
- •Мета та завдання пропедевтичного курсу інформатики.
- •Предмет методики навчання інформатики і її місце в системі професійної підготовки вчителя початкової школи. Інформатика як наука і навчальний предмет в школі.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі.
- •Підготовка приміщення і обладнання
- •Підручники та посібники. Програмне забезпечення курсу інформатики у початковій школі.
- •Методика вивчення теми “Алгоритми і виконавці” у 2 класі .
- •Алгоритми і виконавці (4 год.)
- •Методика вивчення теми “Графічний редактор” у 2 класі.
- •Методика вивчення теми “Інформаційні процеси і комп’ютер”
- •Методика вивчення теми “Файли та папки. Вікна та операції над ними” у 3 класі.
- •Методика вивчення теми “Пошук даних в Інтернеті” у 3 класі.
- •Пошук даних в Інтернеті (6 годин)
- •Методика вивчення теми “Робота із презентаціями” у 3 класі.
- •Робота із презентаціями (7 годин)
- •Методика вивчення теми “Алгоритми і виконавці” у 3 класі.
- •Методика вивчення теми “Електронне листування” у 4 класі.
- •Електронне листування (5 годин)
- •Методика вивчення теми “Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і повторенням” у 4 класі.
- •Методика формування початкових навичок роботи з комп’ютером.
- •Методика формування уявлень про інформацію, знак, модель, код, кодування.
- •Методика формування алгоритмічного мислення учнів.
- •Розвиток логічного мислення, пам’яті, спостережливості та просторової уяви на заняттях з інформатики у початковій школі.
- •Що входить у поняття периферійних пристроїв? Для чого призначений монітор? Як і функції виконує відеоадаптер?
- •Що входить у поняття периферійних пристроїв? За якими
- •Яке призначення і функції операційних систем? Що ви можете сказати про принципові особливості середовищаWindows?
- •Що розуміється під поняттям “файл”? Що таке таблиця кодування? Які стандарти кодування символів існують на сьогодні?
- •Які є способи опису алгоритмів? Що розуміється під словесним описом алгоритму? Назвіть елементи блок-схеми алгоритму та поясніть їх призначення.
- •Які є базові структури алгоритмів? Який алгоритм називається лінійним?
- •Як розуміється формальність алгоритму? Наведіть приклади алгоритмів з навколишнього життя.
- •Склад середовища виконавця алгоритмів Scratch. Інтерфейс програми.
- •Апаратні компоненти інформаційної системи. Які пристрої розміщуються у системному блоці пк?
- •Поняття про комп’ютерні мережі. Типи комп’ютерних мереж. Способи організації комп’ютерних мереж.
- •Інтернет, історія розвитку, принципи роботи. Сервіси комп’ютерної мережі Інтернет.
- •1966 Рік - початок створення комп'ютерної мережі Арпанет. У жовтні 1967 року англійський учений Дональд Девіс, який досліджував питання пакетної пересилки файлів, уперше застосував термін “пакет”.
- •Носії даних та відомостей, їх типологія і характеристики.
- •Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Програми для роботи з документами.
- •Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Програми для роботи з графікою.
- •Прикладне програмне забезпечення загального призначення. Програми для роботи в Інтернеті.
- •Поняття про комп’ютерну безпеку. Віруси та антивіруси.
- •Архітектура персонального комп’ютера.
- •Інформація, повідомлення, шум. Види інформації. Інформаційні процеси.
- •Системи числення. Двійкова система числення.
- •Різновиди программного забезпечення. Службові програми, утиліти.
-
Як розуміється формальність алгоритму? Наведіть приклади алгоритмів з навколишнього життя.
Алгоритми складені для людини. Але не тільки людина може бути виконавцем алгоритмів. Всі живи істоти і навіть окремі клітини виконують різні алгоритми. Здатні і для такого створені людиною пристрої – роботи маніпулятори і верстати з числовим програмним управлінням. Але перш ніж складати алгоритм для розв’язування задачі, потрібно знати, які дії виконавець може виконати.
Виконавець – людина, тварина чи пристрій здатні діяти по алгоритму.
Всі можливі дії виконавця називають допустимими командами виконавця і складають його систему команд. Команди, які не може виконати виконавець, називають недопустимими. Людина здатна виконати практично необмежену кількість команд: писати, лічити, шити, їсти, спати, водити машину тощо. Кількість команд для механічних виконавців значно менша. Наприклад: уперед, праворуч, ліворуч – це допустимі команди робота. Додавати, віднімати, множити, малювати, грати – це команди для комп’ютера.
Однією із властивостей алгоритму є формальність алгоритму. Алгоритм формальний, якщо його можуть виконати не один, а декілька виконавців з однаковими результатами. Алгоритм виконавець виконує формально не задумуючись над змістом задачі та способом розв’язання.
З такими алгоритмами ми часто зустрічаємось у повсякденному житті.
Наприклад, алгоритм пришивання ґудзика до штанів:
1. Відрізати нитку.
2. Покласти голку та ножиці на місце.
3. Удіти нитку в голку.
4. Прикласти ґудзик до потрібного місця штанів.
5. Зав’язати вузлик.
6. Протягнути голку з ниткою через вушко ґудзика та тканину декілька разів.
7. Узяти відрізок нитки потрібного кольору.
8. Зав’язати вузлик.
