2. Джерела та причини виникнення ризику. Дії керівника в умовах невизначеності

Менеджерам світлотехнічних підприємств доводиться мати справу з різними видами ризику. Це зумовлено тим, що в світлотехнічному виробництві існує багато джерел його виникнення, відносна важливість яких відрізняється серед підприємств і змінюється з часом.  

Підприємницькі ризики діляться на дві групи:

- ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей;

- інвестиційні ризики.

Ризики, пов'язані з купівельною спроможністю грошей – це ризики, які виникають внаслідок зміни вартості грошей в часі (той же самий розмір коштів в різні моменти часу має різну реальну вартість, а розраховувати її можна за допомогою методу дисконтування). До цих ризиків відносять інфляційні, дефляційні, валютні та ризики ліквідності.

Інвестиційні ризики пов'язані з довгостроковим вкладанням капіталу . До них відносять ризики недотриманого зиску, ризики зниження прибутковості (процентні, кредитні, біржові, селективні та ризики банкрутства), ризики прямих фінансових збитків.

Головним негативним явищем інфляції є те, що вона зупиняє відтворення як у сфері виробництва, так і в обігу, призводить до повного розвалу фінансів держави і підприємств, спричиняє тяжкі економічні та соціальні наслідки. Слід пам’ятати, що інфляція в Україні виникла не через перевиробництво, а внаслідок “голоду” на споживчі товари.

Звідси, інфляційний ризик – це ризик того, що при інфляційних процесах одержані грошові доходи знеціняться з точки зору купівельної спроможності. В таких умовах підприємство несе реальні збитки.

Дефляційний ризик є зворотним до ризику інфляційного. При зростанні рівня дефляції відбувається падіння рівня цін, погіршення економічних умов

підприємництва та зниження загального рівня доходів.

Одним з найбільш вагомих ризиків в системі підприємницьких ризиків є валютний ризик. Це пов’язано з тим, що все більше й більше підприємств аграрного сектору мають справу з використанням іноземних валют. Значення цього елемента ринкової інфраструктури суттєво зросло з другої половини 70-х років, коли на основі Ямайської валютної угоди отримала широке застосування система плаваючих курсів. Коливання валютних курсів послужили імпульсом до утворення розгалуженої структури механізмів, застосування яких в практиці міжнародних розрахунків зменшує або повністю виключає можливі фінансові та економічні втрати. Та все ж, валютні ризики являють собою можливість валютних втрат, пов’язаних зі змінами курсу однієї іноземної валюти відносно іншої при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та валютних операцій. При цьому слід зазначити, що до валютних умов відносять валюту та спосіб визначення ціни, встановлення курсу перерахунків, коли ціна та валюта платежу не співпадають, різного виду захисні заходи щодо збитків у зв’язку зі зміною валютного курсу.

Валютні угоди передбачають види або умови розрахунків, форми розрахунків, заходи, які забезпечують надійність та своєчасність здійснення платежів, засоби платежу, які застосовуються при розрахунках.

На безпосередній вибір валютно-фінансових умов розрахунків впливають ряд чинників різного характеру. Вони залежать від стану світової валютної системи, місця експортерів на певному ринку, умов реалізації даної групи товарів, перспектив розвитку ділових стосунків з даними підприємствами. Для того щоб запобігти можливих збитків, необхідно уважно поставитись до підготовки валютно-фінансових умов.

Валютний ризик має два основних аспекти: ризик вибору валюти та ризик коливання валютних курсів. Щоб запобігти цих ризиків, необхідно

застосовувати певні заходи застереження, які передбачають перерахунок сум платежу в будь-якій валюті при зміни її курсу відносно другої. В практиці застосовуються наступні види застережень: валютне застереження; мультивалютне застереження; товарообмінна угода.

Валютне застереження передбачає узгодження між валютою ціни та валютою платежу з якою-небудь стабільною валютою. Мультивалютне застереження використовується, коли здійснюється перерахунок ціни та суми платежу, які виражені в будь-якій валюті, у випадку зміни середньоарифметичного курсу заздалегідь передбачених валют, відносно даної валюти ціни та платежу. При товарообмінних операціях, з метою забезпечення еквівалентності обміну, доцільно здійснювати оцінку товарів, які експортуються та імпортуються, в світових цінах, які складаються на певний момент часу. Сам факт виникнення валютного ризику пов’язаний з відкритою позицією, тобто невідповідністю між зобов’язаннями та потребами банку в тій чи іншій іноземній валюті.

Широкого розповсюдження в сучасній фінансовій системі для підприємств набув ризик ліквідності, який пов’язаний з можливістю втрат при реалізації готової продукції, товарів за умов зміни оцінки їх якості або споживчої вартості. В сучасних умовах зменшується кількість активів, які можна легко реалізувати. Те ж саме можна сказати і про цінні папери підприємства. Це пов'язано з повільним розвитком процесу виробництва; зменшенням вартості активів внаслідок неплатоспроможності і втрати їх реальної вартості затоварюванням продукції на складах. Ризик ліквідності може виникати і внаслідок "невдалої" економічної політики держави.

