- •Розділ 1. Теорія множин.
- •1. Основні означення теорії множин.
- •2. Дії над множинами.
- •3. Алгебра множин.
- •Розділ 2. Вектори, відношення, відображення.
- •1. Вектори і прямий добуток множин.
- •2. Відношення.
- •Відображення.
- •4. Функції.
- •5. Перетворення.
- •6. Сукупність підстановок множини м: s(м).
- •7. Алгебраїчні операції та системи.
- •Розділ 3. Алгебра логіки.
- •1. Висловлення.
- •2. Основні логічні операції.
- •3. Основні закони алгебри логіки.
- •4. Логічна функція.
- •5. Бульові функції.
- •Розділ 4. Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми.
- •1. Диз’юнктивні нормальні форми.
- •1) Елементарний добуток
- •2) Диз`юнкція різних елементарних добутків відносно
- •3) Тотожна хибність.
- •2. Досконала диз’юнктивна нормальна форма. (дднф)
- •3. Скорочена днф.
- •1. Імпліканта.
- •2. Скорочена днф.
- •4. Мінімізація логічних функцій методом Квайна.
- •5. Кон’юнктивні нормальні форми.
- •6. Мінімізація логічних функцій за допомогою таблиць Вейча.
- •7. Мінімізація неповністю визначених логічних функцій.
- •Розділ 5. Теорія графів.
- •1. Основні поняття.
- •2. Способи задання графів.
- •3. Маршрути, ланцюги, цикли.
- •4. Ейлерів граф.
- •5. Дерево.
- •Чотирикутники
- •6. Транспортні мережі.
- •1. Поняття алгоритму.
- •2.Основні вимоги до алгоритмів.
- •3. Властивості алгоритмів.
- •4. Машина Тьюринга.
Розділ 2. Вектори, відношення, відображення.
План.
-
Вектори і прямий добуток множин.
-
Відношення. (*)
-
Відображення. (*)
-
Функції.
-
Перетворення. (*)
-
Сукупність підстановок множини М. (**)
-
Алгебраїчні операції та системи. (***)
1. Вектори і прямий добуток множин.
Математика вивчає властивості певних множин елементів, відношень між ними. Найбільш поширеними і важливими для математики є відношення між парами і трійками елементів.
Якщо елементи скінченної множини як-небудь перенумеровані, то кажуть, що дана множина упорядкована. Одну і ту ж множину можна упорядкувати різними способами. Наприклад: множину учнів у класі можна впорядкувати
- по алфавіту;
- по росту;
- по вазі і т. д.
Нехай дані множини Х1, Х2, …Хn. Кортежем (вектором) довжини п складеним з елементів цих множин називається скінченна послідовність α = (х1, х2, …хn), де хі є Хі; хі називається координатою кортежу α.
Кортеж – це упорядкований набір елементів.
Координати нумерують зліва направо.
Довжиною кортежу називається кількість його координат.
Кортеж позначають (А,В), де на першому місці елемент множини А, на другому місці елемент множини В.
Приклад: А={а,b,с}, В={1,2}
α ={(а;1),(а;2),( b;1),( b;2),(с;1),(с;2)}
Будь-яке слово є кортеж складений з літер. Будь-яке натуральне число – це кортеж складений з цифр.
Кортежі довжини 2 (2 елементи) називаються парами; довжини 3 –трійками; довжини n – енками.
Два кортежі рівні, якщо вони мають однакову довжину і їх відповідні координати рівні: , якщо
Приклади: а) (1; 2; 3)=( ; ; )
б) (1;2;3)≠(3;1;2)
Порожній кортеж – це кортеж , що не має жодної координати, його довжина дорівнює нулю.
Чим відрізняється кортеж від множини:
1) у множині порядок елементів може бути різний, а кортежі різні якщо не співпадає порядок; {а; b;с}={ b;а;с}
(а; b;с)≠(а;с; b)
2) у множині всі елементи різні, а у кортежі вони можуть повторюватись: {а; b;с}, (а;b;с;b)
Приклади: 1) слово «підручник» – це кортеж довжини 9: (п;і;д;р;у;ч;н;и;к)
2)число 134 – це кортеж довжини 3: (1;3;4)
Утворення впорядкованих m-ок (кортежів довжини m) пов’язане з операцією над множинами, яку називають знаходженням прямого або декартового добутку множин.
Розглянемо випадок, коли m=2.
Прямим (декартовим) добутком двох множин А і В називається множина всіх пар (а; b) таких, що а є А, b є В :
А × В ={(а; b)│ а є А, b є В}
А×В =Ø , якщо А =Ø, або В = Ø , або А =В = Ø
Прямим добутком множин називається множина всіх кортежів довжини n виду , таких, що .
Прямий добуток А×А позначають А2 і називають прямим квадратом множини А.
Зауваження: А×В ≠ В×А.
Прямим добутком трьох множин А, В, С називається множина всіх кортежів (а, b, с) таких, що а є А, b є В, с є С.
А× В ×С = {(а, b, с)| а є А, b є В, с є С}.
А × А × А =А3 –прямий куб множини А.
Якщо множини А, В, С мають потужність m, n, k , то потужність множини А×В×С дорівнює добутку потужностей цих множин.
|А| =m, |В| =n, |С| = k, то |А ×В× С|= m · n · k.
Якщо R- множина дійсних чисел ,то R2 =R×R. Геометричною ілюстрацією прямого квадрата є множина точок прямокутної системи координат на площині (х;у)
R×R×R=R3, геометрична ілюстрація – це множина точок тривимірного простору.