Алгоритм переходу дороги без світлофора:
1. Зупинитися біля краю тротуару.
2. Подивитися ліворуч.
3. Чекати, поки ліворуч є транспорт,
4. Перейти до середини дороги і зупинитися.
5. Подивитися праворуч.
6. Чекати, поки праворуч є транспорт.
7. Закінчити перехід дороги.
Алгоритм заповнення календаря природи:
-
Визначити стан неба (ясно, хмарно, похмуро);
-
Записати опади (сніг, дощ, іній, туман);
-
Подивитися температуру;
-
Визначити за деревами напрям і силу вітру та позначити стрілкою.
-
Поясніть відмінність між словесною та графічною формами подання алгоритму. Наведіть приклади вербальних алгоритмів. Наведіть приклад графічно -представленого алгоритму.
Алгоритми можна подати словесно або графічно. Словесна форма подання алгоритму — запис алгоритму у вигляді послідовності команд, кожна з яких має свій порядковий номер і записана мовою людською спілкування, наприклад, українською.
Допустимі вставки — математичні формули. Для посадки дерева маємо таку словесну форму алгоритму.
-
Викопати у землі яму циліндричної форми, глибина і ширина якої у півтора рази більша за відповідні розміри кореневої системи саджанця.
-
На дно ями на третину її глибини насипати землі з органічним добривом і перемішати.
-
Встановити саджанець вертикально корінням донизу, щоб коріння торкалася дна ямки.
-
Засипати кореневу систему землею.
-
Вилити пів-відра води на засипану кореневу систему
Деталізація поданого алгоритму (будь-якого кроку!) міститиме прийняття рішення щодо подальших дій, тобто розгалужену структуру. Наприклад, на першому кроці виконавець буде час від часу вимірювати глибину і ширину ями, щоб перестати копати після досягнення потрібних розмірів. Таким чином, деталізація лінійної структури матиме мішану структуру, яку називають квазілінійною (ніби лінійною).
Графічна форма подання алгоритму — подання алгоритму блок-схемою.
Блок-схема — це наочне графічне зображення алгоритму, коли окремі його кроки (етапи) зображуються за допомогою різних геометричних фігур (блоків), а зв'язки між етапами вказуються за допомогою стрілок, що з'єднують ці фігури.
Кожний блок має своє загально визначене призначення, зрозуміле людям будь-якої національності:
-
блок вхідних та вихідних даних прийнято позначати паралелограмом,
-
блок обчислень (обробки) даних — прямокутником,
-
блок прийняття рішень — ромбом,
-
еліпсом — початок та кінець алгоритму.
Так,
наприклад блок-схема алгоритму
знаходження суми двох чисел має вигляд:
Далі можна запропонувати учням скласти блок-схеми для різноманітних лінійних алгоритмів (“Зліпити Сніговика”, “Приготувати бутерброд”, “Відправити СМСповідомлення” тощо.).
-
Як алгоритми класифікують за видами? Представте у вигляді блок-схеми алгоритм прибирання квартири.
Виділяють 3 види алгоритмічних структур:
-
Лінійні (слідування) – команди виконуються поспіль;
-
Розгалудження (вибір) – можливість вибору команд в залежності від умови;
-
Повторення (цикл) – процес виконується кілька разів в залежності від виконання умови.
Алгоритми найпростішого виду - лінійні. Це такі алгоритми, в яких дії виконуються послідовно, одна за одною. Кожна дія лінійного алгоритму обов’язкого виконується, і виконується тільки один раз.
Наприклад такий лінійний алгоритм:
-
Піди на кухню
-
Візьми яблуко
-
Помий яблуко
-
Повернись у кімнату
-
Дай помите яблуко Василькові
Складнішими за організацією є алгоритми, в яких треба не просто виконувати всі підряд задані дії, а приймати рішення, які саме дії виконувати. Отже, алгоритм, в якому та чи інша серія команд реалізується в залежності від виконання заданої умови, називається алгоритмом з розгалудженням. Розрізняють повну і коротку форму розгалудження. В короткій формі при невиконанні умови ніякі дії не передбачаються. Повну форму розгалудження можна прочитати так: "Якщо умова виконується, то виконати дію 1, інакше виконати дію 2".
А коротку - так: "Якщо умова виконується, то виконати дію".
Наприклад алгоритм “Настрій”.
-
Намалюй кружечок у середені якого два маленькі – очі.
-
Якщо у тебе гарний настрій, то намалюй ,
інакше
– намалюй .
-
Покажи результат.
Початок
Візьми аркуш паперу
та олівець
Намалюй кружечок усередині якого два маленькі - очі
У тебе
гарний
настій?
Намалюй усередині кружечка
Намалюй усередині кружечка
Третій вид алгоритмів - такі, котрі передбачають неодноразове (але скінченне) виконання певної дії (або кількох дій). Це циклічні алгоритми. Дії, які мають повторюватись, називаються тілом циклу. Умова, яка визначає кількість повторень циклу, називається умовою циклу. Зазначена команда/команди виконується Доки наведений логічний вираз справджується.
Алгоритм прибирання квартири:
Початок
Підготуй пилосос та ганчірки
Розклади всі речі на їх місця
Пропилосось у кожній кімнаті
Зроби вологе прибирання
Ти поливав квіти цього тижня?
Полий квіти у квартирі
Можеш закінчувати прибирання