МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та методики професійної освіти

Наталія поліщук

ПРОЕКЦІЙНЕ КРЕСЛЕННЯ

Лабораторний практикум

Рівне – 2014 рік

УДК

Проекційне креслення: [лабораторний практикум для студентів напряму підготовки «Технологічна освіта»] / Н. В. Поліщук, О. С. Мосієвич. – Рівне: РДГУ, 2014. – 184 с.

Рекомендовано до друку вченою радою РДГУ

(протокол № від р.)

Рецензенти:

Навчально-методичний посібник містить відомості з основ проекційного креслення для навчання та організації самостійної роботи студентів напряму підготовки «Технологічна освіта» при вивченні дисципліни «Нарисна геометрія і креслення». В посібнику коротко викладені основні теоретичні відомості з проекційного креслення, які завершуються графічними або ж розрахунково-графічними завданнями для перевірки знань, вмінь і навичок. Викладені в посібнику питання відповідають програмі, затвердженій кафедрою технологічної освіти Рівненського державного гуманітарного університету.

Навчальне видання розраховане на студентів, магістрів і викладачів технологічних, технічних та фізичних спеціальностей відповідних вищих навчальних закладів, а також вчителів ЗНЗ.

Таблиць 12, рисунків 260.

© Н.В. Поліщук, 2014

Зміст

		Стор.
	Вступ
І.	Теоретичні відомості
1	Зображення – вигляди, перерізи, розрізи
2	Перерізи
3	Розрізи
4	Поєднання частини вигляду з частиною розрізу
5	Лінії зрізу, перетину і переходу
6	Аксонометричні проекції
7	Технічне рисування
8	Перспектива
ІІ.	Лабораторний практикум
	Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
1	Вибір кількості зображень і побудова виглядів
2	Виконання перерізів і місцевих розрізів
3	Виконання простих розрізів за прямокутними проекціями
4	Знаходження третьої проекції і виконання вертикальних розрізів
5	Виконання простих розрізів за наочним зображенням моделі
6	Виконання складних розрізів
7	Побудова проекцій пустотілих геометричних тіл
8	Знаходження і побудова натуральної величини фігури перерізу
9	Знаходження і побудова ліній зрізу на проекціях технічної деталі
10	Побудова проекцій і аксонометрії групи геометричних тіл
11	Побудова проекцій і аксонометрії зрізаних геометричних тіл
12	Побудова проекцій і аксонометрії багатогранників з фігурним вирізом
13	Виконання аксонометричних зображень моделей з частиною вирізу
14	Комплексне креслення технічної деталі
15	Комплексне креслення пустотілих геометричних тіл
16	Комплексне креслення технічної деталі з використанням методу додаткових площин
17	Комплексне креслення технічної деталі з використанням методу ексцентричних сфер (розрахунково-графічна робота)
18	Комплексне креслення технічної деталі з використанням методу концентричних сфер
19	Виконання технічних рисунків деталей
20	Виконання перспективи об’ємного предмета
ІІІ.	Комплексна контрольна робота
	Література

ВСТУП

Для сучасної людини мовне та письмове спілкування є звичною і постійною життєвою потребою. Проте ще набагато раніше, ніж з’явилася писемність, люди навчилися виконувати графічні зображення. Вся історія розвитку людського суспільства була тісно пов’язана з удосконаленням мистецтва виконання зображень. Але завжди слід пам’ятати, що поява креслень обумовлена потребами практичної діяльності людини. Мова графічних зображень не знає кордонів, адже вона однаково зрозуміла всім людям, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють.

Отже, креслення – це своєрідна мова, пристосована для передавання інформації, яку конструктор вважає за необхідне донести до виконавця. Креслення не допускає двозначності в тлумаченні і дає змогу наочно передавати величезну за обсягом інформацію, потрібну для успішного виконання роботи. Креслення може прочитати будь-який спеціаліст, навіть якщо він не знає мови спілкування конструктора, воно є найлогічнішим засобом втілення технічної думки.

Навчально-методичний посібник сприятиме формуванню в майбутніх фахівців з технологічної освіти знань з проекційного креслення, практичних вмінь та навичок з розв’язування за допомогою креслень геометричних та графічних задач, які будуть необхідні для навчання креслення в загальноосвітніх й професійно-технічних навчальних закладах.

Навчально-методичний посібник містить теоретичні відомості з проекційного креслення, зокрема, з правил побудови виглядів, перерізів і розрізів, перерізу тіл площинами, аксонометричних зображень, технічного рисування та перспективи.

Для закріплення знань і набуття вмінь і навичок пропонується виконати вправи або графічні роботи, які запропоновані в лабораторному практикумі.

Навчально-методичний посібник «Проекційне креслення» відповідає програмі вивчення професійної навчальної дисципліни «Нарисна геометрія і креслення», складеної відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 6.010103 «Технологічна освіта» спеціальності 6.010103 «Вчитель технологій і креслення», а також покликаний забезпечити підготовку майбутніх вчителів технологій до реалізації Державного стандарту змісту освітньої галузі «Технологія» в основній загальноосвітній школі.

