Іі. Лабораторний практикум
Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
Перш ніж приступити до виконання лабораторної роботи необхідно опрацювати теоретичний матеріал.
Проаналізувати приклад виконання креслення.
Проаналізувати завдання, згідно свого варіанту.
Підготувати креслярські інструменти та папір до роботи.
Здійснити раціональну компоновку на полі креслення, застосовуючи для обрахунку необхідні формули.
Розпочати креслення з осьових ліній та габаритних розмірів. Врахувати місце на нанесення розмірів.
Накреслити допоміжну лінію креслення (за необхідності).
Виконати креслення, користуючись методичними вказівками та прикладами виконання.
Нанести необхідні розміри.
Оформити креслення.
Лабораторне заняття № 1
Тема: Вибір кількості зображень і побудова виглядів
Мета: навчитись вибирати головний вигляд, необхідну і достатню кількість зображень, здійснювати їх раціональну компоновку на кресленні; застосовувати прості розрізи.
Методичні вказівки та порядок виконання роботи
Завдання. За аксонометричним зображенням моделі виконати необхідні вигляди, застосувати прості розрізи.
1. Проаналізувати приклад виконання завдання (рис. 1): зображення трьох виглядів (рис. 2) і виконання креслення з необхідними розрізами (рис. 3).
2. За наочним зображенням деталі вибрати головний вигляд, необхідну і достатню кількість зображень; здійснити їх раціональну компоновку на полі кресленні, застосовуючи для обрахунку необхідні формули.
3. Накреслити прямокутні проекції, на яких виконати необхідні розрізи.
4. Нанести всі необхідні розміри. Оформити креслення.
Питання для самоперевірки
Яке призначення вигляду? Які є вигляди, який з них є головним і чому?
Охарактеризуйте додаткові та місцеві вигляди, виносні елементи.
Як визначити необхідну і достатню кількість виглядів на кресленнях?
Як вибрати головний вигляд за аксонометрією?
Яким чином відбувається компоновка зображень на кресленні?
Література
Сидоренко В. К. Креслення: [підручник для учнів ЗНЗ] / В.К. Сидоренко. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – С. 174 – 188.
Сидоренко В.К. Креслення: [підручник для учнів ЗНЗ 8-9 класів] / В. К. Сидоренко. – К.: Арка, 2000 (2009). – С. 143 – 159.
Хаскин A.M. Черчение: Сборник задач / А. М. Хаскин, К. А. Цицюра. – К.: Вища школа, 1984. – С. 60, 215–222.
Хаскін А.М. Креслення / А. М. Хаскін. – К.: Виша школа, 1976. – 191 – 219.
Годик Е. И. Техническое черчение / Годик Е. И., Лысянский В. М., Михайленко В. Е., Пономарев А. М. – К.:Вища школа, 1983. – С. 81 – 86.
Рис.
1
Рис.2
Приклад виконання і оформлення креслення
Рис. 3
В-1
В-2
В-3
В-4
В-5
В-6
Лабораторне заняття № 2 .
Тема: Виконання перерізів і місцевих розрізів
Мета: Навчитись креслити виносні перерізи, правильно їх позначати, а також за допомогою місцевих розрізів показувати внутрішні порожнини
Методичні вказівки та порядок виконання роботи
Завдання. Накреслити головний вигляд циліндричної деталі, виконати перерізи та місцеві розрізи.
1. Проаналізувати приклад виконання завдання (рис. 1), зображення головного вигляду з місцевими розрізами і виконання трьох заданих перерізів А-А, Б-Б, В-В (рис. 2).
2. Накреслити головний вигляд валу в масштабі 1:1, який визначити із заданої довжини (задану довжину деталі поділити на довжину, виміряну лінійкою) і заокруглити до стандартного, тоді всі виміряні розміри множити на отриману цифру.
3. Виконати три винесених перерізи, розмістивши їх таким чином:
на продовжені лінії перерізу;
на вільному місці креслення;
в проекційному зв’язку.
4. Зробити необхідні позначення на фігурах перерізу.
5. Місцевими розрізами показати внутрішні порожнини. Ці розрізи на кресленні не позначати. Межею між розрізом і видом повинна бути суцільна хвиляста лінія, яка не співпадає з іншими лініями креслення.
6. Нанести розміри, особливо звернути увагу на нанесення розмірів шпонок, канавок, заглиблень, отворів.
7. Оформити креслення.