- •Мета та завдання пропедевтичного курсу інформатики.
- •Предмет методики навчання інформатики і її місце в системі професійної підготовки вчителя початкової школи. Інформатика як наука і навчальний предмет в школі.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі.
- •Підготовка приміщення і обладнання
- •Підручники та посібники. Програмне забезпечення курсу інформатики у початковій школі.
- •Методика вивчення теми “Алгоритми і виконавці” у 2 класі .
- •Алгоритми і виконавці (4 год.)
- •Методика вивчення теми “Графічний редактор” у 2 класі.
- •Методика вивчення теми “Інформаційні процеси і комп’ютер”
- •Методика вивчення теми “Файли та папки. Вікна та операції над ними” у 3 класі.
- •Методика вивчення теми “Пошук даних в Інтернеті” у 3 класі.
- •Пошук даних в Інтернеті (6 годин)
- •Методика вивчення теми “Робота із презентаціями” у 3 класі.
- •Робота із презентаціями (7 годин)
- •Методика вивчення теми “Алгоритми і виконавці” у 3 класі.
- •Методика вивчення теми “Електронне листування” у 4 класі.
- •Електронне листування (5 годин)
- •Методика вивчення теми “Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і повторенням” у 4 класі.
- •Методика формування початкових навичок роботи з комп’ютером.
- •Методика формування уявлень про інформацію, знак, модель, код, кодування.
- •Методика формування алгоритмічного мислення учнів.
- •Розвиток логічного мислення, пам’яті, спостережливості та просторової уяви на заняттях з інформатики у початковій школі.
- •Що входить у поняття периферійних пристроїв? Для чого призначений монітор? Як і функції виконує відеоадаптер?
- •Що входить у поняття периферійних пристроїв? За якими
- •Яке призначення і функції операційних систем? Що ви можете сказати про принципові особливості середовищаWindows?
- •Що розуміється під поняттям “файл”? Що таке таблиця кодування? Які стандарти кодування символів існують на сьогодні?
- •Які є способи опису алгоритмів? Що розуміється під словесним описом алгоритму? Назвіть елементи блок-схеми алгоритму та поясніть їх призначення.
- •Які є базові структури алгоритмів? Який алгоритм називається лінійним?
- •Як розуміється формальність алгоритму? Наведіть приклади алгоритмів з навколишнього життя.
- •Склад середовища виконавця алгоритмів Scratch. Інтерфейс програми.
- •Апаратні компоненти інформаційної системи. Які пристрої розміщуються у системному блоці пк?
- •Поняття про комп’ютерні мережі. Типи комп’ютерних мереж. Способи організації комп’ютерних мереж.
- •Інтернет, історія розвитку, принципи роботи. Сервіси комп’ютерної мережі Інтернет.
- •1966 Рік - початок створення комп'ютерної мережі Арпанет. У жовтні 1967 року англійський учений Дональд Девіс, який досліджував питання пакетної пересилки файлів, уперше застосував термін “пакет”.
- •Носії даних та відомостей, їх типологія і характеристики.
- •Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Програми для роботи з документами.
- •Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Програми для роботи з графікою.
- •Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Програми для роботи в Інтернеті.
- •Поняття про комп’ютерну безпеку. Віруси та антивіруси.
- •Архітектура персонального комп’ютера.
- •Інформація, повідомлення, шум. Види інформації. Інформаційні процеси.
- •Системи числення. Двійкова система числення.
- •Різновиди программного забезпечення. Службові програми, утиліти.
-
Методика формування алгоритмічного мислення учнів.
У процесі формування в учнів алгоритмічного мислення в них виробляється уявлення про алгоритм та його властивості, виконавців алгоритму, з’ясовуються форми подання алгоритмів, забезпечується ознайомлення з основними алгоритмічними структурами. Учні починають формувати навички складання алгоритмів, покрокового їх виконання, структурування власної діяльності. Ці уявлення та навички засвоюються учнями поступово, через виконання ними системи вправ, протягом усього періоду навчання у початковій школі.
У пропедевтичному курсі інформатики у 2 класі не вводять термін "алгоритм", але пояснення особливостей роботи в комп’ютерних програмах наводиться у формі опису окремих кроків, виконання яких призводить до певного результату.
Поняття команди та алгоритма в явному виді вводиться у 3 класі. Учням пропонується навести приклади команд, при цьому учитель повинен звертати увагу на те, щоб ці приклади наводились у вигляді спонукальних речень. Команди призначені для виконання певними виконавцями. Наведені учнями приклади уточнюються, з’ясовуються виконавці, які здатні виконувати запропоновані команди, визначається їх система команд. У ході обговорення увага звертається на те, що виконавцями команд можуть бути як живі істоти, так і неживі об'єкти – чарівні речі з казок, побутові прилади, комп’ютер.