Ризик інвестицій визначається імовірністю виникнення непередбачуваних фінансових збитків (зниження прибутку, доходів, недоотримання частки капіталу) в ситуації нестабільності умов інвестиційної діяльності. Види інвестиційних ризиків різноманітні.

За формами інвестування прийнято розглядати наступні види ризиків:

- реального інвестування – при цьому ризик пов’язаний з невдалим вибором місця розміщення об’єкту, що будується; несвоєчасним придбанням будівельних матеріалів та обладнання; зростанням цін на інвестиційні товари; підбором некваліфікованого та ненадійного підрядника;

- фінансового інвестування – це ризик, пов’язаний з непередбаченим підбором фінансових інструментів для інвестування; фінансовими ускладненнями або банкрутством окремих емітентів; непередбаченими умовами інвестування.

Для більш повної оцінки інвестиційного ризику, в першу чергу доцільно здійснювати вивчення видів ризиків, які формують процес його виникнення. До них слід віднести ризик недоотриманого зиску – ризик недоотримання прибутку за рахунок нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування, хеджування, інвестування) . Несвоєчасне складання страхових та інвестиційних угод може призвести до фінансових збитків. Оскільки вкладання капіталу передбачає отримання прибутку, то навіть невелика його втрата повинна кимось відшкодовуватись. Тим більше, розмір збитку може бути значним, коли вкладання коштів передбачає довгострокове їх використання, тобто цей вид ризику впливає на вартість капіталу підприємства в цілому.

Ризик зниження прибутковості може виникнути за рахунок зменшення розміру процентів та дивідендів від портфельних інвестицій, кредитів . До них відносять процентні, кредитні, біржові, селективні ризики, ризики банкрутства.

Процентний ризик виникає в результаті непередбачених змін ставок при наданні кредитів підприємствам. На його розмір впливають попит та пропозиція на тимчасово вільні кошти як юридичних, так і фізичних осіб . Процентний ризик може виникати як на підприємстві, так і в банку. Наприклад, коли підприємство користується кредитом, то необхідно

наголосити на питанні плаваючих процентів. Один з найважливіших принципів банківського кредитування полягає в тому, що наданий кредит повинен бути повернений у чітко обумовлені в кредитному договорі терміни. Дотримання цього принципу є запорукою успішного функціонування як банку, так і підприємства. Суть кредитного ризику полягає у встановленні джерел повернення кредиту.

Кредитний ризик пов'язаний з несплатою позичальником процентів за кредит або попереднім боргом . Він може виникати в разі несплати дивідендів за акціями та облігаціями емітентами, які їх випустили. Для скорочення розміру кредитного ризику необхідно вжити певних заходів: удосконалення податкового законодавства, спрощення бюрократичних механізмів, пов’язаних з наданням кредитів, зняття обмежень на використання коштів Пенсійного фонду та інших інститутів, а також заходів щодо ризикового інвестування, тобто їх використання не лише за цільовим призначенням, удосконалення законодавства щодо обігу цінних паперів, гарантування закладних, які надаються кредитним установам від підприємств.

Біржові ризики підприємства формуються у разі отримання збитків від біржових операцій. До цих видів ризиків відносять:

- ризик неплатежу по комерційних угодах;

- ризик неплатежу комісійної винагороди тощо.

Також є інші макроекономічні ризики, які випливають із соціально-політичної ситуації в країні.

Селективні ризики виникають у разі неправильного вибору підприємством видів вкладання коштів, які не приносять певного розміру прибутку. Вони залежать від терміну вкладання, що, в свою чергу, змінює розмір капіталу підприємства в цілому . Ризик банкрутства може призвести до повної втрати власного капіталу за рахунок неефективного вкладання коштів. Ризик банкрутства може бути результатом багаторічного процесу

перевиробництва, втрати ринків збуту, зміни політики держави по відношенню до певної галузі, великих сум кредиторської заборгованості. Банкрутство підприємств в сучасних умовах можливе не тільки з економічних причин, але й внаслідок ембарго  на ввіз сировини. Але, на наш погляд, найбільш впливовим в діяльності підприємств є все ж таки ризик підприємницький, оскільки він в більшому ступені впливає на фінансовий стан підприємства, розмір прибутків, рентабельність, ліквідність коштів. По мірі впливу на господарську діяльність підприємства, його можна розглядати:

- як допустимий – загроза повної втрати прибутку;

- як критичний – загроза повної втрати виручки;

- як катастрофічний – загроза банкрутства підприємства.