Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007
.pdfОсновні патологічні стани
2.Спадкові порушення еритроцитів:
дефекти мембрани еритроцитів (сфероцитоз, еліптоцитоз, стоматоцитоз);
ензимопатії (дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, піруваткінази);
гемоглобінопатії (таласемії).
3.Набутий гемоліз:
інфекції вірусного і бактеріального походження;
ДВЗ-синдром;
дефіцит вітаміну Е й інші дефіцитні анемії;
мікроангіопатії.
У разі гіпорегенераторних і гемолітичних анемій дитина потребує госпіталізації та детального обстеження.
Ж. Геморагічні анемії
Геморагічні анемії розвиваються внаслідок втрат крові плодом, кровотеч у результаті акушерських ускладнень і внутрішніх кровотеч, частіше пов’язаних з пологовою травмою. Клінічно така дитина має гострий дистрес, блідість, тахікардію, пульс слабкого наповнення, симптом «білої плями» довше 3 секунд, низький артеріальний тиск. При хронічній кровотечі гематокритне число, гемоглобін і кількість еритроцитів знижені при нормоволемічному стані новонародженого. Клінічно хронічна крововтрата проявляється вираженою блідістю, іноді симптомами серцевої недостатності.
4.6.3. Поліцитемія
Поліцитемія–цепідвищенняпорівнянознормоюкількостіеритроци- тів у крові. Діагностується при величині гематокритного числа більше 65 % венозної крові. При визначенні гематокритного числа в периферійній крові (з попередньо зігрітої п’яткової ділянки) діагностичним рівнем гематокритного числа слід вважати 70 %.
А. Причини поліцитемії
внутрішньоутробна гіпоксія;
тютюнопаління матері;
переношеність;
121
Розділ 4
затримка внутрішньоутробного розвитку;
токсикоз вагітності;
запізнене перетиснення пуповини;
положення дитини нижче матері під час народження;
діабет у матері;
застосування ліків у матері (пропраналол);
неонатальний тиреотоксикоз;
багатоплідна вагітність у реципієнта.
Б. Симптоми поліцитемії
плетора;
недостатнє наповнення капілярів;
акроцианоз;
дихальні розлади;
дрібний тремор;
м’язова гіпотонія;
гіпербілірубінемія;
гіпокальціємія;
гіпоглікемія.
В. Лікування поліцитемії
дитина з поліцитемією потребує транспортування в лікарню;
охоронний режим;
в умовах стаціонару інфузійна терапія та часткова замінна трансфузія при венозному гематокриті вище 65 % і наявності симптомів, які пояснюються синдромом підвищеної в’язкості крові.
4.6.4. Порушення гемостазу
А. Анатомо-фізіологічні особливості системи гемостазу, які сприяють геморагічним розладам у новонароджених
Анатомо-фізіологічні |
|
|
Роль окремих ланок |
особливості системи |
|
Порушення гемостазу |
|
|
гемостазу |
||
гемостазу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Морфофункціональна |
• |
порушення капілярної |
Підтримка адекватного |
незрілість судин, особ- |
|
ланки кровотоку; |
реологічного стану крові |
ливо капілярного русла |
• |
судинна дистонія; |
|
122
|
|
|
Основні патологічні стани |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Анатомо-фізіологічні |
|
Роль окремих ланок |
||
|
особливості системи |
Порушення гемостазу |
|||
|
гемостазу |
||||
|
|
гемостазу |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• збільшена проник- |
|
|
|
|
|
ливість судин |
|
|
|
|
|
|
||
• |
слабка агрегація тром- |
Дисфункція судинно- |
Тромбоцитарний гемо- |
||
|
боцитів, оскільки на |
тромбоцитарної ланки |
стаз забезпечує зупинку |
||
|
мембранах цих клітин |
гемостазу |
кровотечі лише в мікро- |
||
|
визначається менша |
|
судинах з низьким |
||
|
кількість рецепторів |
|
кров’яним тиском |
||
|
адгезії; |
|
|
|
|
• |
клітини характери- |
|
|
|
|
|
зуються меншою |
|
|
|
|
|
кількістю секреторних |
|
|
|
|
|
гранул; |
|
|
|
|
• |
знижена продукція |
|
|
|
|
|
тромбоксану внаслідок |
|
|
|
|
|
пологового стресу |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Дефіцит ІІ, VІІ, ІХ, Х, ХІ |
Дисфункція коагуляцій- |
Коагуляційна система |
|||
факторів зсідання крові |
ної ланки гемостазу |
крові виконує головну |
|||
|
|
|
|
функцію в забезпеченні |
|
|
|
|
|
гемостазу в більших |
|
|
|
|
|
судинах, особливо |
|
|
|
|
|
м’язового типу, та в су- |
|
|
|
|
|
динах з достатньо висо- |
|
|
|
|
|
ким тиском крові |
|
|
|
|
|||
Дефіцит антитромбі- |
Низька активність про- |
Схильність до тромбоут- |
|||
ну ІІІ, протеїну С |
тизгортаючої системи |
ворення |
|||
|
|
|
крові |
|
|
|
|
|
|||
Дефіцит плазміногену |
Дисфункція фібринолі- |
Схильність до тромбо- |
|||
|
|
|
тичної системи |
утворення |
|
|
|
|
|
|
|
Б. Методи діагностики порушень системи гемостазу в новонароджених
1.Тест Апта – для виключення материнської крові, яка була заковтнута під час пологів зі шлунку немовляти.
