- •1. Тематичний план дисципліни з розподілом навчального часу за темами і формами занять
- •2. Зміст дисципліни за модулями і темами
- •2.1. Модуль і. Підприємство у сучасній системі господарювання
- •7, /. /. Визначення, цілі та напрями діяльності підприємства.
- •Тема 2. Основи підприємницької діяльності
- •Тема 3. Управління підприємством ,
- •Тема 4. Персонал
- •Тема 5. Капітал і виробничі фонди
- •Тема 6. Нематеріальні ресурси й активи
- •Тема 7. Оборотні кошти г
- •Тема 8. Інвестиційні ресурси
- •Тема 9. Інноваційні процеси
- •Тема 10. Техніко-технологічна база виробництва
- •Тема 11. Організація виробництва
- •Тема 12. Виробнича і соціальна інфраструктури
- •Тема 13. Регулювання, прогнозування та планування діяльності
- •2.4. Модуль IV. Результати та ефективність виробництва
- •Тема 14. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •Тема 15. Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •Тема 16. Витрати і ціни на продукцію
- •Тема 17. Фінансово-економічні результати й ефективність діяльності
- •Тема 19. Реструктуризація і санація підприємств
- •Тема 20. Банкрутство і ліквідація підприємств
- •Тема 1. Підприємство як суб'єкт господарювання
- •1.2 Правові основи функціонування підприємства
- •1.4. Добровільні та інституціональні об'єднання підприємств (організацій)
- •1.5. Ринкове середовище господарювання підприємств та організацій
- •Тема 2. Основи підприємницької дюльності
- •2.1. Підприємництво як сучасна форма господарювання
- •2. Підрядні послуги
- •3. Трудові відносини
- •6*. Зовнішньоекономічна діяльність
- •7. Інші договори
- •2.3 Міжнародна підприємницька діяльність
- •Тема 3. Управління підприємством і
- •3.4. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями
- •Тема 4. Персонал
- •4.1. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства
- •4.4. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми
- •Тема 5. Основні фонди
- •5.1. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів та іншого майна)
- •5.2. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •5.4 Ефективність відтворення і використання основних фондів
- •Тема 6. Нематеріальні ресурси і активи
- •6.1 Нематеріальні ресурси
- •Тема 7. Оборотні кошти підприємств (організацій)
- •7.1 Загальна характеристика і нормування
- •1 Фаза г — вз,
- •2 Фаза вз - вп - гп.
- •8.2. Об'єкти і напрями інвестування
- •2. Облігації, що звертаються на фондовому ринку, класифікуються за наступними ознаками:
- •8.5. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладів і фінансових інвестицій
- •8.6. Залучення іноземних інвестицій для розвитку і підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання
- •Тема 9. Інноваційні процеси і
- •9.1. Загальна характеристика інноваційних процесів 1
- •9.2. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями
- •Тема 10. Техніко-технологічна база виробництва
- •10.1 Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •10.2. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •Тема 11. Організація виробництва
- •11.1. Сутнісна характеристика, структура і принципи організації виробничих процесів
- •1 .Запризначенням.
- •2.3Аперебігомучасі.
- •11.2. Організаційні типи виробництва
11.2. Організаційні типи виробництва
Типвиробництва — цс класифікаційна категорія виробництва, що враховує його об'єктивно наявні конкретні властивості (широту номенклатури, регулярність, стабільність та обсяг випуску продукції).
Різновидами організаційних типів виробництва є наступні:
> одиничне ■- виробництво, що характеризується широкою номенклатурою продукції і малим обсягом випуску однакових виробів,
повторне виготовлення яких здійснюється через тривалі проміжки часу або й зовсім не передбачається;
> серійне — виробництво, яке має обмежену номенклатуру про дукції, а виготовлення окремих виробів періодично повторюється пев ними партіями (серіями); загальний їх випуск може бути достатньо великим; воно буває дрібно-, середньо- і великосерійиим;
> масове — виробництво, що відрізняється вузькою номенклатурою продукції (часто вона обмежується одним типом і видом виробу), зате великим обсягом і тривалим часом її виготовлення;
> дослідно-екснериментальпе — виробництво, яке виготовляє зразки або невеликі партії (серії) виробів для проведення дослідних робіт," випробувань, доробки конструкції.
