Календарний план

№ з/п	Назва етапів дипломної(кваліфікаційної) Роботи	Строк виконання етапів роботи	Примітка

Студент _________________ ______________________

^{( підпис ) (прізвище та ініціали)}

Керівник роботи _____________ _____________________

^{( підпис ) (прізвище та ініціали)}

Анотація

В даній кваліфікаційній роботі на тему: “Психологічні особливості осіб з порушенням харчової поведінки” розглядаються психологічні аспекти поведінки осіб з харчовими порушеннями , а саме перфекціонізм та мотивація.

Виявлено психологічні відмінності рівня (вираженості) перфекціонізму та певними (анорексичними та булімічними) тенденціями осіб з симптомами порушень харчової поведінки.

Встановлено статистично значущі зв’язки між певними симптомами харчових порушень та тенденціями характеру порушень осіб харчової поведінки до анорексії та булімиї відповідно.

Описані характеристики використаних методик та характеристики груп досліджуваних. Здійснено порівняльний, кореляційний та факторний аналіз, які забезпечують належну статистичну перевірку висунутих гіпотез.

Ключові слова: харчова поведінка, харчові розлади, розлади прийому іжі, анорексія, булімія, перфекціонізм.

ANNOTATION

In this diploma work “Psychological peculiarities of people with eating disorders” we was discovered psychological aspects of the behavior the persons with eating disorders, including makeovers and motivations.

We are identified psychological differences of the makeovers level with anorexia and bulimia trends of the symptom of people with eating disorders.

Statistically significant relationships between certain symptoms of food disorders and character tendencies persons eating behavior disorders anorexia and bulimia respectively.

It was described the characteristics used methods and groups investigated. Done the comparative, correlation and factor analysis providing an appropriate statistical test the hypothesis.

Keywords: feeding behavior, food disorders, anorexia, bulimia, perfectionism.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………	10
Розділ І ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПОРУШЕНЬ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ (ПРИЙОМУ ЇЖІ), А ТАКОЖ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСІБ З ХАРЧОВИМ ПОРУШЕННЯМ …………………………………………………………..	8 13
1.1. Порушення харчової поведінки (прийому іжі) як психологічний феномен: історія розробки діагностичних критеріїв та класифікацій, зміст та особливості поняття……………………………………………………….	13
1.2 Порушення прийому їжі (порушення харчової поведінки)….	16
1.2.1 Нервова Анорексія…………………………………………….	18
1.2.2 Картина особистості особи з анорексичним порушенням ...	23
1.2.3 Нервова Булімія………………………………………………	27
1.2.4 Картина особистості особи з булімічним порушенням…….	29
1.2.5 Інші порушення харчової поведінки…………………………	32
1.3 Перфекціонізм в особистістній структурі осіб з порушеннями прийому їжі…………………………………………………………………..	37
1.3.1 Визначення поняття перфекціонізм……………………..	37
1.3.2 Перфекціонізм та мотивація……………………………..	42
1.3.3 Перфекціонізм як психологічна особливість осіб з порушенням харчової поведінки………………………………………………	45
Висновки до розділу І………………………………………………..	47
Розділ ІІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ……………………………………………………………..	48
2.1 Організація та методичні аспекти проведення дослідження …	48
2.1.1. Опис досліджуваної групи………………………………………	48
2.1.2 Методики дослідження…………………………………………..	49
2.1.3 Процедура дослідження………………………………………	53
2.1.4 Математико-статистичні методи обробки даних дослідження………………………………………………………………….	553
2.2 Результати дослідження та інтерпретація………………………	54
2.2.1 Якісний аналіз результатів …………………………………….	54
2.2.2 Кореляційний аналіз даних анкет, та результатів методик…..	57
2.2.2 Порівняльний аналіз емпіричних даних………………………	61
Висновки………………………………………………………………	73
Список використаної літератури……………………………………..	75
Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження.

