3. Які є способи опису алгоритмів? Що розуміється під словесним описом алгоритму? Назвіть елементи блок-схеми алгоритму та поясніть їх призначення.

Алгоритм  — це припис, який дозволяє виконати певну послідовність дій для досягнення результату.

Властивості алгоритмів:

• зрозумілість, тобто розуміння виконавцем кожного кроку алгоритму;

• дискретність, тобто розбиття алгоритму на множину окремих скінченних дій (кроків);

• точність, тобто однозначність виконання припису;

• результативність, тобто обов’язкове отримання результату за скінченну кількість кроків;

• масовість, тобто можливість застосування цього алгоритму до цілого класу задач одного типу.

Формами подання алгоритмів є вербальна (словесна), графічна (схеми, блок-схеми), мова програмування. Запис алгоритму мовою програмування називають програмою.

Вибір форми подання алгоритму залежить від його виконавця. Так, алгоритм евакуації учнів із приміщення школи при виникненні надзвичайних ситуацій: для учасників навчально-виховного процесу; для пожежних - подають у графічній формі та записують словесно у вигляді інструкцій.

Серед графічних способів подання алгоритмів окремо виділяють подання алгоритму у вигляді блок-схем.

Блок-схема — це наочне графічне зображення алгоритму, коли окремі його кроки (етапи) зображуються за допомогою різних геометричних фігур (блоків), а зв'язки між етапами вказуються за допомогою стрілок, що з'єднують ці фігури.

Кожний блок має своє загально визначене призначення, зрозуміле людям будь-якої національності:

• блок вхідних та вихідних даних прийнято позначати паралелограмом,

• блок обчислень (обробки) даних — прямокутником,

• блок прийняття рішень — ромбом,

• еліпсом — початок та кінець алгоритму.

Так, наприклад блок-схема алгоритму

знаходження суми двох чисел має вигляд:

Далі можна запропонувати учням скласти блок-схеми для різноманітних лінійних алгоритмів (“Зліпити Сніговика”, “Приготувати бутерброд”, “Відправити СМСповідомлення” тощо.).

3. Які є базові структури алгоритмів? Який алгоритм називається лінійним?

Базові структури алгоритмів – це способи керування процесами обробки даних. Комбінуючи керуючі структури, можна складати алгоритми (програми) для різних задач.

Виділяють 3 базові алгоритмічні структури:

• Лінійні (слідування) – команди виконуються поспіль;

• Розгалудження (вибір) – можливість вибору команд в залежності від умови;

• Повторення (цикл) – процес виконується кілька разів в залежності від виконання умови.

Так, наприклад блок-схема алгоритму знаходження суми двох чисел має вигляд:

Саме за допомогою блок-схеми легко пояснити дітям, чому подібні алгоритми називаються лінійними (усі дії виконуються послідовно, одна за одною, наче по лінійці).

Наприклад такий лінійний алгоритм:

1. Піди на кухню

2. Візьми яблуко

3. Помий яблуко

4. Повернись у кімнату

5. Дай помите яблуко Василькові

Алгоритм посадки дерева:

1) викопати в землі ямку;

2) вилучити в ямку саджанець;

3) засипати ямку із саджанцем землею.

Далі можна запропонувати учням скласти блок-схеми для різноманітних лінійних алгоритмів (“Зліпити Сніговика”, “Приготувати бутерброд”, “Відправити СМСповідомлення” тощо.).

3. Які є базові структури алгоритмів? Які основні різновиди циклів?

Базові структури алгоритмів – це способи керування процесами обробки даних. Комбінуючи керуючі структури, можна складати алгоритми (програми) для різних задач.

Виділяють 3 базові алгоритмічні структури:

• Лінійні (слідування) – команди виконуються поспіль;

• Розгалудження (вибір) – можливість вибору команд в залежності від умови;

• Повторення (цикл) – процес виконується кілька разів в залежності від виконання умови.

Якщо розглядати детальніше алгоритм “повторення” у Середовищі програмування Scratch – можна вижілити такі цикли:

1. Безумовний цикл (завжди) – дія циклу виконується нескінченно;

2. Цикл з лічильником (повторити… разів) – ція циклу виконується певну кількість разів;

3. Цикл з передумовою (завжди якщо…) – дія циклу виконується доти, доки істинною лишається вказана перед її початком умова;

4. Цикл з післяумовою (повторювати поки…) – умова в циклі перевіряється після виконання її дії.

3. Що таке мова програмування? У чому відмінність мов програмування від природних?

Уміння користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями відноситься до ключових компетентностей у НУШ.

Програмування – це не просто знання мови, якою пишуть код. Насамперед, це логічне та абстрактне мислення, розвивати які необхідно кожному. Особливо у діджиталізованому світі, коли навчику кодування прирівнюють до вміння читати чи писати, а в до 90% роботи людей задіяні технології.

Розуміння алгоритмів допомагає краще збагнути, як збудовані світові процеси.

Найкраще підійдуть середовища, де діти у формі ігор можуть ознайомитись із побудовою елементарних алгоритмів. Для цього віку треба використовувати таке середовище програмування, де поставлене завдання вирішується за допомогою візуальних заготовок, а команди прописані українською мовою чи за допомогою зрозумілих малюнків та символів. 

Мова програмування - це мова, яку використовують для запису алгоритмів, призначених для виконання комп’ютером.

Запис алгоритму мовою програмування називають програмою, яка записується машинною мовою.

Машинна мова – набір команд, які виконуються безпосередньо центральним процесором.

Працювати людині з такою мовою важко через велику кількість команд у двійкові формі. Саме у цьому головна відмінність з природною мовою.

3. Що таке алгоритм? Наведіть приклади. Якими основними властивостями повинен володіти алгоритм?

Алгоритм  — це припис, який дозволяє виконати певну послідовність дій для досягнення результату.

Наприклад, алгоритм пришивання ґудзика до штанів:

1. Відрізати нитку.

2. Покласти голку та ножиці на місце.

3. Удіти нитку в голку.

4. Прикласти ґудзик до потрібного місця штанів.

5. Зав’язати вузлик.

6. Протягнути голку з ниткою через вушко ґудзика та тканину декілька разів.

7. Узяти відрізок нитки потрібного кольору.

8. Зав’язати вузлик.

Написання ненаголошених [е], [и] у корені слова:

- взяти слово;

- змінити слово або дібрати до нього спільнокореневі так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним;

- писати той голосний, який опинився під наголосом;

- в іншому разі перевірити за словником.

Властивості алгоритмів:

• зрозумілість, тобто розуміння виконавцем кожного кроку алгоритму;

• дискретність, тобто розбиття алгоритму на множину окремих скінченних дій (кроків);

• точність, тобто однозначність виконання припису;

• результативність, тобто обов’язкове отримання результату за скінченну кількість кроків;

• масовість, тобто можливість застосування цього алгоритму до цілого класу задач одного типу.