2.3 Міжнародна підприємницька діяльність

Міжнародна підприємницька діяльність — це глобаліза­ція діяльності, здійснюваної через науково-технічне, виробниче, тор­говельне, сервісне та інше взаємокорисне співробітництво суб'єктів іоснодарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів).

Основним спонукальним мотивом участі партнерів у міжнарод­ному бізнесі є можливість збільшення масштабів та ефективності під­приємництва за рахунок інтернаціоналізації певних сегментів ринку, ті користання нових додаткових джерел матеріальних та інвестицій­них ресурсів, диверсифікації виробничо-господарської діяльності.

Суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності є:

> фізичні особи — громадяни даної країни, іноземні громадя­ни та особи без громадянства, які є діє- і правосироможішми;

> юридичні особи, які зареєстровані в даній країні і мають на и території постійне місцезнаходження;

> структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності інозем­них держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);

39

> спільні підприємства, які мають постійне місцезнаходження в] даній країні.

Розрізняють наступні форми міжнародної підприєм­ницької діяльності.

1. Здійснення окремих зовнішньоекономічних операцій', експорт­но-імпортні та лізингові операції, консалтингові й маркетингові послуги.

2. Різноманітна промислова кооперація: науково-технічна, вироб­нича, збутова, сервісна та інша.

3. Спільне підприємництво: створення і функціонування спільних підприємств, ліцензування, управління за контрактом.

4. Територіально-виробничі та багатосторонні міжнародні зв'я­зки: прикордонна і прибережна торгівля, створення консорціумів, реалі­зація концесій.

Міжнародне спільне підприємство (МСП) — організаційно-нравова форма обєднання зусиль різнонаціональних партнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції (надання послуг), торгівлі тощо.

Мотивація створення МСП як форми реалізації страте^ гії виходу на зовнішній та внутрішній ринки обумовлюється:

> зниженням питомих інвестиційних ресурсів і підприємницького ризику;

> розвитком підприємницького потенціалу конкретного суб'єкта господарювання;

> реалізацією переваг меншої вартості основних чинників виі робництва та активізацією ресурсозбереження;

> забезпеченням ефективнішого маркетингу і формуванням нових каналів збуту товарів, можливістю проникнення на нові ринки.

Типовий зміст протоколу про наміри:

> загальні обсяги виробництва і поставок продукції на внутріш­ній і зовнішній ринки;

> розмір статутного фонду з виокремленням часток пар '; тнерів у ньому; співвідношення між власними і пози ковими кошта-! ми; можливий банк-кредитор;

> наявність місцевої кваліфікованої робочої сили і потреба В) залученні іноземного персоналу;

> організація продажу виробів і післяпродажного технічного обслуговування; тривалість такого обслуговування;

> трансферт (репатріація) прибутку іноземного партнера. Статут МСП має визначати:

1) предмет і цілі діяльності, місцезнаходження, склад засновників; І

2) розмір статутного фонду і часток партнерів у ньому, порядок! його формування; <

3) склад і компетенцію органів управління, порядок прийняття управлінських рішень;

4) процедуру припинення діяльності (ліквідації).

Метою регулювання міжнародної підприємницької ді­яльності є:

> стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, розширення зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів підприємниць­кої діяльності;

> створення сприятливих умов для інтегрування економіки країни в систему світового поділу праці та її максимально можливе наближення до ринкових структур розвинутих країн;

> здійснення захисту економічних інтересів країни та конкре­тних суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності;

> надання рівних можливостей усім суб'єктам підприємниць­кої діяльності.

Інституціональними органами, що здійснюють окремі функції регулювання, є:

> на національному рівні — вищий законодавчий орган (пар­ламент) країни; центральний виконавчий орган (уряд) країни; націо­нальний (центральний) банк; міністерство економіки;

> на міжнародному рівні — Банк міжнародних розрахунків (БМР) — сприяє співробітництву центральних банків світу і здійс­ненню міжнародних фінансових операцій; Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) — спеціалізована установа ООН з надання позик і кредитів країпам-члепам ООН; Міжнародний валютний фонд (МВФ) — сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютних операцій, надання коштів в іноземній валюті; Міжнародна фінансова корпорація (МФК) — філія МБРР з інвестування в приватний сектор економіки; Рада ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) — сприяння всебічному розвитку виробничої сфери країп-члеиів ООН; Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) — філія МБРР для обслуговування країн Європи.