- •І. Теоретичні відомості
- •Зображення – вигляди, перерізи, розрізи
- •Додаткові та місцеві вигляди, виносні елементи
- •Перерізи
- •Виконання винесених перерізів:
- •Виконання накладених перерізів:
- •3. Розрізи
- •Класифікація розрізів
- •4. Поєднання частини вигляду з частиною розрізу
- •5. Лінії зрізу, перетину і переходу
- •6. Аксонометричні проекції
- •Види аксонометричних проекцій
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі х.
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі у.
- •6. Утворився овал (циліндр) у площині перпендикулярній до осі z.
- •7. Технічне рисування
- •Загальні відомості про технічне рисування
- •Рисування прямих ліній і кутів
- •Рисування плоских фігур і геометричних тіл
- •Способи передавання об’єму на технічному рисунку
- •8. Перспектива Загальні відомості і основні поняття перспективи
- •Побудова перспективного зображення об’єкта способом архітекторів
- •Іі. Лабораторний практикум
- •Лабораторне заняття № 1
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення креслення
- •Лабораторне заняття № 2 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 3 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 6 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання і
- •Приклад виконання і оформлення завдання і
- •Завдання іі
- •Приклад виконання і оформлення завдання іі*
- •Лабораторне заняття № 8
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання (рис. 1)
- •Лабораторне заняття № 10 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Приклад виконання і оформлення завдання
- •Лабораторне заняття № 11 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання і
- •Приклад виконання завдання 1
- •Завдання іі
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Завдання.
- •Приклад виконання завдання
- •Лабораторне заняття № 13 .
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Література
- •Завдання
- •Приклад виконання креслення пустотілого (циліндр) конуса з наскрізним циліндричним отвором
- •Приклад виконання креслення пустотілої (конус) шестикутної піраміди з наскрізним призматичним отвором (рис. А, б)
- •Приклад виконання завдання
- •Лабораторне заняття № 16
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Приклад виконання завдання
- •Вказівка до креслення (рис. 2)
- •Лабораторне заняття № 17 (Розрахунково-графічна робота)
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Обчислення площі s і об’єму V половини кришки підшипника
- •Лабораторне заняття № 18.
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Література
- •Ііі. Комплексна контрольна робота
- •Методичні вказівки та порядок виконання роботи
- •Література
- •Програмні питання до модульної контрольної роботи
- •Література
Література
1. Хаскін А.М. Креслення / Хаскін А.М. – К.:Вища школа, 1976. – С. 98 – 181.
2. Годик Е.И. Техническое черчение / Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е., Пономарев А.М. – К.:Вища школа, 1983. – С. 93 – 172.
Таблиця 1
Позначення (рис. 1) |
Розмір для варіанта (мм) |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
d |
50 |
60 |
70 |
62 |
60 |
60 |
50 |
60 |
60 |
50 |
d1 |
110 |
100 |
100 |
90 |
98 |
100 |
110 |
110 |
100 |
100 |
d2 |
40 |
40 |
50 |
30 |
30 |
32 |
36 |
40 |
34 |
30 |
d3 |
34 |
36 |
40 |
20 |
26 |
26 |
30 |
34 |
24 |
26 |
d4 |
28 |
30 |
32 |
15 |
20 |
20 |
24 |
28 |
14 |
20 |
d5 |
60 |
50 |
42 |
50 |
54 |
56 |
50 |
60 |
34 |
60 |
a |
50 |
50 |
50 |
40 |
40 |
40 |
42 |
42 |
44 |
40 |
h |
225 |
215 |
210 |
200 |
190 |
192 |
200 |
225 |
215 |
210 |
h1 |
174 |
160 |
180 |
195 |
170 |
160 |
120 |
174 |
130 |
180 |
h2 |
90 |
80 |
90 |
105 |
92 |
98 |
70 |
110 |
70 |
110 |
h3 |
50 |
40 |
46 |
54 |
47 |
50 |
50 |
53 |
37 |
65 |
h4 |
15 |
10 |
10 |
15 |
10 |
12 |
20 |
15 |
10 |
15 |
Рис. 1
Приклад виконання завдання
Рис. 2
Вказівка до креслення (рис. 2)
Призма зі стороною а перетинає шестикутну зрізану піраміду по двом замкнутим просторовим ламаним кривим. Щоб побудувати їх потрібно на фронтальній проекції провести додаткові площини (наприклад, А-А, Б-Б, В-В, …), які на горизонтальній проекції будуть зображені додатковим шестикутниками відповідних розмірів і за допомогою ліній проекційного зв’язку знаходимо горизонтальні проекції точок 1, 2, 3, 4, …, тоді будуємо ламану криву.
За допомогою ліній проекційного зв’язку знаходимо профільні проекції відповідних точок.
Циліндр діаметром d5 перетинає шестикутну зрізану піраміду по двом замкнутим просторовим кривим лініям. Щоб побудувати їх потрібно на профільній проекції провести додаткові площини (наприклад, Г-Г, Д-Д, Е-Е, …), які на горизонтальній проекції будуть зображені додатковим шестикутниками (розміри відповідають крайнім ребрам піраміди), тоді за допомогою ліній проекційного зв’язку знаходимо горизонтальні проекції точок 5, 6, 7, … і будуємо контурну криву.
Використовуючи лінії проекційного креслення будуємо фронтальну проекцію кола у вигляді кривої лінії.
Циліндр діаметром d5 перетинається циліндрами з діаметрами d3 і d4 по замкнутим гладким кривим лініям.
Для знаходження натуральної величини фігури перерізу, наприклад, площиною Ж-Ж, проводять пряму а, яка паралельна цій площині, тоді проеціюють під прямим кутом відповідні точки і відстань між ними з фронтальної проекції (Іv, IIv, …). Від точки N0 по прямій а відкладаємо відрізок N0IIa= NvIIv, у точці ІІа ставимо перпендикуляр до прямої а і по обидві сторони перпендикуляра відкладаємо відрізки ІІаІІ0, які рівні відстані від ІІw до площини симетрії тіла на профільній проекції.
Аналогічно знаходять інші точки, які належать натуральній величині фігурі перерізу, яка складається із двох замкнутих ліній: еліпса М0ІІа0N0 – ІІа0М0, отриманого від перерізу циліндра діаметром d5 площиною Ж-Ж і ламаної лінії І0ІІ0ІІІ0ІV0V0VI0VI0V0IV0III0II0I0, отриманої від перерізу граней піраміди (І0ІІ0ІІІ0ІV0ІV0ІІІ0ІІ0І0) і призми (ІV0V0VI0VI0V0IV0) площиною Ж-Ж (див. рис. 3).
Рис. 3