Після знайомства з командами та виконавцями, вводиться поняття алгоритму як послідовності команд. Одночасно для поняття "алгоритм" пропонуються синоніми: текст-інструкція, рецепт, правило виконання дій та граматичних завдань. Як приклади алгоритмів наводяться казкові ситуації, кулінарні рецепти, послідовність проходження турнікету в метро, правила складання візерунків та орнаментів, проходження певних частин шляху з використанням дорожніх знаків тощо.
На першому етапі ознайомлення з новими поняттями завданнями є складання ігрових і побутових алгоритмів, алгоритмів розв’язання логічних задач. Учням пропонується придумати власного виконавця та команди, які він зможе виконувати. Закріплюється поняття алгоритму на прикладі навчального матеріалу з різних предметів шкільного курсу.
У програмному комплексі "Сходинки до інформатики" реалізовані чотири виконавці алгоритмів "Садівник", "Навантажувач", "Кенгуру", "Восьминіжка". Виконання алгоритмів здійснюється як покроково, так і за попередньо записаною програмою.
Виконавець "Садівник" призначений для моделювання процесу посадки дерев. Його система команд забезпечує виконання як лінійних алгоритмів, так і алгоритмів з повторенням. "Навантажувач" призначений для встановлення на корабель вантажу перед виходом з порту. "Кенгуру" виконує алгоритми для графічних побудов. "Восьминіжка" може рухатися полем в клітинку між кораловими перешкодами та зафарбовувати клітинки в різні кольори.
Для учнів 3 класу пропонується знайомство з виконавцями алгоритмів "Садівник" та "Навантажувач", робота з якими здійснюється в покроковому режимі.
При роботі з програмою "Ханойська вежа" обговорюється потреба в ефективному алгоритмі, тобто такому, в якому результат може бути досягнутий за найменшу кількість кроків.
У 4 класі продовжується знайомство з алгоритмами, розглядаються алгоритмічні структури, формуються навички розробки блок-схем алгоритмів та складання програм для різних виконавців. Для реалізації названих завдань можна запропонувати таку методичну послідовність.
Після повторення понять "команда" та "алгоритм" учні вправляються у складанні алгоритмів при розв’язуванні задач побутового характеру та алгоритмів, що відповідають правилам виконання навчальних завдань з різних шкільних предметів. На першому етапі розглядаються лінійні алгоритми, хоча сам цей термін явно учням не називається.
Для графічного зображення алгоритмів вводиться поняття блок-схеми. Спочатку вводяться елементи блок-схем у вигляді прямокутників, всередині яких записують команди. Далі пропонуються елементи у вигляді овалів для позначення початку та кінця алгоритмів. Пізніше при знайомстві з циклічними алгоритмами вводиться елемент ромб для позначення команди перевірки умови.
Всі виконавці комплексу "Сходинки до інформатики" можуть виконувати лінійні алгоритми. Роботу з ними доцільно починати у режимі покрокового виконання, після чого переходити до запису програм.
Для пропедевтики введення поняття циклу рекомендується виконати вправи, в яких будуть повторюватись дії: зусиллями Садівника посадити рядок саджанців, виконати побудову однакових фігур за допомогою Кенгуру, зафарбувати кілька однакових областей на полі Восьминіжки. У виконавця Навантажувач є можливість пересунутись на визначену кількість кроків ліворуч або праворуч, що імітує виконання циклу з лічильником.
Після опрацювання лінійних алгоритмів вводиться поняття циклу – частини алгоритму, яка повторюється кілька разів. Учні розглядають циклічні алгоритми, складають для них блок-схеми. Команда перевірки умови в циклах має форму запитання, відповідь на яке може бути "так" чи "ні": "Малюнки залишилися?", "Кошик повний?" тощо.
Учням можна запропонувати розробити алгоритми для виконання різних повторюваних побутових дій з використання циклічних структур: миття посуду, виготовлення паперових гірлянд для новорічної ялинки та ін.
Садівник, Кенгуру та Восьминіжка здатні виконувати циклічні алгоритми, записані у вигляді програми.
Останньою вивчається команда розгалуження – команда, в якій перевіряється умова і розглядаються алгоритми з розгалуженням.
Приклади алгоритмів з розгалуженням можуть бути побудовані на основі правил правопису слів на основі різних життєвих ситуацій, в яких потрібно приймати рішення, які можуть бути описані реченнями у формі"якщо …, то", "якщо …, то …, інакше…".
Не наголошуються, але на прикладах демонструються особливості повної та скороченої форм команди розгалуження.
Лише один з виконавців – Восьминіжка – має в своїй системі команд структуру розгалуження, а тому забезпечує виконання алгоритмів з розгалуженням.
Ознайомлення з кожною алгоритмічною структурою здійснюється за схожою схемою: наведення прикладів алгоритмів відповідної структури, з’ясування ключових слів для запису структури та їх позначень на блок-схемах, реалізація системи вправ на виконання, відшукування та виправлення помилок, конструювання та видозміни алгоритмів. У ході виконання вправ учні вчаться аналізувати ситуації, синтезувати, порівнювати та оцінювати результати. Формується алгоритмічне та структурно-логічне мислення школярів.