2.Мазок крові – кількість тромбоцитів, крупні тромбоцити свідчать про імунну тромбоцитопенію.
Норми показників системи гемостазу наведені у таблиці.
123
Розділ 4
Таблиця. Нормипоказниківсистемигемостазуновонароджених (Л.З.Баркаган,1993)
|
Який ланцюг |
|
|
|
Показник |
системи гемостазу |
Норма |
|
Інтерпретація |
|
характеризує |
|
|
|
|
|
|
|
|
Час кровотечі |
Характеризує загаль- |
Від 2 до 10 хв. |
При збільшенні – |
|
|
ний коагуляційний |
|
гіпокоагуляція, |
|
|
потенціал |
|
при зменшенні – |
|
|
|
|
гіперкоагуляція |
|
Протромбіно- |
Тест для визначення |
Від 21 до 24 сек. |
Збільшення при |
|
вий час |
активності зовніш- |
|
дефіциті К-залеж- |
|
|
ньої ланки системи |
|
них факторів зсі- |
|
|
згортання, активації |
|
дання, дисемено- |
|
|
фактора Х фактором |
|
ване внутрішньо- |
|
|
VІІ, факторів V, ІІ та |
|
судинне зсідання |
|
|
фібриногену |
|
крові (ДВЗ) |
|
|
|
|
|
|
Тромбіновий |
Характеризує перебіг |
15–17 сек. |
Збільшується при: |
|
час |
кінцевого етапу згор- |
|
• |
гіпофібриноге- |
|
тання крові – швид- |
|
|
немії; |
|
кість перетворен- |
|
• |
надлишку АТ ІІІ; |
|
ня фібриногену на |
|
• |
надлишку про- |
|
фібрин – і залежить |
|
|
дуктів деградації |
|
від вмісту фібриноге- |
|
|
фібриногену; |
|
ну та інгібіторів, що |
|
• |
передозування |
|
блокують тромбін, |
|
|
гепарину |
|
а також самозбиран- |
|
|
|
|
ня фібрин-мономеру |
|
|
|
Частковий |
Тест для оцінки |
25–35 сек. |
Збільшується при |
|
тромобо- |
внутрішньої системи |
|
дефіциті факторів |
|
пластиновий |
згортання, активація |
|
ХІІ, ХІ, ІХ, VІІІ, Х |
|
час |
фактора Х фактора- |
|
|
|
|
ми ХІІ, ХІ, ІХ, VІІІ |
|
|
|
Фібриноген |
Тест для оцінки ко- |
2–4 г/л |
Змінюється при |
|
|
агуляційної ланки |
|
ДВЗ |
|
|
гомеостазу |
|
|
|
|
|
|
|
|
Продукти |
Тест для кінцевого |
Відсутня |
Позитивні: |
|
деградації |
ланцюга згортання |
|
• |
ДВЗ; |
фібриногену |
крові |
|
• |
мікротромбовас- |
|
|
|
|
куліт; |
|
|
|
• |
тромбоз |
Антитромбін ІІІ |
Характеризує 80 % |
0,5–0,7 ОД/мл |
При зменшен- |
|
|
всієї антикоагуля- |
80–120 % |
ні – схильність до |
|
|
ційної активності |
|
тромбозів, при |
|
|
плазми |
|
збільшенні – схиль- |
|
|
|
|
ність до кровотечі |
124
Основні патологічні стани
Таблиця. Нормипоказниківсистемигемостазуновонароджених (Л.З.Баркаган,1993)(закінчення)
|
Який ланцюг |
|
|
Показник |
системи гемостазу |
Норма |
Інтерпретація |
|
характеризує |
|
|
|
|
|
|
Швидкість лізі- |
Визначення загаль- |
36 ± 3,2 хв. |
При зменшен- |
су еуглобулі- |
ної фібринолітичної |
|
ні – схильність |
нового згустку |
активності |
|
до кровотечі, при |
плазми |
|
|
збільшенні – схиль- |
|
|
|
ність до тромбозів |
|
|
|
|
Визначення |
В основі методу ле- |
36 ± 3,2 хв. |
При зменшен- |
Хаггеман- |
жить здатність акти- |
|
ні – схильність |
залежного |
вованого коаліном |
|
до кровотечі, при |
фібринолізу |
фактора XII перетво- |
|
збільшенні – схиль- |
|
рювати плазміноген |
|
ність до тромбозів |
|
на плазмін |
|
|
|
|
|
|
Потенційна |
Характеризує фібри- |
26–30 хв. |
При зменшен- |
активність |
нолітичну активність |
|
ні – схильність |
плазміногену |
плазми |
|
до кровотечі, при |
|
|
|
збільшенні – схиль- |
|
|
|
ність до тромбозів |
|
|
|
|
4.6.5. Геморагічна хвороба новонароджених (дефіцит вітаміну К)
А. У яких дітей слід очікувати розвитку дефіциту вітаміну К?