Навчально-методичний посібник буде корисним для подальшого вивчення технічного креслення й основ машинної графіки, а також при вивченні таких дисциплін як: методика навчання креслення, системи автоматизованого проектування в деревообробній і металообробній промисловості, теорія і методика трудового і професійного навчання, практикум в навчальних майстернях, машинознавство, основи сучасного виробництва, технологічне обладнання харчової промисловості та його експлуатація, обладнання швейного виробництва та його експлуатація, конструювання і моделювання одягу, машинознавство, технічна механіка, загальна фізика, вища математика, основи інформатики та ін.

Даний посібник сприятиме формуванню творчо активної особистості вчителя, фахівця з технологічної освіти, який би володів достатнім обсягом теоретичних знань і практичних вмінь і навичок з креслення, розвитку у студентів просторового уявлення та мислення, творчих здібностей, умінню відображати власні ідеї за допомогою зображень, інтересу до науково-дослідницької роботи, а також самостійності та відповідальності у навчанні та роботі.

Запропонований матеріал у навчально-методичному посібнику можна використати в якості лабораторних, практичних, розрахунково-графічних робіт, або ж запропонувати вивчення матеріалу на самостійне опрацювання.

І. Теоретичні відомості

Проекційне креслення вивчає правила побудови зображень виробів, споруджень і їх складових частин. Методи виконання і читання креслень базуються на теорії курсу нарисної геометрії. Правила зображень предметів на кресленнях всіх галузей промисловості і будівництва встановлюють відповідні стандарти.

1. Зображення – вигляди, перерізи, розрізи

Зображення – це графічне вираження предмету в певному масштабі й виконане встановленим способом проеціювання; зображення визначає геометричну форму предмету і взаємозв’язок його складових частин.

Розглядають проеціювання центральне (коли проеціюючі промені проходять через деяку точку – центр проеціювання (рис. 1а)) і паралельне (коли проеціюючі промені паралельні (рис. 1б))

а б

Рис. 1

Зображення предметів виконують методом прямокутного (ортогонального) проеціювання, тобто коли напрямок проеціювання перпендикулярний до площини проекцій. Предмет розташовують між спостерігачем і відповідною площиною проекцій.

За основні площини проекцій приймають 6 граней куба, всередині якого розташований умовно предмет. Зображення на фронтальній площині проекцій (вид спереду) приймається головним.

Класифікація зображень і правила їх виконання на кресленнях дані в ГОСТ 2.305-68 і СТ СЭВ 363-78.

Зображення на кресленнях поділяються на:

• види,

• розрізи,

• перерізи.

Кількість зображень (видів, розрізів, перерізів) повинна бути найменшою, але достатньою для повного і однозначного уявлення про зображувальний предмет.

З метою зменшення кількості зображень допускається показувати на виглядах і невидимі частини предмета за допомогою штрихових ліній товщиною s/2–s/3.

Рис. 2

Предмет потрібно розташовувати так, щоб зображення головного вигляду давало найбільш повне уявлення про його форму і розміри.

Видом називається зображення видимої для спостерігача частини поверхні предмета. ГОСТ 2.305-68 встановлює такі назви видів (рис. 2, 3):

1 – вид спереду (головний вид),

2 – вид зверху,

3 – вид зліва

4 – вид ззаду,

5 – вид справа,

6 – вид знизу.

Додаткові та місцеві вигляди, виносні елементи

Якщо якусь частину предмета не можна показати ні на одному з видів без спотворень її форми і розмірів, то потрібно застосувати додаткові вигляди, які отримують на площинах, не паралельних ні одній з основних площин проекцій. Додатковий вигляд можна показувати без проекційного зв’язку (рис. 4а), у проекційному зв’язку (рис. 4б) і повернутим, у цьому випадку потрібно написати прописну букву і поставити знак повернуто « ».

Якщо вид зміщений відносно головного зображення, то він повинен бути відмічений на креслені написом типу «Вид А». Напрям погляду вказують стрілкою і ставлять прописну букву (рис. 4а).

Рис. 4 а

Рис. 4 б

Виносним елементом називається додаткове зображення частини предмета, яке виконують у більшому масштабі, ніж основне зображення і показують ті частини предмета, які потребують додаткового пояснення щодо форми, розмірів та інших даних. На виносному елементі частину предмета зображують з усіма подробицями і роблять відповідний напис (рис. 5). Розташовують виносний елемент якомога ближче до тієї частини предмета, яку він показує.

Зображення окремого обмеженого місця на поверхні зображуваного предмета називається місцевим видом, який найчастіше розміщують у проекційному зв’язку з іншими зображеннями на кресленні (див. рис. 4а, б, 5 б).

Рис. 5 а

Рис. 5б