4.2. Основні принципи управління проектними ризиками

Діяльність по управлінню ризиками охоплює основні напрямки:

1. Ідентифікація ризику.

2. Оцінка ризику.

3. Вибір методів та засобів (інструментів) управління ризиком.

4. Запобігання та контроль ризику.

5. Фінансування заходів подолання ризику.

6. Оцінка результатів.

Відомі 4 основні методи управління ризиками:

1. Скасування ризику – відмова від певної діяльності, або радикальну її трансформацію, в результаті якої ризик зникає.

2. Запобігання та контроль ризику.

3. Страхування ризику.

4. Поглинання ризику, коли збитки відшкодовує той учасник(и), який їх заподів.

Перетворення аналізу проектних ризиків на перманентну функцію потребує від підсистеми управління проектом наступних дій:

- здійснення моніторингу зовнішніх умов реалізації проекту;

- збирання додаткової інформації про найважливіші ризики;

- регулярне інформування керівника проекту про внесені корективи в проект.

Наявність великої кількості учасників проекту спричиняє наслідки:

- кожен ставиться до ризиків по-своєму;

- розмір ризиків, що припадають на кожного учасника залежить від «торгу» між ними;

- кожен учасник є фактором ризику.

4.3. Інструменти управління проектними ризиками

Кожен метод управління проектами ризиками є сукупністю інструментів (організаційних, технічних, фінансових, правових і інших), якими користуються учасники проекту з метою управління ризиками.

Основні інструменти:

1. Запобігання та контроль.

1.1. Створення систем моніторингу.

1.2. Навчання персоналу.

1.3. Контроль за технічними процесами.

1.4. Сервісне обслуговування технологічного устаткування.

2. Поглинання ризиків.

2.1. Створення систем моніторингу.

2.2. Розширення кількості учасників з метою зниження ризикового навантаження (в розрахунку на одного учасника).

2.3. Надання одними учасниками гарантії іншим учасникам проекту.

3. Розподілу і перерозподілу ризиків між учасниками.

3.1. Застава, коли кредитор, у разі невиконання боржником свого зобов’язання, має право одержати компенсацію у вигляді майна.

3.2. Задаток – утримання кредитором грошової суми у разі невиконання боржником свого зобов’язання.

3.3. Штраф, пеня.

Тема 5. Управління проектною командою

5.1. Психологічний аспект проект-менеджменту.

5.2. Управління заінтересованими сторонами.

5.3. Створення проектної команди.

5.1. Психологічний аспект проект-менеджменту

У межах проектної команди (підсистема управління) функціонують:

1. Керівник проекту (проект-менеджер).

2. Інженер-координатор проекту.

3. Менеджер з проектування.

4. Адміністративна та інформаційна служби.

5. Групи: фінансів, обліку, аналізу, маркетингу.

6. Група з управління будівельно-монтажними роботами.

7. Група матеріально-технічного забезпечення. Керівник повинен відповідати вимогам:

- мати прийняти для команди стиль керівництва;

- використовувати стандартні підходи в управлінні.

Лідерство – здатність впливати на окремі особи і групи. Риси ефективних проект-менеджерів:

1. Спроможність до розв’язання проблем і орієнтація на результат.

2. Енергія, ініціатива, відповідальність.

3. Упевненість у собі.

4. Перспективність, стратегічне мислення.

5. Комунікабельність, зацікавленість у людях.

6. Уміння вести переговори.