у передчасно народжених дітей;
при швидкому перетинанні пуповини;
при пізньому прикладанні до груді;
коли захворювання перешкоджає початку ентерального харчування або вимагає його припинення, продукція вітаміну К бактеріями кишечнику при цьому пригнічується;
у немовлят, які отримують антибіотики широкого спектра;
у немовлят, які мають синдром мальабсорбції.
Б. Види геморагічної хвороби новонароджених
1. Класична.
Розвивається після 24 годин життя (1–7-й день життя).
125
Розділ 4
Клінічно проявляється меленою, блювотою за типом кофейної гущі, підшкірними кровотечами, гематурією, кровотечею з носа.
2. Рання.
У немовлят, народжених жінками, які отримували фенітоїн, фенобарбітал, рифампіцин, варфарин.
Розвивається до 24 годин життя, навіть під час пологів. Клінічно проявляється внутрішньочерепними крововиливами.
3. Пізня.
Розвивається у віці 1–12 місяців життя.
Клінічно проявляється внутрішньочерепними, підшкірними, гастроінтестинальними та іншими крововиливами та кровотечами, які тривають більше 1 тижня.
В. Сучасні рекомендації щодо профілактики геморагічної хвороби
Згідно з Наказом № 152 від 04.04.2005 р. «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною» вітамін К1 вводиться одноразово всім новонародженим в 1-шу добу після народження в кількості 1 мг [А].
4.6.6. Тромбоцитопенія
Тромбоцитопенія визначається як рівень тромбоцитів менше
150· 109/л.
Уразі отримання результату від 100 · 109/л до 150 · 109/л дослідження потрібно повторити.
Уразі отримання результату тромбоцитів у кількості менше 150 · 109/л необхідно шукати причину тромбоцитопенії.
А. Причини тромбоцитопенії
1.Підвищене споживання тромбоцитів:
ідіотична тромбоцитопенічна пурпура у матері;
системний червоний вовчак у матері;
гіпертиреоз у матері;
інфекції у дитини.
2.Неімунні тромбоцитопенії:
некротичний ентероколіт;
гемолітична анемія;
126
Основні патологічні стани
затримка внутрішньоутробного розвитку; поліцитемія; фототерапія;
персистуюча легенева гіпертензія. 3. Імунні тромбоцитопенії.
4.6.7. Моніторинг стану дитини з кровотечею
контроль ЧСС; контроль артеріального тиску;
контроль капілярного наповнення (норма до 3 секунд); контроль якісних показників пульсу на периферичній артерії; колір шкіри, поведінка дитини; контроль об’єму крововтрати (по можливості);
контроль гемоглобіну, гематокриту.
4.6.8. Лікування
зберігайте тепловий захист дитини;
постійно чи короткочасно давайте кисень;
катетеризуйте периферичну вену та по можливості розпочніть інфузійну терапію розчином 5%-ної глюкози;
вирішуйте питання транспортування дитини у стаціонар.
