- •Імені івана франка
- •Львівський національний університет імені івана франка
- •На дипломну (кваліфікаційну) роботу студенту
- •(Прізвище, ім’я, по батькові)
- •Календарний план
- •Анотація
- •1.2 Порушення прийому їжі (порушення харчової поведінки)
- •1.2.1 Нервова Анорексія
- •1.2.2. Картина особистості особи з анорексичним розладом
- •1.2.3. Нервова Булімія
- •1.2.4. Картина особистості особи з булімічним розладом
- •1.2.5 Інші порушення харчової поведінки
- •1.3.Перфекціонізм в особистістній структурі осіб з порушенням прийому їжі
- •1.3.1. Визначення поняття перфекціонізм
- •1.3.2 Перфекціонізм та мотивація
- •1.3.3. Перфекціонізм як психологічна особливість осіби з порушенням харчової поведінки
- •Висновки до розділу і
- •Розділ іі емпірична частина
- •2.1. Організація та методичні аспекти проведення дослідження
- •2.1.1 Опис досліджуваної групи
- •2.1.3. Процедура дослідження
- •2.1.4. Математико-статистичні методи обробки даних дослідження
- •2.2 Результати дослідження та інтерпретація
- •2.2.1 Якісний аналіз результатів
- •2.2.2 Кореляційний аналіз даних анкет та результатів методик
- •2.2.2 Порівняльний аналіз емпіричних даних
- •Висновки
2.2.2 Порівняльний аналіз емпіричних даних
Розглянемо порівнялиний аналіз за двома групами поділеними за індексом маси тіла (нижче 18,5, що є нижче норми, і вище цієї цифри, що є нормою).
У осіб з достатньою вагою (40,5-43 кг) бажана вага вище ніж у людей зі зниженим індексом (37,5-39,5 кг) (Рис. 4). Попередньо аналізуючи результати анкети, а саме відповіді, щодо планів на майбутнє, більша частина респондентів відповіла, що планує похудати до позначки нижче індексу норми.
Рис. 4
У досліджуваних із заниженим показником індексу маси тіла високі показники з інтегральною шкалою ОПЇ (стурбованість власною харчовою поведінкою) (Рис.5). Це може виражатися в скурпульозному підрахунку калорій, табуйованості певної групи продуктів, ритуалів пов’язаних з прийомом їжі, ваганнях у виборі щодо прийому їжі.
Рис.5
Також досліджуванні із зниженим індексом маси тіла мають вищі показники орального контролю, ніж у досліджуваних з ІМТ, що відповідає нормі (Рис.6). Цей результат вже був підтверджений вище в кореляційному аналізі.
Рис.
6
До першого кластери увійшли особи з анорексичними тенденціями порушення прийому їжі. А саме високі показники за шкалами заклопотаність їжою та булімія, оральний контроль за методикою ОПЇ та націленість на худання та низькими показниками булімії за методикою ШОХП. Назвемо цей кластер – Анорексія.
До другого кластеру увійшли особи чиї показники наближені до норми. До кластеру увдійшли такі показники: заклопотаність їжою та булімія, оральний контроль за методикою ОПЇ та націленість на худання, булімія за методикою ШОХП. Назвемо цей кластер – Норма.
До третього кластену статистика віднесла осіб у яких нерівномірні показники, що симптоматичну картину буліміка, а саме високі показники заклопотаністю їжею і булімії та низькі показники орального контролю. Отже назвемо наш третій – Булімія.
Використовуючи порівняльний аналіз за кластерними групами (Анорексія, Норма та Булімія) ми отримали такі результати:
Порівнюючи кластерні групи за показником незадоволеності тілом (методика ШОХП) аналіз показав високий рівень показника у групі Анорексія, середній у Норми та найвищий рівень у Булімії (Рис. 7). Це свідчить про, що незадоволення власним тілом є значимим спонукальним мотивом для групи людей з булімічними тенденціями. А найменше критики до свого тіла у осіб з номральними показниками.
Рис. 7
Порівнюючи за показником недовіри в міжособистісних відносинах (методика ШОХП) найвищі показники у групи Булімія, у групи Норма – найбільш наближені до норми, а у групи Анорексія – високі показники, однак однаково нижчі ніж у групи Булімія (Рис.8). Можливо, що вони вважають своє тіло явно «непривабливим» для інших і створює бар’єри в комунікативній міжособистісній сфері. Особи, які страждають порушеннями харчової поведінки, намагаються тримати свої проблеми і порушення харчової поведінки в секреті, тим самим роблячи інтимні стосунки і емоційну близькість з іншими людьми неможливими.
Рис. 8
Використовуючи дискримінантний аналіз ми побачили, що дослідуванні добре поділені на три групи, що підтверджується кластерним аналізом, який ми описували раніше. На групи найбльше впливали такі шкали як образ совго тіла та шкала заклопотаністю дієтою. Кластеру Норма відповідає нижнє поле; кластеру Булімія відповідає ліве верхнє поле; кластеру Анорексія відповідає праве верхнє поле (Рис. 9).
