1.2.5 Інші порушення харчової поведінки

Сучасні класифікації МКХ-10 і DSM-IV визнають, що існує безліч варіацій нервової анорексії та нервової булімії, що не відповідають певним критеріям цих розладів, однак включають значне порушення функціонування. У МКХ-10 вони називаються атиповою анорексією, атиповоюї нервовою булімією, переїданням, пов'язаним з іншими психотичними порушеннями, блюванням, пов'язанимї з іншими психічними порушеннями, та неуточненими розладами харчової поведінки. У DSM-IV стверджується, що категорія розладів харчової поведінки без інших вказівок відноситься до розладів харчової поведінки, які не повністю відповідають критеріям нервової анорексії або нервової булімії. Також в класифікації представлені кілька прикладів. Підкреслюється і окремо розглядається в додатку приклад розладу за типом переїдання, який визначається як повторювані епізоди переїдання при відсутності регулярного виковання неадекватної компенсаторного поведінки, характерного для нервової буліміі. Основна проблема з розладом за типом переїдання полягає в тому, як відмежувати його від неочістного підтипу нервової булімії. В описі і цього розладу в DSM-IV підкреслюється [29], що цей діагноз можна поставити тільки в тому випадку, якщо індивід відчуває суб'єктивне відчуття втрати контролю під час епізодів переїдання. Багато хто з таких пацієнтів страждають ожирінням і, на додаток до епізодів переїдання, їдять протягом всего дня. Більшість з них безліч разів намагалися сісти на дієту, інші вже навіть не намагаються [18].

Атипові порушення харчової поведінки за МКХ-10

1. Атипова нервова анорексія: що не одержала визначення, проте рекомендується, щоб дослідники робили власні висновки.

2. Атипова нервова булімія: включаючи нормальну або надмірну масу тіла, дослідники роблять власні висновки.

3. Переїдання, пов'язане з іншими психологічними порушеннями.

4. Блювота, пов'язана з іншими психологічними порушеннями.

5. Інші порушення харчової поведінки.

6. Розлад харчової поведінки, неуточнений [12].

Неуточнені порушення харчової поведінки

Порушення харчової поведінки за DSM-IV без інших вказівок:

Порушення харчової поведінки, що не відповідають ознакам нервової анорексії (НА) або нервової булімії (НБ)

Приклади:

1. Чи задовольняє критеріям НА, за винятком відсутності менструацій.

2. Чи задовольняє критеріям НА з втратою маси тіла, але вона тримається в межах норми.

3. Чи задовольняє критеріям НБ, за винятком частоти прояву ознак та хронічного перебігу.

4. Очисні процедури після прийняття невеликої кількості їжі.

5. Випльовування їжі після прожовуванні.

6. Розлад харчової поведінки по типу переїдання без компенсаторної поведінки для нейтралізації спожитих калорій [32].

Нервова орторексія (Orthorexia nervosa, від грец. - «прямий», «правильний» і - «позив до їжі», «апетит») – порушення прийому їжі, що характеризується нав'язливим прагненням до «здорового і правильному харчуванню», що призводить до значним обмеженням у виборі продуктів харчування. Термін «орторексія» був вперше використаний Стівеном [31].

На даний момент не існує строгих діагностичних критеріїв орторексії і діагноз орторексії не включені в класифікатори DSM-IV і МКХ-10, тому цей діагноз не може бути поставлений офіційно, проте фахівці широко використовують термін «орторексія» при описі даного порушення харчової поведінки. Італійськими вченими були проведені попередні дослідження, які показали, що даний діагноз досить специфічний і відображає реально існуюче явище [33]. Результати аналізу:

• Продукти харчування, дозволені вегетаріанської дієтою

• Продукти харчування, дозволені певною дієтою

• Макробиотическое продукти

Для індивіда, що страждає нервової орторексія, «здорове харчування» стає настільки важливим, що заклопотаність цим питанням не залишає місця для будь-яких інтересів і захоплень у житті. Харчовий раціон визначається виключно за критерієм «корисності» продукту, при цьому смакові переваги індивіда не беруться до уваги. Будь-яке порушення дієти (вживання «заборонених» продуктів) викликає тривожність і сильне почуття провини.

Психогенне переїдання (компульсивний переїдання, гіперфагічна реакція на стрес, обжерливість) - порушення прийому їжі, що представляє собою переїдання, що приводить до появи зайвої ваги, і що є реакцією на дистрес. Може слідувати за втратою близьких, нещасними випадками, хірургічними операціями і емоційним дистрессом, особливо в осіб, схильних до повноти.

