- •І. Теоретичні відомості
- •Зображення – вигляди, перерізи, розрізи
- •Додаткові та місцеві вигляди, виносні елементи
- •Перерізи
- •Виконання винесених перерізів:
- •Виконання накладених перерізів:
- •3. Розрізи
- •Класифікація розрізів
- •4. Поєднання частини вигляду з частиною розрізу
- •5. Лінії зрізу, перетину і переходу
- •6. Аксонометричні проекції
- •Види аксонометричних проекцій
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі х.
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі у.
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі z.
- •7. Технічне рисування
- •Загальні відомості про технічне рисування
- •Рисування прямих ліній і кутів
- •Рисування плоских фігур і геометричних тіл
- •Способи передавання об’єму на технічному рисунку
- •8. Перспектива Загальні відомості і основні поняття перспективи
- •Побудова перспективного зображення об’єкта способом архітекторів
- •Іі. Лабораторний практикум
- •Лабораторне заняття № 1
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення креслення
- •Лабораторне заняття № 2 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 3 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 6 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання і
- •Приклад виконання і оформлення завдання і
- •Завдання іі
- •Приклад виконання і оформлення завдання іі*
- •Лабораторне заняття № 8
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання (рис. 1)
- •Лабораторне заняття № 10 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 11 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання і
- •Приклад виконання завдання 1
- •Завдання іі
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання.
- •Приклад виконання завдання
- •Лабораторне заняття № 13 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Література
- •Завдання
- •Приклад виконання креслення пустотілого (циліндр) конуса з наскрізним циліндричним отвором
- •Приклад виконання креслення пустотілої (конус) шестикутної піраміди з наскрізним призматичним отвором (рис. А, б)
- •Приклад виконання завдання
- •Лабораторне заняття № 16
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Приклад виконання завдання
- •Вказівка до креслення (рис. 2)
- •Лабораторне заняття № 17 (Розрахунково-графічна робота)
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Обчислення площі s і об’єму V половини кришки підшипника
- •Лабораторне заняття № 18.
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Література
- •Ііі. Комплексна контрольна робота
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Програмні питання до модульної контрольної роботи
- •Література
Рисування плоских фігур і геометричних тіл
Виконання рисунків розпочинають з побудови аксонометричних осей, які найчастіше будують у прямокутній ізометричній або диметричній проекціях.
Для побудови осей в ізометрії потрібно:
– провести дугу і поділити на 3 частини або взяти відношення катетів 5:3 (рис. 1, п. 6);
Для побудови осей в диметрії потрібно:
– одну чверть дуги (ліву) поділити на 3 частини, тоді середню третину поділити ще на 3 частини – отримаємо т. А, з якої проведемо пряму і отримаємо 41; другу чверть дуги (праву) ділимо на 3 частини, тоді крайню третину ділимо на 4 частини – отримаємо т. В, з якої проведемо пряму і отримаємо 7 (рис. 5);
Рис. 5
– взяти відношення катетів: 1:8 – отримаємо 7; 7:8 – 41 (рис. 2, п. 6).
Розглянемо рисування плоских фігур в ізометрії в різних площинах (П1, П2, П3):
1) квадрат (рис. 6) – на осях Ох, Оу відкладаємо рівні відрізки: ОА = ОВ = ОД = ОС. Квадрат в ізометрії має вигляд ромба, в якого ОА = О/А/, ОВ = О/В/, …
Рис. 6
2) рівносторонній трикутник (рис. 7) – на осях Ох, Оу відкладаємо 4 рівні відрізки – отримали т. 1, 2, 3, В (вершина); відрізок О2 ділимо пополам, через т. О/ проводимо пряму паралельну осі х; відрізки О1 і О3 ділимо на 8 рівних частин і на 1/8 проводимо прямі паралельні осі у – отримаємо т А і С – ще дві вершини. Аналогічно будуємо трикутник в площинах П1, П2, П3, змінюючи осі.
Рис. 7
3) правильний шестикутник (рис. 8) – на осях Ох, Оу відкладаємо 4 рівні відрізки – отримали т. 1, 2, А і Д (вершини); відрізок ОА і ОД ділимо пополам, через т. О/ і О// проводимо прямі паралельні осі у; відрізки О1 і О2 ділимо на 8 рівних частин і на 1/8 проводимо прямі паралельні осі х – отримаємо т. В, С, F і Е – вершини шестикутника. Аналогічно будуємо шестикутник у площинах П1, П2, П3, змінюючи осі.
Рис. 8
4) коло (рис. 9) – на осях Ох, Оу відкладаємо радіус кола – отримали т. А, В, С і Д, які належать колу, через них будуємо квадрат, а тоді проводимо діагоналі; О/ C – ділимо на 4 частини, а О/ А – на 2 частини; з’єднуємо т. 3 і 5 – отримуємо т. O//, яка теж належить колу; використовуючи правила симетрії, знаходимо інші точки, що належать колу. Коло в ізометрії має вигляд еліпса, який будуємо аналогічно у площинах П1, П2, П3, змінюючи осі.
Рис. 9
Рисування геометричних тіл (рис. 10) розпочинають з побудови плоских фігур, тоді відкладають висоти і показують обриси бокових поверхонь.
Рис. 10
Способи передавання об’єму на технічному рисунку
Для того щоб надати технічному рисунку більшої наочності і виразності застосовують різні способи передачі об’єму предмету, які відображають розподіл світлотіні на поверхні.
Прийнято вважати, що джерело світла знаходиться зверху, зліва і ззаду того, хто рисує.
Елементи світлотіні (рис. 11):
блиск (блік) – найбільш світла пляма або точка на поверхні предмета;
півтінь – менш освітлена частина предмета на поверхні, в цьому місці відбувається плавний перехід від світла до тіні;
власна тінь –найбільш затемнена частина на поверхні предмету;
рефлекс – відбите світло від поверхні в неосвітленій його частині.
Рис. 11
Спочатку тонкими лініями наносять межі елементів світлотіні на зображенні, а тоді відтінення (рис. 12), яке може наноситися такими способами:
лінійне штрихування,
штрафування (штрихування сіткою),
тушування,
точкове відтінення,
відмивання аквареллю або тушшю
розпилення фарби аерографом.
На багатогранниках вертикальні поверхні штрихують вертикальними лініями, горизонтальні – паралельно осям х і у, а похилі – паралельно напрямку нахилу площин. На освітлених гранях – тонкими лініями, на затемнених – більш товстими із зменшенням відстані між ними.
Рис. 12
Послідовність рисування технічних деталей з натури або за їх кресленням:
вивчити деталь і з’ясувати її робоче положення;
установити на око приблизне співвідношення її габаритних розмірів (дшв), а також розміри частин деталі;
з’ясувати конструктивну суть деталі, розчленити її на прості геометричні форми;
установити потребу вирізу, якщо деталь має внутрішні порожнини;
вибрати вид аксонометрії;
продумати композицію рисунка.