Рис. 9
Провівши порівняльний аналіз у двох груп досліжуваних (ті що зверталися за психологічною допомогою і ті хто не звертався) ми отримали такі результати:
Для досліджуванних, які зверталися за психологічною допомогою статистично частіше характерно компульсивне переїдання без очищення (Рис.10).
Рис. 10
Зменшення напруги щодо думок про їжу з допомогою їжі характерно для досліджуваних, які зверталися за психологічною допомогою до спеціалістів (Рис.11).
Рис. 11
Використовуючи аналіз перехресних таблиць, ми порівняли показники шкал та результати анкет у групах Анорексія, Булімія та Норма.
За показниками відповідей анкети на питання щодо застосування дієт у харчовій поведінці: у групі Норма статистично значима більша частина респондентів відповіли, що вони застосовують дієти у своїй харчовій поведінці (Рис. 12). В той же час, найменше використовують дієти дослдіжувані з кластеру Булімія (див. Додаток Д Таблиця 6).
Рис. 12
Відовіді анкети щодо компульсивного переїдання без очищення озприділилися так: найбільше ствердних відповідей отримано в кластері Норма, а зовсім відсутні відсутні відповіді на це питання у групи Булімія (Рис. 13) (див. Додаток Д Таблиця 7). Це свідчить про те, що досліджувані з кластеру Норма мають проблеми з компульсивним переїданням, але вони його регулюють дієтами, що вказано у зв’язку вище.
Рис. 13
Також за питанням щодо голодування найбільше ствердних відповідей у групі Норма (див. Додаток Д Таблиця 8). Це може свідчити про те, що для них це є спосіб регулювання маси власного тіла чи самопокарання, тобто голод в них може виступати як акт аутоагресії.
Щодо питання за вживання фармакопрепаратів як засіб для зняття напруги, що викликає прийом їжі, то найбільше відповідей дала група Норма (див. Додаток Д Таблиця 9). Це може свідчити про експерементальний характер харчової поведінки, що в контексті про-ана групи є задекларований як частина виконання умов до даного способу життя.
Наступний результат питання про плани щодо перебування і надалі в товариствах підтверджує попередню думку на рахунок експериментального характеру у харчовій поведінці. Найбільше ствердних відповідей у кластері Норма (див. Додаток Д Таблиця 10).
Далі ми поділили досліджувану групу на два кластери за шкалами методики ШОХП, а саме: націленість на худання, булімія, незадоволеність своїм тілом, неефективність, перфекціонізм, недовіра в міжособистісних відносинах та інтероцептивної некомпетенції (Рис. 14) Перший кластер – Не перфекціоністи мають середні показники по всіх шкалах та низькі показники в шкалі перфекціонізму. Другий кластер – Перфекціоністи мають середні показники за всіма шкалами.
Рис. 14
Використовуючи порівняльний аналіз на основі поділу за кластерним аналізом на групи Перфекціоністи і Не перфекціоністи ми отримали статистично значимі результати за шкалою мотивації уникнення невдач (див. Додаток Д Таблиця 11).Не перфекціоністи мають набагато вищі показники уникнення невдач, ніж перфекціоністи.
Знову використовуючи аналіз перехресних таблиць, ми порівняли показники шкал та результати анкет тепер уже у груп Не перфекціоністи та Перфекціоністи.
На питання акети, щодо застосування дієт, багато ствердних результатів є як в групі Перфекціоністів так і в групі Не перфекціоністів (див. Додаток Д Таблиця 12). Можна сказати, що дієти застосовоють обидві групи.
На питання анкети: комульсивне переїдання без очищення та використання голодування набагато більше відповідей набрали група Не перфекціоністи (див. Додаток Д Таблиця 13, 14). Перфекціоніст обирає один з двох варіантів: обмеження або «виправлення помилки» без відтермінування у часі. Тобто можемо сказати, що анорексична і булімічна тенденція однаково підпадають під картину перфекционіста, різними є лише методи контролю, стратегії досягнення цілей. Голодування в даній групі Не перфекціоністів, за результатами бесід, є спосіб врівноваження з «помилкою» в плані харчуванні, а саме компульсивне переїдання без очищення.
Аутоагресія, за даними відповідей анкет, більш характерна для групи Перфекціоністів (див. Додаток Д Таблиця 15), що є ритуалізованим «покараннням» і (символічним нагадуванням) за «помилки», що нібито віддаляють від кінечної «ідеальної» цілі.
Куріння більше притаманно для Неперфекціоністів (див. Додаток Д Таблиця 16). Можливо, тому що для перфекцеоністів куріння є поганою звичкою і соціально неодобрюваною дією, а отже не вписується в «ідеальний» образ «ідеальної» бажаної цілі.
Натомість вживання фармацептичних препаратів для Перфекціоністів є більш притамане (див. Додаток Д Таблиця 17) і прийнятне в контексті про-ана. Для перфекціоністів важливо відповідати образу про-ана та мати симптоматику порушень прийому їжі. І тому вживати фармацептичні препарати є одним з критеріїв підвердження даного порушення.
Як Перфекціоністи, так і Не перфекціоністи мають плани в майбутньому продовжувати вести образ життя про-ана (див. Додаток Д Таблиця 18).
