- •Розділ 1. Теорія множин.
- •1. Основні означення теорії множин.
- •2. Дії над множинами.
- •3. Алгебра множин.
- •Розділ 2. Вектори, відношення, відображення.
- •1. Вектори і прямий добуток множин.
- •2. Відношення.
- •Відображення.
- •4. Функції.
- •5. Перетворення.
- •6. Сукупність підстановок множини м: s(м).
- •7. Алгебраїчні операції та системи.
- •Розділ 3. Алгебра логіки.
- •1. Висловлення.
- •2. Основні логічні операції.
- •3. Основні закони алгебри логіки.
- •4. Логічна функція.
- •5. Бульові функції.
- •Розділ 4. Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми.
- •1. Диз’юнктивні нормальні форми.
- •1) Елементарний добуток
- •2) Диз`юнкція різних елементарних добутків відносно
- •3) Тотожна хибність.
- •2. Досконала диз’юнктивна нормальна форма. (дднф)
- •3. Скорочена днф.
- •1. Імпліканта.
- •2. Скорочена днф.
- •4. Мінімізація логічних функцій методом Квайна.
- •5. Кон’юнктивні нормальні форми.
- •6. Мінімізація логічних функцій за допомогою таблиць Вейча.
- •7. Мінімізація неповністю визначених логічних функцій.
- •Розділ 5. Теорія графів.
- •1. Основні поняття.
- •2. Способи задання графів.
- •3. Маршрути, ланцюги, цикли.
- •4. Ейлерів граф.
- •5. Дерево.
- •Чотирикутники
- •6. Транспортні мережі.
- •1. Поняття алгоритму.
- •2.Основні вимоги до алгоритмів.
- •3. Властивості алгоритмів.
- •4. Машина Тьюринга.
2. Способи задання графів.
Задати граф означає задати множини його вершин і ребер, а також відношення інцидентності. Якщо граф скінчений, то для опису його вершин і ребер їх досить занумерувати.
Способи задання графів:
-
матрицею інцидентності: яка має m рядків і п стовпців. Стовпці відповідають вершинам графа, рядки відповідають ребрам графа.
-
неорієнтований граф G
-
орієнтований граф D
-
Якщо ребро інцидентне вершині , то елемент матриці дорівнює одиниці, якщо ні, то нулю.
-
Якщо вершина - початок ребра , то елемент матриці дорівнює (-1). Якщо ребро - петля, а інцидентна їй вершина , то відповідний елемент матриці дорівнює а. де а- будь-яке число не рівне 1; у всіх останніх клітинках – нулі.
-
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
1
1
1
0
0
0
0
0
2
1
0
1
0
0
0
0
3
0
1
0
1
0
0
0
4
1
0
0
0
1
0
0
5
0
1
0
0
0
1
0
6
0
0
1
1
0
0
0
7
0
0
1
0
1
0
0
8
0
0
0
1
0
1
0
9
0
0
0
0
1
0
1
10
0
0
0
0
0
1
1
-
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VІ
VІІ
1
-1
1
0
0
0
0
0
2
-1
0
1
0
0
0
0
3
0
-1
0
1
0
0
0
4
0
0
-1
0
1
0
0
5
0
0
-1
0
0
1
0
6
0
0
-1
0
0
0
1
7
0
0
0
0
0
0
а
-
списком ребер: по списку ребер легко будувати матрицю інцидентності. Кожен рядок цього списку відповідає рядку матриці з тим же номером.
-
ребра
вершини
1
I , II
2
I , III
3
II , IV
4
I , V
5
II , VI
6
III , IV
7
III , V
8
IV , VI
9
V , VII
10
VI , VIII
-
ребра
вершини
1
I , II
2
I , III
3
II , IV
4
III , V
5
III , VI
6
III , VII
7
VII , VII
-
матрицею суміжності: це квадратна матриця стовпцям і рядкам якої відповідають вершини графа.
Для неорієнтованого графа матриця суміжності симетрична. Кількість ребер визначається верхнім правим верхнім трикутником над головною діагоналлю (10).
Для орієнтованого графа суміжність визначається напрямком.
-
I
II
III
IV
V
VI
VII
I
0
1
1
0
1
0
0
II
1
0
0
1
0
1
0
III
1
0
0
1
1
0
0
IV
0
1
1
0
0
1
0
V
1
0
1
0
0
0
1
VI
0
1
0
1
0
0
1
VII
0
0
0
0
1
1
0
-
I
II
III
IV
V
VI
VII
I
0
1
1
0
0
0
0
II
0
0
0
1
0
0
0
III
0
0
0
0
1
1
1
IV
0
0
0
0
0
0
0
V
0
0
0
0
0
0
0
VI
0
0
0
0
0
0
0
VII
0
0
0
0
0
0
1