Універсальним показником рівня спеціалізації робочих місць є коефіцієнт закріплення операцій, який характеризує кількість технологічних операцій у розрахунку на одне робоче місце за місяць.
В найефективнішим є масове виробництво, яке уможливлює застосування високопродуктивного спеціального устаткування та раціональ иої організації виробництва (виробничих процесів);
В технічно та організаційно найскладнішим і найменш ефективним є одиничне виробництво.
11.3. Методи організації виробництва Основні ознаки непотокового виробництва:
> на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, оскільки кількість кожного з них є невеликою та недостатньою для нормального завантаження устаткування;
> робочі місця розміщуються однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій;
> предмети праці переміщуються у процесі обробки складними маршрутами, що збільшує перерви між операціями.
Сферами застосування непотокового виробництва є одиничне та серійне виробництво.
Методи модифікації організації непотокового виробництва:
> одиничпо-техиологічпий метод, який застосовується в одиничному виробництві і характеризується тим, що окремі предмети праці поштучно або невеликими партіями проходять обробку відповідно до специфіки непотокового виробництва;
> партіоино-техиологічпий метод, який відрізняється від оди-ничгю-техпологічиого тим, що предмети праці обробляються періодично партіями, які повторюються. При цьому партія предметів праці є важливим калепдарно-нлаповим нормативом організації партіошюго ви-
126
ІІіицтва, а її розмір впливає на його ефективність. З одного боку, Йьшсппя величини партії предметів праці обумовлює зменшення кільці персішіагоджувань устаткування, а з другого -- обробка предмс-'Исликими партіями збільшує обсяг незавершеного виробництва;
> иредметио-груновий метод дає можливість усунути окремі не-ІІки інших двох методів виробництва. Його сутність полягає в розпо-I усієї сукупності предметів праці па технологічно подібні групи.
' Потокове виробництво є високоефективним методом організації Юбпичого процесу. За умов потоку виробничий процес максималь-'відповідає засадам його раціональної організації. Ознаки потокового виробництва:
> за групою робочих місць закріплюється обробка або скла-IIія виробів однієї назви (обмеженої кількості найменувань конс-'Ктивпо і технологічно однорідних виробів);
> технологічний процес має високу поопераційну диференціацію; на Кному робочому місці виконуються одна чи кілька подібних операцій;
> предмети праці передаються з операції на операцію поштучно > невеликими транспортними партіями відповідно до ритму роботи;
> робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічно-Процесу.
Потокові методи організації виробництва застосовуються за умов 'Отовлення продукції значним обсягом і протягом тривалого часу, що йіктерне для ве-ликосерійного та масового виробництва.
Основною структурною ланкою потокового виробництва є пото-іа лінія, тобто технологічно та організаційно виокремлена група Іочих місць, на яких виготовляється один чи кілька типорозмірів дібних виробів згідно з ознаками потокового виробництва. ' Існує наступна класифікація потокових ліній за певними ознаками. 1 .Заноменклатуроювиробів.
Однопредметна. Лінія, на якій обробляється або складається виріб Ного типорозміру протягом тривалого часу.
Багатопредметна. Лінія, на якій одночасно або послідовно виго-Іляється кілька типорозмірів виробів, подібних за конструкцією і Кнологією виготовлення.
( 2. Зарівнембезперервностіпроцесу. І Безперервна. Лінія, на якій предмети праці переміщуються за ^раціями безперервно.
І Переривчаста (прямоточна). Лінія, яка не може забезпечити без-Ірернну обробку предметів унаслідок иссинхронності операцій. Прєдме-Ніраці чекають своєї черги на обробку.