Таблиця. Показання до трансфузії еритроцитарної маси за Н. П. Шабаловим (1996)
|
Вік дитини та клінічні прояви |
Рівень гемоглобіну, г/л |
|
|
|
1 доба |
Менше 130 |
|
|
|
|
Від 2 до 7 діб |
|
|
• |
тяжкі розлади дихання |
Менше 130 |
|
|
|
• |
тяжкі порушення гемодинаміки |
Менше 110–120 |
|
|
|
• |
порушень діяльності серцево-судинної та дихальної |
Менше 100 |
|
систем немає |
|
|
|
|
7–28 діб |
|
|
|
|
|
• |
є порушення діяльності серцево-судинної та ди- |
Менше 100 |
|
хальної систем |
|
|
|
|
• |
порушень діяльності серцево-судинної та дихальної |
Менше 80 |
|
систем немає |
|
|
|
|
127
Розділ 4
4.7. Захворювання сечової системи
4.7.1. Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи
Анатомічні особливості |
Фізіологічні особливості |
|
|
Незрілість канальцевої системи. |
Знижений обсяг клубочкової філь- |
Відносно малі розміри клубочків |
трації. |
|
Сприяє рідинному перевантаженню |
|
немовляти |
|
|
Сечоводи відносно широкі і більш |
Сприяє в окремих випадках виник- |
звивисті |
ненню перешкоди для відтоку сечі |
|
|
Сечовий міхур: м’язові волокна роз- |
Сприяє гострій затримці сечі внаслі- |
винені слабко, еластична тканина |
док гіпотонії сечового міхура |
відсутня |
|
|
|
Недосконалі механізми ниркової |
Сприяє розвитку метаболічного аци- |
регуляції кислотно-лужного стану |
дозу в новонароджених |
|
|
Відносно знижена чутливість зби- |
Недостатня концентраційна здатність |
ральних трубочок до вазопресину |
нирок |
|
|
У новонароджених сеча виділяється відразу після народження, але протягом наступних 24–36 годин сеча може виділятися в невеликій кількості. Може бути мала кількість сечовипускань у перші дві доби (чотири-п’ять сечовипускань на добу). Потім сеча виділяється у кількості 40–60 мл/кг/добу.
4.7.2. Гематурія
А. Причини
перинатальна асфіксія;
вроджена патологія;
обструктивна уропатія;
кортикальний некроз;
тромбоз ниркових вен або артерій;
травма;
геморагічні захворювання;
інфекції;
новоутворення;
128
Основні патологічні стани
інфузія гіперосмолярних розчинів;
нефрокальциноз;
гострий тубулярний некроз.
Б. Інтерпретація аналізу сечі
скупчення еритроцитів свідчать про можливий гломерулонефрит;
наявність лейкоцитів і бактеріурія свідчать про інфекцію сечовивідних шляхів;
кристалоурія має місце при нефропатії;
епізоди тривалої кровотечі мають місце при геморагічному діатезі;
протеїнурія.
В. Лікування
госпіталізація дитини для з’ясування причини гематурії, лейкоцитурії, протеїнурії.
4.8. Метаболічні розлади
4.8.1. Гіпоглікемія
Гіпоглікемією вважається рівень цукру у крові протягом перших 72 годин життя нижче 2,6 ммоль/л.
А. Показання для обов’язкового визначення вмісту глюкози у дитини
З боку матері:
токолітична терапія під час пологів;
цукровий діабет;
ендокринні захворювання.
З боку дитини:
сепсис;
шок;
асфіксія;
замінні переливання крові;
гіпотермія;
поліцитемія;
недоношеність.
129
Розділ 4
Б. Клініка гіпоглікемії
гіпотермія, нестабільність температури;
гіпотонія, сонливість;
апное, періодичне дихання;
відмова від їжі;
зригування, блювота;
ціаноз;
судоми;
слабкий крик.
В. Лікування
Рівень глюкози, при якому дитину можна транспортувати, складає 2,8 ммоль/л.
а) якщо рівень глюкози менше 2,2 ммоль/л:
1.Болюсно ввести 2 мл/кг 10%-ного розчину глюкози протягом 5–10 хв., потім перевести на інфузію зі швидкістю 6–8 мг/кг/хв. та продовжити годування дитини.
2.Контролювати рівень глюкози кожні 15–30 хв.
3.Відобразити в історії хвороби ефект від проведеної терапії
4.Якщо й другого разу рівень менше 2,2 ммоль/л, повторити болюсне введення 2 мл/кг 10%-ного розчину глюкози і продов-
жити інфузію зі швидкістю 6–8 мг/кг/хв.
б) якщо рівень глюкози більше 2,2 ммоль/л та менше 2,6 ммоль/л:
1.Якщо дитина не має клінічних проявів гіпоглікемії, негайно розпочати або продовжити годування до отримання двох послідовних результатів рівня глюкози крові > 2,6 ммоль/л.
2.Якщо є ознаки гіпоглікемії, болюсно ввести 2 мл/кг 10%-но- го розчину глюкози протягом 5–10 хв., потім перевести на інфузію зі швидкістю 6–8 мг/кг/хв. та продовжити годування дитини.
3.Повторити контроль глюкози через 30 хв.
4.Робити контроль глікемії кожні 30 хв., поки рівень глюкози не складе більше 2,6 ммоль/л у двох тестах.
4.8.2. Гіперглікемія
Гіперглікемія – стан, при якому рівень глюкози крові вище 7,0 ммоль/л, або 126 мг/дл у двох тестах.
130