- •Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина і
- •Тема 1.2 «Завдання й зміст кдд»
- •Функції кдд
- •Місія культури
- •Тема 1.3 «Типи кду»
- •Тема 1.4, 1.5. «Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення»
- •Типи культурно - освітніх закладів
- •Типи культурно- освітніх закладів
- •Розділ іі методика кдд конспект лекцій
- •Тема 2.1. “Загальні поняття методики кдд”
- •Тема 2.2. “Індивідуальна дозвіллєва діяльність”
- •Тема 2.3. “Методика організації групової та колективної дозвіллєвої діяльності.”
- •Що стосується видів художньої самодіяльності, то вони охоплюють всі види мистецтва :
- •Тема 2.4. „Методика масової кдд”
- •Розділ ііі сценарно – режисерські основи культурно – дозвіллєвої діяльності
- •Тема 3.1 “Методика розробки сценарію”
- •Розділ IV ігрова діяльність в кдд
- •Тема 4.1. „Гра як засіб організації дозвілля”
- •Гра як явище культури і засіб виховання
- •Ігрова діяльність в житті дітей
- •Тема 4.2. „Історія виникнення ігор”
- •Тема 4.3., 4.4. „Ведучий як організатор ігрової діяльності”
- •Тема 4.5. „Рухливі та малорухливі ігри” план
- •Тема 4.6. „Інтелектуальні ігри” план
- •Інтелектуальні ігри.
- •Тема 4.7. “Ігри - атракціони”
- •Наприклад: “Знайти цифру”
- •Тема 4.8. “Українські народні ігри”
- •“Кіт і миша”
- •“Віночок”
- •Ой, нумо – нумо
- •“Сорока - ворона”
- •“Перетяжка”
- •Тема 4.9. “Ігрові та сюжетно – ігрові програми”
- •Тема 4.10. “Клубна ігротека”
- •Розділ V
- •Тема 5.1. „Форми на основі усного виступу”
- •Інформаційно-дискусійні форми
- •Вечори запитань і відповідей
- •Екскурсії, як комплексні інформаційно-пізнавальні форми кдд
- •Тема 5.2 „Конкурсні форми дозвілля”
- •Тема 5.3 “Театралізований концерт”
- •“Видовищні форми кдд”
- •“Фестивалі. Різновиди і особливості їх проведення”
- •“Концерт”
- •Тема 5.4. “Тематичні вечори”
- •Тема 5.5. “Вечори і дні відпочинку”
- •Тема 5.6. “Дискотека”
- •Тема 5.7. “Комерційні форми кдд”
- •Розділ VI
- •Тема 6.1: Психолого - педагогічні особливості підростаючого покоління
- •Тема 6.2, 6.3 „Особливості організації кдд для підлітків”
- •Тема 6.4 „Організація кдд під час канікул”
- •Тема 6.5. „Особливості організації кдд з молоддю”
- •Тема 6.6. „Організація сімейного дозвілля”
- •Тема 6.7. „Організація кдд з людьми похилого віку”
- •Тема 6.8 „Організація кдд трудового коллективу”
- •Тема 7.1 „Керівництво кдд”
- •Методичне керівництво
- •Функції та завдання відділу культури
- •Положення
- •Тема 7.2., 7.3. „Організаційні основи кдд”
- •Тема 7.4. „Кадри. Діловий імідж організатора кдд”
Тема 4.10. “Клубна ігротека”
Ігротека – це спеціально обладнане приміщення в якому проводяться ігри з присутніми або створені умови для самостійних ігрових занять відвідувачів. Найпростіші варіанти ігротек – це кімната настільних ігор, яка існує майже в кожному клубі.
Своєрідною ігротекою є зали ігрових автоматів, зали комп’ютерних ігор. В таких кімнатах можна бачити людей різних вікових категорій, бо полюбляють ці ігри на тільки діти молодшого шкільного віку, підлітки й молодь різного віку.
Поняття “ігротека” включає не тільки кімнату, зал, де проводиться ігри, а й місце де зберігається ігровий клубний реквізит. Він повинен бути зручним в використанні, яскравим і привабливим. Зовнішній вигляд речей – від великих до малих – впливає на враження, яке справляє кожен номер в ігровій програмі.
