- •Розділ 1. Теорія множин.
- •1. Основні означення теорії множин.
- •2. Дії над множинами.
- •3. Алгебра множин.
- •Розділ 2. Вектори, відношення, відображення.
- •1. Вектори і прямий добуток множин.
- •2. Відношення.
- •Відображення.
- •4. Функції.
- •5. Перетворення.
- •6. Сукупність підстановок множини м: s(м).
- •7. Алгебраїчні операції та системи.
- •Розділ 3. Алгебра логіки.
- •1. Висловлення.
- •2. Основні логічні операції.
- •3. Основні закони алгебри логіки.
- •4. Логічна функція.
- •5. Бульові функції.
- •Розділ 4. Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми.
- •1. Диз’юнктивні нормальні форми.
- •1) Елементарний добуток
- •2) Диз`юнкція різних елементарних добутків відносно
- •3) Тотожна хибність.
- •2. Досконала диз’юнктивна нормальна форма. (дднф)
- •3. Скорочена днф.
- •1. Імпліканта.
- •2. Скорочена днф.
- •4. Мінімізація логічних функцій методом Квайна.
- •5. Кон’юнктивні нормальні форми.
- •6. Мінімізація логічних функцій за допомогою таблиць Вейча.
- •7. Мінімізація неповністю визначених логічних функцій.
- •Розділ 5. Теорія графів.
- •1. Основні поняття.
- •2. Способи задання графів.
- •3. Маршрути, ланцюги, цикли.
- •4. Ейлерів граф.
- •5. Дерево.
- •Чотирикутники
- •6. Транспортні мережі.
- •1. Поняття алгоритму.
- •2.Основні вимоги до алгоритмів.
- •3. Властивості алгоритмів.
- •4. Машина Тьюринга.
-
Відображення.
Відображенням множини А в множину В називається відношення, в якому кожному елементу множини А ставиться у відповідність не більш ніж один, однозначно визначений елемент множини В.
Елемент b множини В називається образом елемента a множини А, в свою чергу елемент a називається прообразом елемента b.
Відображення однієї множини в іншу позначається малими літерами грецького алфавіту φ, α, β…
φ: А→В або А→В.
Образ елемента a позначається: (a)φ.
Способи відображення однієї множини в іншу: 1) графічний; 2) стрілковий; 3) табличний.
Приклад 1. А={2;3;6;7}, В={4;9;11;12;28}
φ: А→В –це відображення, яке кожному числу з множини А ставить у відповідність найменше спільне кратне цього числа і числа 4, яке входить до множини В.
(3)φ= 12 12- образ 3, 3- прообраз 12
(6)φ=12 12- образ 6, 6- прообраз 12.
(2)φ= 4 4 - образ 2, 2- прообраз 4.
Стрілкова схема:
Табличний спосіб задання:
-
a
2
3
6
7
4
12
12
28
Приклад 2. А={г;а;и;л}, В={1;2;3;4;5;6;7}
φ: А→В –це відображення, за яким кожній літері з множини А ставиться у відповідність її порядковий номер у слові “ логарифм”.
Графічне задання: В
А
Стрілкове задання: А={г;а;и;л}
В={1;2;3;4;5;6;7}
Види відображень:
Сюр’єкція – це відображення множини А в множину В, при якому для кожного елемента b з множини В знайдеться елемент a з множини А такий, що (a)φ = b.
А={2;3;6;7}, В={4;12;28}
Стрілкове задання: а) А={2; 3; 6; 7}
В={4; 12; 28}
Табличне задання:
-
a
2
3
6
7
4
12
12
28
Якщо множини А і В скінченні, то в нижньому ряду таблиці знаходяться всі елементи множини В, хоча можливо і не один раз.
В стрілковому зображенні в кожний елемент множини В входить хоча б одна стрілка.
Сюр’єкція скінченної множини на скінченну множину існує не завжди. Щоб відображення φ: А→В було сюр’єкцією необхідно, щоб виконувалась умова │А│≥│В│.
Ін’єкція.
Відображення множини A на множину B називається ін’єкцією, якщо різним елементам множини А відповідають різні елементи множини В:
a1≠a2 (a1)φ ≠ (a2)φ
В нижньому ряду таблиці ін’єктивного відображення кожний елемент множини В присутній один раз. При стрілковому зображенні ін’єкції в кожний елемент множини В, входить не більше ніж одна стрілка.
Ін’єкція можлива, якщо │А│≤│В│.
А={1;2;3;4}
В={10;15;20;25;30;35;40;45}
Бієкція.
Якщо відображення множини А на множину В є одноразово сюрєктивним та інєктивним, то воно називається взаємно-однозначним або бієкцією множини А на множину В.
Бієкція можлива, якщо виконується рівність │А│=│В│.
Схематично бієктивне відображення позначається так: АВ.