Обчислення площі s і об’єму V половини кришки підшипника

(див. рис. 1-7 у табл. 2):

1) Сферичний сегмент діаметром d₁ з двома рівними основами діаметром d₀ і h = 2b (рис. 7)

S₁ =

V₁ =

2) Циліндричний отвір діаметром d₂ і висотою h = 2b (рис.3)

S₂ =

V₂ =

3) Циліндричний отвір, який розміщений у півсфері, діаметром 20 мм і відповідною висотою (рис. 3)

S₃ =

V₃ =

4) Зрізаний конус з діаметрами d₃ і d₄ висотою h (рис. 6)

S₄ =

V₄ =

5) Циліндричний отвір, який знаходиться у зрізаному конусі, діаметром 20 мм і висотою h (рис. 3)

S₅ =

V₅ =

6) Загальна площа половини кришки буде рівною:

7) Загальний об’єм половини кришки буде рівним:

Таблиця 2. Об’єми і площі деяких фігур і тіл

Коло (рис. 1)	Еліпс (рис. 2)
Циліндр (рис. 3) Розгортка циліндра	Конус (рис. 4) Розгортка конуса (а – твірна)
Сфера (рис. 5)	Зрізаний конус (рис. 6)
Сферичний сегмент з двома основами (рис. 7) якщо r1 = r2 = r, тоді

Приклад виконання завдання

Лабораторне заняття № 18.

Тема: Комплексне креслення технічної деталі з використанням методу концентричних сфер.

Мета: Навчитись проектувати технічні деталі; чітко уявляти геометричні форми, з яких складається деталь; вміти використовувати метод концентричних сфер; будувати лінії перетину поверхонь; креслити аксонометрію

Методичні вказівки та порядок виконання роботи

Завдання. Розробити комплексне креслення нероз’ємного підшипника

1. Накреслити три ортогональні проекції технічної деталі згідно варіанту (див. рис. 1 і табл. 1). Виконати необхідні розрізи (надавати перевагу поєднання частини вигляду з частиною розрізу).

2. Виконуючи завдання, потрібно чітко уявляти геометричні форми, з яких складається деталь. Особливу увагу потрібно звернути на поверхні, які зрізаються площинами або перетинаються між собою.

3. Для побудови лінії перетину поверхонь використовують метод концентричних сфер. Будувати лінії перетину або переходу поверхонь потрібно починаючи з опорних точок, а потім проміжних. Побудову опорних точок для кожної кривої лінії потрібно показати тонкими суцільними лініями.

4. Побудувати проекції точок К, F, T, S.

5. Побудувати переріз Б–Б (див. рис. 2).

6. Побудувати аксонометричну проекцію деталі з частиною вирізу або без вирізу (рис. 3).

7. Нанести розміри на прямокутних проекціях.

Література

1. Хаскін А.М. Креслення / Хаскін А.М. – К.:Вища школа, 1976. – С. 98 – 181.

2. Годик Е. И. Техническое черчение / Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е. и др. – К.:Вища шк., 1983. – С. 93–172.

Таблиця 1.

Позна-чення	Розмір (мм) для варіанту
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
d	50	40	42	48	46	52	44	54	50	52
d1	60	50	52	60	60	64	56	68	62	64
d2	70	62	64	72	70	74	66	78	74	72
d3	100	110	116	100	100	110		104	102	100
d4	130	130	130	128	130	130	136	124	124	130
d5	120	120	116	112	120	116	126	110	108	120
d6	86	94	98	84	86	76	94	76	86	90
h	50	46	42	48	50	52	40	54	50	52
h1	120	110	112	118	120	122	110	124	120	122
L	160	158	162	164	160	160	162	164	160	162

Приклад виконання завдання

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

Приклад виконання завдання

Лабораторне заняття № 19 .

Тема: Виконання технічних рисунків деталей

Мета: Навчитись виконувати технічні рисунки деталей, уявляти форму геометричних тіл; надавати йому рельєфності, наносити світлотінь

Методичні вказівки та порядок виконання роботи

Завдання. Виконати технічні рисунки двох деталей.

1. За двома проекціями деталей виконати технічні рисунки за відповідними правилами технічного рисування.

2. Перш ніж виконувати технічний рисунок потрібно чітко уявити форму деталі, зокрема з яких плоских фігур, геометричних тіл вона побудована.

3. Потрібно пам’ятати, що наочність технічного рисунка деталі залежить від вибору положення деталі по відношенню до аксонометричних осей.

4. Форма деталі виявляється за допомогою світлотіні. Можна розглянути різні способи виявлення форми: тоном, шрафіровкою, штриховкою.

5. Технічний рисунок другої деталі виконується з вирізом ¼ частини, першої деталі – без вирізу.