- •І. Теоретичні відомості
- •Зображення – вигляди, перерізи, розрізи
- •Додаткові та місцеві вигляди, виносні елементи
- •Перерізи
- •Виконання винесених перерізів:
- •Виконання накладених перерізів:
- •3. Розрізи
- •Класифікація розрізів
- •5. Лінії зрізу, перетину і переходу
- •4. Поєднання частини вигляду з частиною розрізу
- •6. Аксонометричні проекції
- •Види аксонометричних проекцій
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі х.
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі у.
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі z.
- •7. Технічне рисування
- •Загальні відомості про технічне рисування
- •Рисування прямих ліній і кутів
- •Рисування плоских фігур і геометричних тіл
- •Способи передавання об’єму на технічному рисунку
- •8. Перспектива Загальні відомості і основні поняття перспективи
- •Побудова перспективного зображення об’єкта способом архітекторів
- •Іі. Лабораторний практикум
- •Лабораторне заняття № 1
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення креслення
- •Лабораторне заняття № 2 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 3 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 6 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання і
- •Приклад виконання і оформлення завдання і
- •Завдання іі
- •Приклад виконання і оформлення завдання іі*
- •Лабораторне заняття № 8
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання (рис. 1)
- •Лабораторне заняття № 10 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 11 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання і
- •Приклад виконання завдання 1
- •Завдання іі
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання.
- •Приклад виконання завдання
- •Лабораторне заняття № 13 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Література
- •Завдання
- •Приклад виконання креслення пустотілого (циліндр) конуса з наскрізним циліндричним отвором
- •Приклад виконання креслення пустотілої (конус) шестикутної піраміди з наскрізним призматичним отвором (рис. А, б)
- •Приклад виконання завдання
- •Лабораторне заняття № 16
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Приклад виконання завдання
- •Вказівка до креслення (рис. 2)
- •Лабораторне заняття № 17 (Розрахунково-графічна робота)
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Обчислення площі s і об’єму V половини кришки підшипника
- •Лабораторне заняття № 18.
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Література
- •Ііі. Комплексна контрольна робота
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Програмні питання до модульної контрольної роботи
- •Література
6. Аксонометричні проекції
Аксонометрія – у перекладі з грецьк. означає «вимірювання» по осях. Осі Ох, Оу, Оz – називають аксонометричними осями. Суть аксонометричного проектування полягає в тому, що предмет відносять до системи координатних осей і проектують його разом з цими осями на вибрану площину аксонометричних проекцій.
Види аксонометричних проекцій
1. Прямокутні проекції:
– ізометрична проекція (при побудові вздовж осей х, у, z і паралельно їм відкладають натуральні розміри предмета); кути між осями становлять 120 (рис. 1);
Рис. 1
Рис. 2
– диметрична проекція (при побудові вздовж осей х, z і паралельно їм відкладають натуральні розміри предмета, а по осі у і паралельно їй – зменшені вдвоє) – рис. 2;
2. Косокутні проекції:
– фронтальна ізометрична проекція (при побудові вздовж осей х, у, z і паралельно їм відкладають натуральні розміри предмета) – рис. 3;
Рис. 3 Рис. 4 Рис. 5
– горизонтальна ізометрична проекція (при побудові вздовж осей х, у, z і паралельно їм відкладають натуральні розміри предмета) – рис. 4;
– фронтальна диметрична проекція (при побудові вздовж осей х, z і паралельно їм відкладають натуральні розміри предмета, а по осі у і паралельно їй – зменшені вдвоє) – рис. 5.
Застосування розрізів на аксонометричних проекціях
Розрізи в аксонометрії не залежать від розрізів на кресленнях у прямокутних проекціях. В аксонометрії не рекомендується видаляти половину деталі, оскільки зображення втрачає свою наочність; як правило видаляють четверту частину предмета.
Для визначення нахилу ліній штриховки в прямокутній ізометричній проекції відкладають рівні відрізки по осях х, у і z (рис. 6б), а в косокутній і прямокутній диметричній проекціях – по осях х і z, рівні 1, а по осі у, рівні 1/2 (рис. 6а).
а
б
Рис. 6
На рис. 7 показано приклад виконання аксонометричного зображення геометричного пустотілого тіла за даними прямокутними проекціями (рис. 8).
Рис.
7
Рис. 8
На рис. 9 а, б, в показано виконання ізометричної проекції кола (циліндра) у різних площинах, яке проектується у вигляді еліпса, але на практиці можна замінити побудовою овала.
На рис. 10 а, б показано виконання прямокутної диметрії кола у площинах П1 і П2, яке проектується у вигляді еліпса, але на практиці можна замінити побудовою овала. На горизонтальній прямій відкладаємо величину великої осі АВ = 1,06D, а на вертикальній – величину малої осі СD = 0,35D; відстань ОО1 = ОО2 = АВ (рис. 10 а). Решта побудов зрозуміла з рисунків.
Рис.
9 а
1. Будуємо осі х, у, z. Відкладаємо відстань ОО/ = R, О1О2 = l.
2. В точках О1 і О2 проводимо осі х1, у1, z1 х, у, z. На цих осях відкладаємо радіус кола R – отримаємо точки 1 – 6.
3. Проведемо прямі 12 і 54 у1, 16 і 43 z1 – утвориться ромб, в якого АВ х1.
4. З’єднаємо точки 4 і 6, 4 і 2, 1 і 5, 1 і 3 – утворилися точки С і D.
5. Проведемо дуги: з точки 4– R1 = 46 (або 42); з точки 1– R1 = 15 (або 13); з точки С – R2 = С5 (або С6); з точки D – R2 = D3 (або D2);
