2.2.2 Кореляційний аналіз даних анкет та результатів методик

Кореляційний аналіз на основі відповідей анкети дав такі результати (Див. додаток В , Таблиці В1 та В2):

Досліджувані з тенденцією до порушень харчової поведінки, що дали відповіді на питання анкети щодо компульсивного переїдання без очищення (Рис. 3) мають пряму кореляцію з питаннями щодо зняття тривоги з допомогою алкоголю (r= 0,50), куріння (r=0,43) та їжею (r=0,36). Результатом наростання тривожного стану досліджуваних може стати компульсивне переїдання або його заміна вживанням алкоголю чи куріння. Харчові порушення часто поє днуються з депресією, тривогою, залежністю від алкоголю, нікотину,наркотиків і розладами особистості.

Рис. 3. Кореляційна плеяда «Компульсивне переїдання без очищення»

Особи для яких характерно компульсивне переїдання з очищенням мають пряму кореляцію з такими твердженнями анкети: «Який період часу (на вашу думку) займають у вашому житті проблеми з харчовими порушеннями?» (r= 0,37), вомітоманією (r= 0,58), курінням (r= 0,48), та зворотньо з перебуванням на дієтах (r= -0,46) , що свідчить про полістичний характер симптоматики харчових порушень. Тому, чим довша тривалість порушення, тим частіше зустрічається компульсивне переїдання з деструктивним патерном очищення шлунку. Також, характерно, досліджуванні знімають наростаючу тривогу пов’язану з прийомм їжу з допомогою куріння та вомітоманічних рецедивів.

Досліджувані з вомітоманічними рецидивами мають пряму кореляцію з усвідомленим бажанням позбутися нав’язливих думок пов’язаних з проблемою прийому їжі у майбутньому (r= 0,39). Можливо причиною рецидивів і є нав’язливі думки, що провокують тривожний стан.

Кореляційний аналіз демонструє: різка втрата ваги провокую аменорею (r=0,68). Оскільки причиною аменореї може бути низька частка жирової тканини в організмі, що є основою репродуктивного механізму жіночої статевої системи.

У досліджуваних зі збільшенням бажанням похудати парадоксально збільшується бажання зняти тривогу з допомогою їжі (r=0,42). Неприйняття думок про їжу викликає бажання поглинання їжі у великій кількості. Можливо це зв’язано з почуттям вини.

Досліджуванні, що планують вести спосіб життя «анорексика» мають вищий індекс маси тіла (r=0,40), що і провокує незадоволеність своїм тілом, що ніби-то не відповідає ідеалам. Суть перебування в про-ана товариствах (націлених на «глянцевий» образ життя людей, які хворіють анорексією) бажання відповідати уявному образу життя аноресіка. В сучасному суспільстві стоврюється культ хвороби анорексії. Через бажання відповідати образу життя хворих анорексіє, бажання страждати від негативних наслідків захворювання, відчуття глубини переживань в боротьбі за уявні ідеали. Можливо це зв’язано з тим, що даним особам важко себе реалізувати в більш продуктивних сферах, тому вони намагаються реалізувати себе тілом та створити образ «страждальниці».

Далі розгялнемо результати кореляції методик ШОХП і ОПЇ:

Чим більша бажана вага тим нижчі показники булімії – шкали, що виражає заангажованостю думками про їжу (r= -0,49). Отже виходячи з попередніх зв’язків можна зробити висновки, що нав’язливі думки про їжу викликають напругу і запускають трігер у вигляді булімічної симптоматики (вомітоманії, переїдання- очищення).

Досліджуванні з високими показниками орального контролю за методикою ОПЇ не розглядають алкоголь як засіб для зниження наростаючої напруги пов’язаною з їжою (r= - 0,47). Можливо це пов язано з високою калорійністю алкоголю, або з думкою, що вживання алкоголю є соціально не одобрювальною «поганою» звичкою. Оральний контроль має на увазі, що людина приділяє пильну увагу тому що потрапляє їй до рота: за і проти вживання алкоголю можуть стати сумою думок і про калорійність і про неодобрення з боку оточення.

Показники шкали перфекціонізму прямо корелюють з аменореєю у досліджуваній групі (r= 0,47). Опираючись на пепередню кореляцію анкети щодо різкого зниження ваги, що може бути наслідком голодування, жорстких дієт, обмежень себе у їжі. Цей зв’язок може бути наслідком скурпульозної харчової поведінки і виглядати як досягнення для даної групи людей.

Також , в контексті анорексичного порушення, корелює показник орального контролю з індексом маси тіла досліджуваної групи (r= -0,49). Чим нижчий показник ІМТ, тим більший контроль. Це свідчить про те що підкріплення позитивним результатом (а саме зниження ваги ) обмеження та самоконтрою закріпляється в патерні харчової поведінки анорексика.

Чим вища маса досліджуваного, тим більша різниця ваги між бажаною і наявною (r= 0,78). Цей результат відповідає концепції товариств про-ана, в яких декларується чітко вказана «ідеальна вага».

Неприйняття образу власного тіла, відчуття його неприйтним для себе та інших створює «бар’єр» для респондентів у міжособистісній сфері, і створює недовірливі відносини (r= 0,55). Це зв’язано з неприйняттям власного тіла, отже себе, а отже і інших. Через це погіршуються міжособистісні віносини.

Шкала, що відповідає за незадоволеність тілом (методика ШОХП) прямо корелює зі шкалою дієти (r= 0,50). Це дублює вищезазначене твердження та результати.

Також у досліджуваних з високим рівнем неприйняття власного тіла є пряма кореляція з інтроцептивною некомпетентінстю (r= 0,50): дефіцитом впевненості щодо розпізнавання почуття голоду і насичення. Тотальне неприйняття тіла як частини себе веде до придушення імпульсів що йдуть від ньго.

Оральний контроль за методикою ОПЇ прямо корелює з інтероцептивною некомпетентністю (r= 0,62). Чим вищий показник нерозуміння внутрішніх імпульсів власного тіла, тим більш виражений оральний контроль. Оральний контроль виступає засобом запобігання проблеми переїдання, оскільки не відчувається відчутття насичення їжею.

З віком у досліджуваних збільшується мотивація до успіху (r= 0,53). Це може свідчити, що з часом у особи викристалізовується мисле-ціль у соціальній та особистісній сфері, що спрямовує мотивацію узгоджуючи з певними бажаними цілями.