При виготовленні ігрового реквізиту слід прагнути до того, щоб один і той же реквізит можна було б використати з невеликим змінами в декількох іграх.
В клубній установі ведеться облік не тільки ігор, а й реквізиту до них, кожна гра, коротке описання її змісту і правил заноситься на окрему картку додатком креслення реквізиту. Ці картки разом з реквізитом, який зберігається складають ігровий фонд клубу. Клубу важливо мати діючу ігротеку, тому що без неї неможлива серйозна організація ігрової діяльності. В ігротеку входить також інвентар для атракціонів, атрибути спортивних ігор. Створюючи ігротеку, клуб орієнтується як на ігри масові, так і на ігри індивідуальні, розраховані на одного – двох гравців.
Особливий розділ ігротеки складає особистий реквізит масовика і фонотека, в яку входять набори грамплатівок і магнітофонних записів для музичного супроводу ігор, а також ноти.
В деяких ігрових програмах, особливо в програмах типу КВК, виникає необхідність шумового оформлення – гамір людей, голоси птахів та ін. Тому в фонотеку ігротеки включають спеціальний комплект платівок “Театральні шуми”.
Необхідно, щоб ігровий інвентар був доступним кожному, хто бажає його придбати і щоб користування грою не обмежувалось межами клубу.
Розділ V
Тема 5.1. „Форми на основі усного виступу”
В основі інформаційно-дискусійних форм може бути усний виступ.
Форми на основі усного виступу:
інтерв’ю, зустрічі, вечори запитань і відповідей, диспути, дискусії, бесіди, лекції, мітинги, ток-шоу.
Вони можуть мати монологічну або діалогічну форму.
Монологічні: інформації, розповідь, лекція.
Діалогічні: бесіда, диспут, дискусія, ток-шоу, вечори запитань і відповідей, інтерв’ю, зустрічі.
Інтерв’ю – відповіді на питання в усній формі, які задаються конкретній людині або групі людей.
Лекція – послідовне наукове викладення певної теми перед численною аудиторією. Бувають лекції: академічні, які являються методом навчання в учбових закладах; публічні – аудиторія різноманітна (по досвіду, інтересам, але звичайно доросла).
Бесіда – колективне обговорення певної проблеми. Може бути індивідуальною або груповою.
Головне завдання бесіди – навчати слухачів самостійно розбиратись в тих чи інших питаннях. Основний елемент бесіди – обговорення. Слухачі – співучасники.
Диспут – колективна суперечка на актуальну тему, тобто активний обмін думками. Диспут передбачає зіткнення різних точок зору на одне й те ж питання. Диспут – організована форма КДД.
Методика підготовки:
Визначення аудиторії.
Визначення теми, розробка питань.
Підготовка людей до диспуту (реклама, радіовузол) дати рекомендований список літератури.
Підготувати виступаючих.
Визначення ведучого.
Запрошення консультанта
Методика проведення:
вступне слово ведучого, визначає тему.
Визначається регламент виступів. Ведучому не слід висловлювати свою думку.
Обмін думками.
Заключне слово, висновок.
Мітинг – форма публічних зборів, проводять для обговорення питань, які хвилюють громадську думку. Характерні для мітингу короткі емоційні виступи. В кінці мітингу приймається резолюція, звернення чи привітання. Бувають такі види мітингу: - урочисті,
траурні,
реквієм,
солідарності,
протесту та ін.
Ток – шоу в клуби прийшли з телепрограми. Використовують турніри, в яких приймають участь команди. Вони заздалегідь готують питання по одній із тем. На протязі ток-шоу запрошена людина відповідає на питання, з якими вона не була раніше ознайомлена. (“Вибрики”).
Дискусія – колективна суперечка, але на відміну від диспуту, вона виникає спонтанно.
Вечори запитань і відповідей. Це форма масова, відповіді консультанта на визначену завчасно тему. Бувають: однотемні і багатотемні. Важлива роль ведучого у проведенні інформаційно-дискусійних форм. Він повинен бути людиною ерудованою в питаннях, які обговорюються, з повагою ставиться до тих, хто висловлює свою думку, якщо навіть він не розподіляє їх точки зору. Вміти володіти ситуацією – одна з вимог до ведучого.