Міністерство культури і мистецтв України

КВНЗ «Олександрійське училище культури»

Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. Частина і

Укладачі : Гаврухіна Л.О., Чорна О.І. викладачі

комісії фундаментальних та професійно -

орієнтованих дисциплін.

Навчальний посібник. Теоретичні основи

культурно – дозвіллєвої діяльності.

Розглянуто і схвалено предметно – цикловою комісією фундаментальних та професійно – орієнтованих дисциплін. Протокол № 2 від 4. 09. 2009р.

Для студентів училища культури.

З М І С Т

Розділ І.
1.1.Поняття дозвілля		5
1.2.Завдання і зміст КДД		8
1.3.Типи КДУ		11
1.4., 1.5.Методика вивчення дозвіллєвих потреб населення		16
Розділ ІІ
Загальні поняття методики КДД		20
Індивідуальна дозвіллєва діяльність		24
Методика організації групової та колективної дозвіллєвої діяльності		25
Методика масової КДД		30
Розділ ІІІ
Методика розробки сценарію		32
Розділ ІV
Гра як засіб організації дозвілля		38
Історія виникнення ігор		52
4.3., 4.4. Ведучий як організатор ігрової дії		53
Рухливі та малорухливі ігри		55
Інтелектуальні ігри		57
Ігри – атракціони		61
Українські народні ігри		62
Ігрові та сюжетно-ігрові програми		72
Клубна ігротека		75
Розділ V
Форми на основі усного виступу	77
Конкурсні форми дозвілля	83
Театралізований концерт	85
Тематичні вечори	92
Вечори і дні відпочинку	95
Дискотека	98
Комерційні форми КДД		100
Розділ VІ
Психолого-педагогічні особливості		107
6.2., 6.3. Особливості організації КДД для підлітків		109
6.4. Організація КДД під час канікул		113
6.5. Особливості організації КДД з молоддю		114
6.6. Організація сімейного дозвілля		119
6.7. Організація КДД з людьми похилого віку		122
6.8. Організація КДД трудового колективу		124
Керівництво КДД		127
7.2., 7.3. Організаційні основи КДД		134
7.4. Кадри. Діловий імідж організатора КДД		143
Література		150

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КДД

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1.1 «Поняття дозвілля»

П Л А Н

1. Поняття дозвілля.

2. Види дозвілля.

3. Соціально-культурна цінність дозвілля та його роль

у формуванні особистості.

Л І Т Е Р А Т У Р А:

Н.М.Цимбалюк. Соціально-педагогічні проблеми удосконалення культурно-дозвіллєвої діяльності в закладах культури України. – Київ. -1994

Важливою функцією клубу є організація вільного часу, створення умов для ефективного раціонального проведення дозвілля. Дозвілля – це вільний час, який залишається від роботи, навчання від часу, яке витрачається на задоволення фізіологічних потреб, побутових (сон, їжа, її приготування) виконання сімейних обов’язків.

Зміст дозвілля розкривається в конкретних видах діяльності, яким люди присвячують свій вільний час.

Не можна розуміти вільний час як “зайвий”, нічим не заповнений час. Нічого не робити взагалі неможливо. Певна діяльність людини обумовлена психофізіологічними потребами чи певними моральними цінностями.

Вільний час використовується для рекреації, що передбачає підготовку до нового трудового циклу. Вид дозвілля із загально-культурними та загальнолюдськими потребами. Нараховується більше 500 видів діяльності.

Стомленість, змореність різного порядку, психічний стан, переживання, які викликані стомленістю, можна зняти відпочинком. Відпочинок може бути активним і пасивним.

Відпочинок це час, який людина використовує для відновлення фізичних, розумових сил, на культурний розвиток особистості, на задоволення інтересів, запитів у спілкуванні.

Під пасивним відпочинком розуміємо головним чином сон, повна бездіяльність навіть у час, коли людина не спить.

Активний відпочинок, це та чи інша діяльність людини, або зміна діяльності, при якій осередок збудження, що викликав стомленість знімається з допомогою іншого, нового, спеціально створеного осередку збудження.

В звичайному житті людини під відпочинком розуміється все те, що людина робить чи не робить у вільний від роботи час (спить, їсть, гуляє, читає, займається улюбленою справою). Але в практиці роботи культурно-дозвіллєвих установ під відпочинком розуміється культурне проведення часу, що сприяє не тільки відновленню сил (фізичних і розумових), а й вплив на розвиток особистості.

Основне призначення культурно-дозвіллєвих установ – це організація відпочинку та розваг. При організації відпочинку слід пам’ятати принципи його організації :

• поєднання відпочинку з просвітительством та вихованням;

• використання різноманітних форм відпочинку;

• диференційований підхід до різних груп населення;

• самодіяльність людей в організації відпочинку;

• створення повсякденних умов для відпочинку.

Відпочинок може бути повсякденним, коли людина маючи вільний час, бажає провести його в клубному закладі. Що можна запропонувати цій людині?

Вибери, будь ласка, форму до вподоби. Звичайно, всі ці форми вмістити в одній установі неможливо. Такими формами можуть бути:

• музичні салони, світлиці, кафе, куточки відпочинку (телевізор, газети), відеосалони, атракціони, комп’ютерні ігри, спортзал. В вихідні та святкові дні організатори КДД повинні провести масові заходи. Це може бути: концерт, гуляння, вистава, конкурсна чи ігрова програма, вечір відпочинку, “Разом дружна та весела сім’я”. “Що? Де? Коли?”, “Інтелект-шоу”. Це може бути бал, карнавал, клубний “вогник”.

Пропонуючи відвідувачам клубу ту чи іншу форму дозвілля, організатор повинен зробити так, щоб людина змогла відновити витрачені сили, енергію, одержати позитивний емоційний заряд і не забути про те, що відпочинок, який організував він, сприяє у формуванні особистості.

Педагогічно організований захід може не лише розважити, виводити зі стресового стану. Він повинен також нести в собі значне виховне навантаження: висміювати негативні прояви соціальної діяльності, негативні риси характеру окремої особи.

Активним видом дозвілля вважається також вільна товариська бесіда. Це – процес невимушеного між особистого спілкування, в ході якого відбувається обмін інформацією, судженнями. Цей вид дозвілля спрямований на задоволення потреб особи як соціально створеного об'єкта. Стрімкі соціальні зрушення, які характеризують сучасне життя, прогресуючі урбанізаційні процеси, особливості у розподілі трудових ресурсів не сприяють розгортанню повноцінного емоційного життя особи. Невизначеність соціальних ідеалів, згубні впливи західної масової культури можуть привести до деградації людської особистості нехтуванням основними моральними цінностями суспільства (доброзичливість, порядність, цнотливість тощо). Необхідними якостями емоційного життя особистості виступають потреби у співчутті та співпереживанні. Тому вільна товариська бесіда набуває особливого значення. В основі вільної товариської бесіди лежить інтерес до предмету розмови.

На всіх видах дозвілля, їх особливостях ми будемо зупинятись детально при вивченні тем.