Актуальність проблеми зумовлена зростом проблеми порушень харчової поведінки в останні десятиліття, труднощами її діагностики та лікування, у зв'язку зі схильністю хворих до диссимуляции, несвоєчасністю їх звернення до фахівців, а також малою курабельністю психопатологічної симптоматики і складністю вирішення питань їх реабілітації. Крім того, особливу важливість набула ця проблема у зв'язку з більш раннім початком і різким збільшенням гостроти анорексичної та булімічної симптоматики з вомітоманічними порушеннями у хворих.

Порушення харчової поведінки є багатогранною поведінковою проблемою сучасної медичної психології, яка ґрунтується на біопсихосоціальному підході. В останні десятиліття фахівцями відзначається (Ю.Ф. Антропов, Д.М. Ісаєв, М.В. Коркіна, М.О. Цивілько, В.В. Марілов, О.М. Мойзріст, О.О. Скугаревський, В.К. Чайка та інші) стрімкий ріст (переважно у дівчат і молодих жінок - 95%) порушень харчової поведінки, що обумовлено різними соціально- психологічними факторами. Сучасний погляд на проблему дозволяє вважати їх одними із найскладніших порушень у діагностичному й лікувальному плані. Отже, проблема порушень харчової поведінки є актуальною, обумовленою потребами суспільства, та потребує подальшого вивчення.

Об'єкт дослідження психологічні особливості порушень харчовії поведінки ( прийому їжі).

Предмет дослідження: психологічні особливості осіб з харчовими порушеннями або порушеннями прийому їжі.

Гіпотези дослідження:

1. Для осіб з вираженими симптомами поведінкових харчових порушень притаманний високий рівень перфекціонізму.

2. Існує прямий звязок рівня мотивації досягнення та мотивації уникнення невдачі з вираженістю симптоматики поведінкових харчових порушень, анорексичної та булімічної тенденції відповідно.

Мета дослідження: визначення психологічних особливостей , зокрема перфекціонізму , у осіб з симптомами поведінкових харчових порушень.

Згідно поставленої мети виділяються наступні завдання дослідження:

1. На основі аналізу літератури визначити зміст поняття «харчові порушення», основні підходи до його дослідження, діагностичні критерії та психологічні кореляти цього феномену.

2. Простежити відмінності рівня пефекціонізму та його психологічних особливостей у людей, що мають симптоми харчових порушень.

3. Проаналізувати особистісну структуру особи з високим рівнем перфекціонізму та встановити особистісні риси, що пов’язані із мотивацією людини з харчовим порушенням.

Загальна характеристика досліджуваної групи: у дослідженні взяли участь 30 осіб жіночої статі. Вік досліджуваних 18-26 років. Учасниці інтернет ком`юніті (товариств) присвячені проблемі анорексії та булімії; проживають у м. Львові та Львівській області. Форма проведеного дослідження: індивідуальна , анонімна.

Методи дослідження: Для вирішення поставлених завдань у дослідженні та перевірки гіпотез було використано комплекс загальнонаукових і психологічних методів: теоретичний аналіз літератури з проблеми визначення діагностичної картини аспектів/симптомів та психологічних особливостей жінок з порушеннями харчової поведінки; метод бесіди, анкетування ; стандартизований комплекс психодіагностичних методик:

1. Тест ШОХП Шкала оцінки харчової поведінки – оптитувальник Eating Disorder Inventory, EDI - клінічний діагностичний інструмент, виконаний у формі опитувальника, призначений для виявлення порушень прийому їжі, в першу чергу нервової анорексії та нервової булімії.

2. Тест ставлення до прийому їжі ОП Ї- (англ. Eating Attitudes Test; ЕАТ) - скринігова тестова методика, розроблена Інститутом психіатрії Кларка

3. Опитувальник образу власного тіла ООСТ спрямований на діагностику невдоволення власним тілом у осіб, що страждають порушеннями харчової поведінки. Розроблено О.А. Скугаревскім і С.В. Сивухою в Білоруському Державному Університеті.

