- •Розділ 1. Теорія множин.
- •1. Основні означення теорії множин.
- •2. Дії над множинами.
- •3. Алгебра множин.
- •Розділ 2. Вектори, відношення, відображення.
- •1. Вектори і прямий добуток множин.
- •2. Відношення.
- •Відображення.
- •4. Функції.
- •5. Перетворення.
- •6. Сукупність підстановок множини м: s(м).
- •7. Алгебраїчні операції та системи.
- •Розділ 3. Алгебра логіки.
- •1. Висловлення.
- •2. Основні логічні операції.
- •3. Основні закони алгебри логіки.
- •4. Логічна функція.
- •5. Бульові функції.
- •Розділ 4. Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми.
- •1. Диз’юнктивні нормальні форми.
- •1) Елементарний добуток
- •2) Диз`юнкція різних елементарних добутків відносно
- •3) Тотожна хибність.
- •2. Досконала диз’юнктивна нормальна форма. (дднф)
- •3. Скорочена днф.
- •1. Імпліканта.
- •2. Скорочена днф.
- •4. Мінімізація логічних функцій методом Квайна.
- •5. Кон’юнктивні нормальні форми.
- •6. Мінімізація логічних функцій за допомогою таблиць Вейча.
- •7. Мінімізація неповністю визначених логічних функцій.
- •Розділ 5. Теорія графів.
- •1. Основні поняття.
- •2. Способи задання графів.
- •3. Маршрути, ланцюги, цикли.
- •4. Ейлерів граф.
- •5. Дерево.
- •Чотирикутники
- •6. Транспортні мережі.
- •1. Поняття алгоритму.
- •2.Основні вимоги до алгоритмів.
- •3. Властивості алгоритмів.
- •4. Машина Тьюринга.
1. Поняття алгоритму.
Поняття алгоритму одне з найголовніших в математиці. З давніх часів у математиці склалось інтуїтивне уявлення про алгоритм, як формальне розпорядження, що визначає сукупність операцій і порядок їх виконання для розв’язання задач деякого типу. Термін походить від латинізованої вимови (Algorithmi) імені середньовічного узбецького математика аль – Хорезмі, який ще в 9 ст. сформулював правила, що дають змогу складати та розв’язувати квадратні рівняння.
Процес розвитку обчислювальних методів сприяв ствердженню думки про те, що розв’язок будь – якої математичної проблеми має бути алгоритмічним.
У техніку термін «алгоритм» введено разом із терміном «кібернетика». В зв’язку з цим знадобилось усвідомити, які вимоги має задовольняти послідовність дій (або її опис), щоб мати право називатися «алгоритмом». У цьому велику допомогу надала практика використання обчислювальних машин.
Процес розв’язування задачі на ЕОМ складається з таких етапів:
-
чітке формулювання задачі із зазначенням мети, яку потрібно досягти, тут виділяють початкові дані, результати і визначається зв’язок між ними;
-
визначення математичних співвідношень (формул, рівнянь, …), що пов’язують результати з початковими даними;
-
побудова схеми цього процесу (набір інструкцій);
-
запис алгоритму розв’язання задачі мовою, зрозумілою для ЕОМ;
-
пошук помилок у програмі та усунення їх;
-
розрахунки за готовою програмою та аналіз одержаних результатів.
У різних задачах деякі з цих етапів можуть бути відсутні, деякі з цих етапів можуть бути поділені на більше число, але схема залишається такою ж .
Алгоритм – це сукупність правил, які визначають процедуру розв’язування будь – якої задачі з деякого класу задач.
Алгоритм – це програма, а критерій алгоритмічностіпроцесу є можливість запрограмувати його.
2.Основні вимоги до алгоритмів.
-
Будь – який алгоритм застосовується до початкових даних і видає результати. У технічних термінах це означає, що алгоритм має входи і виходи. Крім того під час роботи алгоритму з’являються проміжні результати, що використовуються далі. Таким чином алгоритм має справу з початковими, проміжними та вихідними даними.
Треба уточнити поняття даних, тобто які вимоги мають задовольняти об’єкти, щоб з ними могли працювати алгоритми. До алгоритмічних об’єктів відносяться: числа, вектори, матриці суміжності, формули,… Набір елементарних об’єктів утворюють скінченний алфавіт початкових символів (цифр, літер, тощо), з яких будуються інші об’єкти.
-
Дані для розміщення потребують пам’яті. Пам’ять вважається однорідною і дискретною, тобто складається з однакових комірок, причому кожна комірка може містити один символ алфавіту даних. Таким чином одиниці даних і пам’ять узгоджено. При цьому пам’ять може бути нескінченою.
-
Виконавцем алгоритму може виступати людина або технічний пристрій (ЕОМ).