Діагностика психогенного переїдання:

Психогенне переїдання має різні форми, від легкої до крайньої, що знаходиться на кордоні з нервовою булімією. Ні МКБ-10, ні DSM-IV не дають чітких діагностичних критеріїв цього розладу. Довільним чином, можна виділити наступні можливі симптоми пов'язані з психогенним переїданням:

• Епізоди втрати контролю над процесом поглинання їжі

• Епізоди обжерливості під час вираженого стресу

• Поїдання ненормально великої кількості їжі за короткий проміжок часу

• Поїдання великих кількостей їжі при відсутності почуття голоду;

• Їжа досхочу;

• Їжа в стані депресії, смутку чи нудьги;

• Їжа на самоті, з почуття сорому, пов'язаного з процесом їжі;

• Їжа на самоті, з бажання приховати епізод обжерливості;

• Почуття відрази, депресії або провини після епізоду обжерливості [24;25;26].

Диференційний діагноз:

Згідно МКХ-10, зайва вага, як причина психічних розладів, не діагностується як психогенне переїдання, хоча вона може обумовлювати чутливість індивіда щодо його зовнішнього вигляду і сприяти втраті впевненості в міжособистісних зв'язках, а суб'єктивна оцінка розміру тіла може бути перебільшеною. Зайва вага як причина психічних розладів відноситься до таких груп МКХ-10 як F38. (Інші порушення настрою), F41.2 (Змішаний тривожний і депресивний розлад) або F48.9 (Невротичний розлад неуточнений) у поєднанні з одним з кодів групи E66. (Ожиріння), для вказівки типу ожиріння.

Зайва вага може стати мотивацією до дотримання дієти, що в свою чергу призводить до легких афектних симптомів (тривога, неспокій, слабкість і дратівливість або, рідше, до важких депресивним симптомів («депресія дієти»)), для цих симптомів використовується відповідний код з F30 - F39 (Розлади настрою) або F40 - F49 (Невротичні, пов'язані зі стресом і соматоформні розлади) у поєднанні з F50.8 (Інші порушення прийому їжі), для вказівки дієти і E66. (Ожиріння) для вказівки на тип ожиріння[3;15;25;26].

Основні ознаки порушення харчової поведінки за типом переїдання згідно DSM-IV:

А. Періодичні епізоди переїдання;

Б. Епізоди переїдання включають в себе три або більше описаних нижче

ознак:

1. Швидке поглинання їжі;

2. Поглинання надмірної кількості їжі до неприємного відчуття ситості;

3. Прийом їжі у великих кількостях, не будучи фізично голодним;

4. Прийом їжі на самоті через збентеження з приводу кількості їжі;

5. Почуття невдоволення, провини і пригнічений настрій після переїдання.

В. Виражений дистрес при переїданні.

Г. Переїдання спостерігається принаймні два дні на тиждень у середньому протягом шести місяців.

Д. Не використовується неадекватна компенсаторна поведінка (Наприклад, очисні процедури).

Компульсивне переїдання відрізняється від нервової булімії тим, що практично відсутня компенсаторна поведінка, проте можна спостерігати невдоволення власним тілом, знижену самооцінку, депресію, а так само соматичні особливості (нерідко присутнє ожиріння), крім того, переїдання зустрічається переважно в зрілому віці і в одному з третині випадків зустрічається у чоловіків.

Під компенсаторними засобами в даному випадку мається на увазі прийом проносних, штучна блювота, збільшення фізичних навантажень, які характерні для нервової булімії і анорексії.

Сигналом компульсивного переїдання може служити порушення харчової поведінки, що є реакцією на стресову ситуацію-людини різко зростає апетит і виникає бажання поїсти. Дослідження показали, що як правило людина з таким типом порушення харчової поведінки воліє вживати калорійну жирну їжу.Серед різновидів виділяють нічну гіперфагію-підвищення апетиту у вечірній і нічний час.

При компульсивному переїданні виділяють наступні симптоми:

• споживання їжі набагато швидше, ніж зазвичай, до дискомфортного стану переповненості шлунка;

• споживання великої кількості їжі за відсутності фізичного відчуття голоду;

• почуття відрази до себе, пригніченості або сильне почуття провини після переїдання [16;17].