Рисування плоских фігур і геометричних тіл

Виконання рисунків розпочинають з побудови аксонометричних осей, які найчастіше будують у прямокутній ізометричній або диметричній проекціях.

Для побудови осей в ізометрії потрібно:

– провести дугу і поділити на 3 частини або взяти відношення катетів 5:3 (рис. 1, п. 6);

Для побудови осей в диметрії потрібно:

– одну чверть дуги (ліву) поділити на 3 частини, тоді середню третину поділити ще на 3 частини – отримаємо т. А, з якої проведемо пряму і отримаємо 41; другу чверть дуги (праву) ділимо на 3 частини, тоді крайню третину ділимо на 4 частини – отримаємо т. В, з якої проведемо пряму і отримаємо 7 (рис. 5);

Рис. 5

– взяти відношення катетів: 1:8 – отримаємо 7; 7:8 – 41 (рис. 2, п. 6).

Розглянемо рисування плоских фігур в ізометрії в різних площинах (П₁, П₂, П₃):

1) квадрат (рис. 6) – на осях Ох, Оу відкладаємо рівні відрізки: ОА = ОВ = ОД = ОС. Квадрат в ізометрії має вигляд ромба, в якого ОА = О^/А^/, ОВ = О^/В^/, …

Рис. 6

2) рівносторонній трикутник (рис. 7) – на осях Ох, Оу відкладаємо 4 рівні відрізки – отримали т. 1, 2, 3, В (вершина); відрізок О2 ділимо пополам, через т. О^/ проводимо пряму паралельну осі х; відрізки О1 і О3 ділимо на 8 рівних частин і на 1/8 проводимо прямі паралельні осі у – отримаємо т А і С – ще дві вершини. Аналогічно будуємо трикутник в площинах П₁, П₂, П₃, змінюючи осі.

Рис. 7

3) правильний шестикутник (рис. 8) – на осях Ох, Оу відкладаємо 4 рівні відрізки – отримали т. 1, 2, А і Д (вершини); відрізок ОА і ОД ділимо пополам, через т. О^/ і О^// проводимо прямі паралельні осі у; відрізки О1 і О2 ділимо на 8 рівних частин і на 1/8 проводимо прямі паралельні осі х – отримаємо т. В, С, F і Е – вершини шестикутника. Аналогічно будуємо шестикутник у площинах П₁, П₂, П₃, змінюючи осі.

Рис. 8

4) коло (рис. 9) – на осях Ох, Оу відкладаємо радіус кола – отримали т. А, В, С і Д, які належать колу, через них будуємо квадрат, а тоді проводимо діагоналі; О^/ C – ділимо на 4 частини, а О^/ А – на 2 частини; з’єднуємо т. 3 і 5 – отримуємо т. O^//, яка теж належить колу; використовуючи правила симетрії, знаходимо інші точки, що належать колу. Коло в ізометрії має вигляд еліпса, який будуємо аналогічно у площинах П₁, П₂, П₃, змінюючи осі.

Рис. 9

Рисування геометричних тіл (рис. 10) розпочинають з побудови плоских фігур, тоді відкладають висоти і показують обриси бокових поверхонь.

Рис. 10

Способи передавання об’єму на технічному рисунку

Для того щоб надати технічному рисунку більшої наочності і виразності застосовують різні способи передачі об’єму предмету, які відображають розподіл світлотіні на поверхні.

Прийнято вважати, що джерело світла знаходиться зверху, зліва і ззаду того, хто рисує.

Елементи світлотіні (рис. 11):

• блиск (блік) – найбільш світла пляма або точка на поверхні предмета;

• півтінь – менш освітлена частина предмета на поверхні, в цьому місці відбувається плавний перехід від світла до тіні;

• власна тінь –найбільш затемнена частина на поверхні предмету;

• рефлекс – відбите світло від поверхні в неосвітленій його частині.

Рис. 11

Спочатку тонкими лініями наносять межі елементів світлотіні на зображенні, а тоді відтінення (рис. 12), яке може наноситися такими способами:

• лінійне штрихування,

• штрафування (штрихування сіткою),

• тушування,

• точкове відтінення,

• відмивання аквареллю або тушшю

• розпилення фарби аерографом.

На багатогранниках вертикальні поверхні штрихують вертикальними лініями, горизонтальні – паралельно осям х і у, а похилі – паралельно напрямку нахилу площин. На освітлених гранях – тонкими лініями, на затемнених – більш товстими із зменшенням відстані між ними.

Рис. 12

Послідовність рисування технічних деталей з натури або за їх кресленням:

1. вивчити деталь і з’ясувати її робоче положення;

2. установити на око приблизне співвідношення її габаритних розмірів (дшв), а також розміри частин деталі;

3. з’ясувати конструктивну суть деталі, розчленити її на прості геометричні форми;

4. установити потребу вирізу, якщо деталь має внутрішні порожнини;

5. вибрати вид аксонометрії;

6. продумати композицію рисунка.