Побудова перспективного зображення об’єкта способом архітекторів

Основні ознаки способу архітекторів:

• максимальне використання точок збігу домінуючих напрямів;

• відсутність ліній основи;

• застосування ділильного масштабу для побудови архітектурних елементів.

Розглянемо схематичну побудову перспективного зображення будинку.

1. Визначаємо апарат перспективи – точку С₁, С₁О₁  К; точки збігу F₁ і F₂ домінуючих напрямів; л.г. (рис. 4 а).

2. На лінії майбутньої перспективи розміщуємо (рис. 4 б):

– л.г., на ній точки О₁, F₁ і F₂ і ін. точки з К, з яких проводимо вертикальні прямі;

– через точку 1₃ проводимо вертикальну пряму, на якій відкладаємо відрізки 1₃1₅ і 1₃1₄ (див. фронтальну проекцію); точка 1₃ – це місце на плані, де площина стіни перетинається з К, тому ребро будинку проектується в натуральну величину;

– точки 1₄ і 1₅ з’єднуємо з точкою F₁ – отримаємо верхні та нижні межі стін фасаду;

– визначаємо вертикальні межі стін через точки 1₆, 2₃ і 3₃ – отримаємо точки 2₁ і 2₄; точки 1₅ і 1₄ – з’єднуємо з точкою F₂.

3. Будуємо перспективу цоколя:

– з точки 5₃ (точка перетину вертикальної площини цоколя з К) від л.г. відкладаємо відрізки 5₃5₄ і 5₃5₅ (див. фронтальну проекцію);

– прямі F₁5₄ i F₁5₅ обмежують горизонтальну площину цоколя, а вертикальну – прямі проведені з точок 5₆, 4₃ і 6₃;

– точки 4₄, 5₇ і 5₈ з’єднуємо з точкою F₂, а точку 6₄ – з точкою F₁.

4. Будуємо горизонтальні лінії карниза:

– відкладємо на л.г. відрізок 5₆7₃ (див. фронтальну проекцію), точку 7₃ зєднаємо з з точкою F₂ – утвориться точка 8₃;

– 7₃8₃ ділимо навпіл, використовуючи правило ділильного масштабу (рис. 5), а саме: з точки 8₃ проводимо додаткову довільну пряму 8₃8₄  л.г., на якій відкладаємо два рівні відрізки; точки 7₃ і 8₄ з’єднуємо лінією до перетину з л.г. – отримаємо точку F₀; точку F₀ з’єднаємо з центром 8₃8₄ – отримаємо точку 9₅ – середину карниза 7₃8₃.

– з точки 9₅ проводимо вертикальну пряму;

з точки 9₃ від л.г. проводимо відрізок 9₃9₄ (див. фронтальну проекцію) – отримаємо точку 9₄, яку з’єднаємо з точкою F₁ – отримаємо точки 9 і 10;

– з’єднаємо точки 7₃ і 9, 8₃ і 9; точки 7₃ і F₁; точки 4₅ і 10; точки 4₅ і F₂; точки 8₃ і F₁.

5. Будуємо менші деталі споруди (вікно і товщина стін) з використанням ділильного масштабу:

– з точки 1₅ проводимо пряму  л.г., яку розбиваємо на пропорційні відстані (стіна – вікно – стіна) (див. на фасаді) – отримаємо точку 2₂, яку з’єднаємо з точкою 2₁ до перетину з л.г. – отримаємо точку F₀^/; точку F₀^/ з’єднуємо з усіма точками на 1₅2₂ до перетину з 1₅2₁, а тоді вертикально вниз;

– вертикальне ребро стіни з точки 1₆ ділимо на частини, які пропорційні частинам того самого ребра на фасаді – отримаємо точки 1₆^/ і 1₆^//, які з’єднаємо з точкою F₁ – отримаємо точки L₁ i L₂;

– будуємо товщину стіни, для цього горизонтальну пряму, проведену з точки 1₅  л.г. ділимо у відношення стіна – кімната – стіна (див. фасад і текст попереду) – отримаємо точку L, яку з’єднаємо з точкою F₁, а точку L₃ – з точкою F₂ – у перетині отримаємо точку L₄; з’єднаємо L₁ i L₂ з точкою F₂ – отримаємо точки L₅ i L₆, які з’єднаємо з точкою F₁.

Рис. 5.

Рис. 4 а