Рис.1.10. Основні причини клітинного енергодефіциту (ензиматичного гіпоергозу) у хворих на хронічний алкоголізм.

Гіповітаміноз РР

Гіповітаміноз В₂

Гіповітаміноз В₁

Дефіцит NAD⁺ у клітинах

Інактивація FMN(FAD)- залежних ферментів

Дефіцит FMN і FAD у клітинах

Дефіцит синтезу ацетил-КоА

Порушення аеробного метаболізму глюкози

Інактивація NAD-залежних ферментів

Клітинний енергодефіцит

Безпосередніми причинами цього гіпоергоз є дефіцит ацетил-КоА , низька активність NAD і FMN (FAD)- залежних ферментів(пов’язана з недостатністю піридинових та флавінових нуклеотидів у клітинах), а також порушення аеробного метаболізму глюкози. У хворих на ГАП вуглеводний обмін порушується на різних рівнях. Це проявляється зниженням активності ферментів гліколізу, пентозофосфатного шунта і циклу Кребса, а також накопиченням проміжних продуктів вуглеводного метаболізму в тканині мозку, лікворі, крові. Зокрема, активність ЛДГ у тканині головного мозку під дією етанолу знижується на 25-50% (в середньому на 40%). Активність ТК у хворих на ГАП знижується в 2,4-3 рази. При цьому рівень пірувату і лактату крові зростає в 1,4-1,5 рази. Отже загальним наслідком впливу етанолу на вуглеводний обмін є порушення утилізації глюкози клітинами.

Особливе місце в патогенезі ГАП належить ендогенній інтоксикації (ЕІ). Деякі автори навіть схильні розглядати алкогольний делірій (АлД) як соматоінтоксикаційний психоз, у зв’язку з чим при лікуванні даної патології пропонується ширше використовувати екстракорпоральні методи детоксикації. Як відомо, одним із універсальних маркерівЕІ є середні молекули(СМ). Їм приписують різноманітні біологічні властивості. Особливо цікавими для нас є повідомлення про нейрон і психотропні ефекти деяких фракцій СМ. Нажаль, їх компонентний склад на сьогодні докладно ще не з’ясований. У літературі описується кілька можливих механізмів нейрон та психотропної дії СМ:

1. Пригнічення ферментативної активності Na⁺/K⁺ - АТФази та ЛДГ;

2. Утворення комплексних сполук з інсуліном і пов’язана з цим функціональна інактивація гормону;

3. Утворення «фальш-медіаторів» (октопаміну та бета-фенілетаноламіну) – сполук із симпатоміметичною дією, які можуть накопичуватися в значних кількостях у нервових закінченнях та крові, оскільки фермент МАО їх не руйнує. Можна припустити , що це є однією з причин симпатичної гіперреактивності у хворих на ГАП.

Розділ 2 Інтенсивна фармакотерапія хворих на гострі алкогольні психози

1. Аналіз усталених підходів до фармакотерапії гострих алкогольних психозів.

Незважаючи на численні зусилля численних фахівців з інтенсивної терапії та наркології, проблема ефективного лікування тяжких форм ГАП багато в чому залишається невирішеною. Зокрема, це стосується таких питань, як терапевтична тактика, інфузійна терапія, доцільність застосування деяких психотропних препаратів та їх дозування , тощо. Серйозною проблемою, що постає перед сучасним лікарем, є зростання в загальній структурі ГАП питомої ваги клінічних форм, резистентних до традиційної інтенсивної фармакотерапії. Це спонукає нас переглянути деякі усталені підходи до лікування цієї патології з точки зору їх патогенетичної обґрунтованості.