичні вітальні. Зручні меблі, м’яке освітлення (іноді свічки) зі смаком підібрані кольори стін, картини, що доповнюють інтер’єр, створюють приємну обстановку для прослуховування музики, перегляду і обговорення предметів декоративно-прикладного мистецтва, читання і обговорення літературних творів, а в цілому – для спокійного культурного спілкування людей на дозвіллі.
В літературних і музичних вітальнях проводяться творчі зустрічі з артистами, поетами, диспути і дискусії, засідання різних клубних об’єднань, іноді експонуються невеликі виставки, літературно-музичні вечори, посиденьки, вечорниці.
Існують також сімейні вітальні, в яких ведуться невимушені розмови про сімейне виховання, обговорюють рецепти блюд, обмінюються досвідом. Знаходиться тут місце і для ігор, вікторин, розваг, розрахований на певний вік.
Відпочинок у Вітальні органічно поєднується з культурним спілкуванням, а виховання з освітою.
Вечори запитань і відповідей
Однією з інформаційних форм КДД є вечори запитань і відповідей, форма випробувана часом. Форма зручна, мобільна, може проводитись практично в любих умовах: в клубі, польовому стані, майданчику. Вони не потребують спеціального обладнання сцени.
Існують: однотемні, багатотемні вечори, циклові – включають декілька підтем, об’єднаних однією загальною темою. Деякі клубні установи організовують вечори запитань і відповідей диференційованого для різних груп населення: для юнаків, жінок, молодих сімей, працівників однорідних професій.
Підготовка до вечора починається з вибору теми, вияснити слід яка тема актуальна в даний період. У виборі теми може допомогти вивчення інтересів людей (через анкету, усне опитування). І тільки після цього написати рекламне оголошення про наступний вечір і повісити поряд з ним скриньку для питань. Збір питань закінчується за тиждень до вечора. Наступний стан підготовка-класифікація питань по змісту та підбір консультантів. Бажано, щоб це були кваліфіковані спеціалісти, авторитетні люди. Якщо їм необхідна апаратура для ілюстрацій своїх відповідей, її треба підготувати.
Вечір відкриває ведучій. У вступному слові він представляє консультантів, робить короткий огляд питань, направляє хід вечора, в кінці підводить підсумок. Не виключено, що питання можуть виникнути і в ході вечора, так що консультант повинен на них відповісти. Особливого значення мають вечори, на яких темою служать справи якогось колективу, вечори зустрічей з керівником підприємства, фірм, вечори на морально-етичні теми.
Екскурсії, як комплексні інформаційно-пізнавальні форми кдд
Екскурсії – колективні виходи (виїзди людей). В сучасній практиці культурно – дозвіллєвих установ екскурсії не втрачають свого значення . Вони мають виховне і пізнавальне значення. Добре організована екскурсія, яка відповідає запитам її учасників, наочно знайомить з економікою району, міста, з успіхами в різних галузях, природою рідного краю, побутом народів, його культурою. Екскурсія являється важливою і доступною формою активного відпочинку.
Екскурсія по кількості учасників поділяється на групові і масові. Масові екскурсії – 40-50 і більше чоловік. Діляться на декілька підгруп характерною рисою масової екскурсії являється широкий обсяг матеріалу. Масові екскурсії – прогулянка, масові виїзди на місця, пов’язані з історичними подіями. Момент відпочинку в таких екскурсія часто грає основну роль.
Позаміські екскурсії –тут е можливість побути на свіжому повітрі, тому в таку екскурсію поряд з пізнавальними треба включати заходи по забезпеченню відпочинку.
Групові екскурсії (20-25 чоловік) носять більш вузький тематичний характер, більш цілеспрямований. Поділяються на епізодичні і циклові (якщо потрібно ознайомитись з декількома місцями). По своєму змісту екскурсії поділяються на історичні, краєзнавчі, виробничі. Екскурсію можна організувати в історичні, меморіальні, краєзнавчі, і інші музеї, на виставки образотворчого чи прикладного мистецтва, до історичних пам’ятників, до місць бойової слави свого краю. Організатори екскурсій розробляють її план.
№ п/п |
Об’єкт екскурсії |
День і час відвідування |
Для кого прово-диться екскурсія |
Кількіс-ний склад |
Організатор екскурсії |
|
|
|
|
|
|
Визначивши характер екскурсії організатор завчасно домовляється з екскурсійним об’єктом про день і час проведення, кількісний склад групи. Після цього оголошує про екскурсію, де і в кого можна записатись, місце збору групи. Потрібно розробити маршрут екскурсії, забезпечити транспортом, або замовити квітки. Якщо в інше місце виїжджають.
Предметом постійного піклування працівників культурно-дозвіллєвих установ є підвищення виховної спрямованості і пізнавальної цінності екскурсій.
Виставка, як форма КДД з перевагою наочних засобів подачі інформації
Виставка – це публічний показ предметів і експонатів населенню з метою ознайомлення з історією держави, продукцією підприємств, а також художніх творів, предметів культурно-побутового вжитку. Класифікувати виставки важко. В них переплітаються традиційність і оригінальність як в підборі предметів, які демонструються, так і в умовах їх експонування. Виставки передбачають мету не тільки інформаційно-пізнавальну, а й допомагають включати людей в систему культурного спілкування, створюють умови для цікавого, змістовного відпочинку. По змісту матеріалу, що експонується поділяються на промислові, сільськогосподарські, художні, меморіальні. В культурно-дозвіллєвих установах влаштовують частіше художні виставки, які пропагують твори образотворчого мистецтва, перш за все художників-любителів, виставки декоративно-прикладного мистецтва, де демонструються вироби виконані в техніці. Інструкції, макраме, вишивання, чеканки та ін.
Можна в клубі влаштувати філателістичну, природничу виставку (демонстрація акваріумних рибок, птахів, собак, кішок). Виставки книг можна присвятити важливим подіям в житті держави. До Дня Перемоги, наприклад, можна влаштувати виставку книг про Велику Вітчизняну війну. Користуються популярністю виставки технічної творчості молоді. Якщо в клубній установі працюють технічні гуртки, майстерність їх учасників можна представити на виставці. В наші часи стали частіше проводитись виставки-продажу (аукціон). Взагалі виставка в межах міста може бути загальнодоступною, а може і платною, яка організована на комерційній основі.
Найбільш простий варіант представляє собою клубна виставка, яка складається з планшетів, стендів, на яких розміщені діаграми, фотографії, тексти, таблиці. Тема виставки визначається завчасно. Потім створюється виставочний комітет, він складає експозиційний план – своєрідний сценарій майбутньої експозиції. Ретельно відбираються предмети і експонати. Підбирається приміщення, ведеться монтаж експозиції. Вирішується питання інформації і реклами: друкується запрошення, проспекти, афіші. Закінчується підготовча робота вернісажем, тобто урочистим відкриттям виставки.
Правильно організована виставка поглиблює інтерес відвідувачів до тем і проблем, які виставляються, формують культурні потреби, сприяє підвищенню загальної культури.