4. Багатовимірна шкала перфекціонізму (Multidimensional perfectionism scale) П. Хьюітта та Г. Флетта (адаптація І.І. Грачової). Методика призначена для діагностики рівня перфекціонізму і визначення характеру співвідношення його складових.

5. Методика діагностики мотивації досягнення успіху Т.Елерса призначена для діагностики, виділеної Хекхаузеном, мотиваційної спрямованості особистості на досягнення успіху.

Статистичне опрацювання даних здійснювалося за допомогою програми STATISTICA 8.0 із використанням параметричних та непараметричних критеріїв порівняння рівня досліджуваної ознаки у різних групах (Ст’юдента, Манна-Уітні, однофакторний дисперсійний аналіз), кореляційного аналізу даних (коефіцієнт кореляції Пірсона) та методу кластерного аналізу.

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПОРУШЕНЬ

ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ (ПРИЙОМУ ЇЖІ), А ТАКОЖ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСІБ З ХАРЧОВИМ ПОРУШЕННЯМ.

1.1. Порушення харчової поведінки (прийому іжі) як психологічний феномен: історія розробки діагностичних критеріїв та класифікацій, зміст та особливості поняття.

Харчова поведінка людини оцінюється як гармонійна (адекватна) або девіантна залежно від безлічі параметрів, зокрема від місця, що займає процес прийому їжі в ієрархії цінностей індивіда, від кількісних і якісних показників харчування, від естетики.

Під харчовою поведінкою розуміється ціннісне ставлення до їжі і її прийому, стереотип харчування в звичайних умовах і в ситуації стресу, орієнтація на образ власного тіла і діяльність по його формуванню [17, С.102].

Потреба в їжі є однією з первинних біологічних потреб. За теорією А. Маслоу, щоб отримати задоволення вищих потреб, необхідно задовільнити потреби біологічного характеру. Споживаючи їжу, людина отримує необхідну енергію, для подальшого існування.

Виділяють так само фізіологічні потреби. До них відносять звички, сформовані в процесі онтогенезу. Харчові звички обумовлюються традиціями сім'ї та суспільства, релігійними уявленнями, життєвим досвідом, порадами лікарів, модою, економічними та особистісними причинами.

Так само можна виділити соціальні потреби в їжі. З давніх часів їжа використовувалася як один із способів комунікації. Люди обмінювалися їжею, формуючи дружні, ділові або ворожі відносини між собою. З часом починають з'являтися різні традиції, пов'язані з їжею, за якими можна судити про релігійної приналежності, традиціях сім'ї тощо [13].

Істотним є вплив етнокультурних чинників на вироблення стереотипів харчової поведінки, особливо в період стресу. Одвічним питанням про цінність харчування стає питання про зв'язок харчування з життєвими цілями («є,щоб жити, чи жити, щоб їсти »), врахування ролі харчової поведінки оточуючих для становлення деяких особистісних характеристик (наприклад, гостинність).

З вищесказаного можна зробити висновок про те, що харчова поведінка задовольняє не тільки біологічні та фізичні потреби, а й соціальні та психологічні. Існують різні підходи в психології до розгляду проблеми харчової поведінки і кожен по-своєму пояснює ці порушення.

Порушення харчової поведінки, такі як нервова анорексія, нервова булімія та їх варіації, є поведінковими порушеннями, котрі систематично вивчалися тільки протягом останніх 40 років. Сьогодні невідомо,чи мають вони загальну причину і загальну патологію, в дослідженні даної проблематики надалі називатимемо їх порушеннями, а не хворобами.

Порушення харчової поведінки класифікують на підставі сукупності симптомів, що проявляються , і з урахуванням існуючих класифікацій. Ще одним важливим аспектом при визначенні порушення є його доволі загальне найменування.

Незважаючи на те, що визначення «нервова анорексія» не зовсім вірне (тільки кілька пацієнтів з цим порушенням насправді страждають на анорексію або втрачають апетит), воно використовується ось уже понад 100 років і відразу ж викликає у більшості лікарів асоціацію з сукупністю ознак і симптомів, які їм знайомі.

У XX столітті діагностика нервової анорексії пройшла кілька етапів, що відображають історію розвитку поглядів на причину хвороби: хвороба гіпофіза [35], різні психоаналітичні формулювання [34, 36] або нервове порушення харчування. Сучасний підхід визначив анорексію як специфічний сиз основними клінічними ознаками, що відрізняють його від інших станів [30].

В кінці 70х років знання частоти прояву симптомів булімії – як при наявності синдрому нервової анорексії, так і у людей з багатьма ознаками нервової анорексії, але з нормальною масою тіла - привели до визначення підтипів нервової анорексії і класифікації нервової булімії [12].

Для діагностики порушень харчової поведінки використовувався описовий спосіб і в Діагностичному і статистичному керівництві з психічних розладів (DSM-IV), і в 10- му виданні Міжнародної класифікації хвороб і пов'язаних з ними проблем зі здоров'ям (МКХ-10) [12]. В обох класифікаціях до нервової анорексії відносять втрату маси тіла, страх ожиріння і аменорею. За МКХ-10, критерії щодо порушення образу тіла обмежуються тим, що людина відчуває себе занадто товстою, у той час як DSM-IV охоплює додаткові психодинамічні аспекти заперечення і самооцінки [32].

У МКХ-10 підтипи нервової анорексії не виділяються, однак замість цього пацієнти, які застосовують будь-які види очищення, зараховуються до того ж діагнозу, що і пацієнти, котрі просто обмежують себе в їжі та практикують фізичні вправи. У пацієнтів, які переїдають і мають дуже малу масу тіла, діагностують нервову булімію.

Починаючи з 1980 року, нервова булімія входить в найпоширенішу в світі американську класифікацію психічних розладів DSM, в тому числі діючу в даний час версію DSM-IV-TR (2000). До 1980 року в розділі порушення харчової поведінки (eating disorders) DSM була тільки нервова анорексія (anorexia nervosa); в DSM-III (1980) з'явилася нервова булімія (bulimia nervosa), а також «атипове харчове порушення» (atypical eating disorder); в черговий версії DSM-IIIR (1987) останнє визначили більш чітко і назвали «неспецифічним порушенням харчової поведінки» (eating disorders not otherwise specified, EDNOS); нарешті, в DSM-IV (1994) в рамках рубрики EDNOS було виділене «бінджевий розлад» (binge-eating disorder, ВЕD) [32].

У МКХ-10 залишається відкритим питання про масу тіла для діагностики нервової булімії. Критерій вказує, що пацієнт відчуває панічний страх ожиріння, «що часто призводить до занадто малої масі тіла ». У МКХ-10 відсутнє чіткий розподіл між нервовою булімією і іншим станом, в цій класифікації позначеним як нервова гіперорексія. Так само як і при так званій атиповій нервовій анорексії атиповій нервовій булімії, переїданні і блюванні, які пов'язані з іншими психологічними порушеннями, і при інших порушеннях харчової поведінки, дослідникам рекомендується встановлювати власні критерії. Ці категорії в МКХ-10 тільки приблизно відповідають категорії «порушення харчової поведінки, без інших вказівок» в DSM-IV. Неоднозначні і перекривають одне одного визначення різних підтипів булімії в МКХ-10 створюють деякі труднощі для лікарів і дослідників. Звичайно, дослідник може разробити певні критерії для досліджуваних пацієнтів, однак відсутність узгодження критеріїв в різних дослідженнях ускладнює, якщо не робить неможливим, порівняння результатів цих досліджень. Короткий виклад систем діагнозів порушень харчової поведінки в МКХ-10 і DSM-IV представлено в розділах 1.2.1 - 1.2.5