Тема 19. Реструктуризація і санація підприємств

19.1. Структурна перебудова економіки і реструкту­ризація підприємств (організацій). Об'єктивна необхідність і стра­тегія структурної перебудови економіки та її базових галузей. Сутніс-на характеристика та організаційні форми реструктуризації підпри­ємств (організацій). Вплив реформування форм власності на реструк­туризацію виробничо-господарської діяльності підприємств.

19.2. Практика здійснення та ефективність реструк­туризації суб'єктів господарювання. Розробка і реалізація про­грами (бізпес-аіроекту) реструктуризації різних організаційних утво-і рень. Конверсія, диверсифікація та розукрупнення виробництва як дійові форми реструктуризації суб'єктів господарювання. Холдингові компанії як нові організаційні утворення, економічне обгрунтування їх створення в окремих галузях народного господарства України. Методичні підходи до визначення ефективності реструктуризації різних господарю­ючих суб'єктів. Набутий вітчизняний і зарубіжний досвід реструктури­зації різних суб'єктів господарювання.

7Р,

0019.3. Санація (фінансове оздоровлення) господарюючих суб'єктів. Тлумачення механізму санації та цілей її проведення. Про­грама санаційних заходів фінансово-економічного характеру. Особливос­ті державної підтримки проведення санації потепційно-конкурентоспро-можиих підприємств (організацій). Практика, масштаби та ефективність санації господарюючих суб'єктів в Україні.

Тема 20. Банкрутство і ліквідація підприємств

£рШ20.1. Банкрутство підприємств (організацій) як економіч­не явище. Сутнісна характеристика банкрутства підприємства (організа­ції). Чинники, що спричиняють банкрутство фірми. Симптоми прояву бан­крутства суб'єкта господарювання. Імовірні зони ризику банкрутства. Реакція господарюючого суб'єкта на настання кризового фінансово-еко-помічного стану. Процедура офіційного порушення справи про визнання банкрутом того чи іншого підприємства (організації). Основні положення Закону України «Про банкрутство». Масштаби і тенденції банкрутства суб'єктів господарювання в Україні.

& \/) 20.2. Організація і наслідки ліквідації збанкрутілих під­приємств (організацій). Загальна характеристика процесу органі-іації ліквідації (припинення діяльності) збанкрутілого суб'єкта гос­подарювання. Управління майном боржника та оцінка можливих на­слідків ліквідації збанкрутілих підприємств (організацій). Організа­ційно-економічні заходи і допустима тривалість процесу ліквідації під­приємства (організації-банкрута). Форми ліквідації підприємств (ор-ілпізації-банкрутів): фізичне припинення діяльності, розпродаж май­на «з молотка» перепрофілювання діяльності зі зміною власника тощо.

Тема 1. Підприємство як суб'єкт господарювання

Щ\г> 1.1 Визначення, цілі і напрямки діяльності

Підприємство — організаційно відокремлена та економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, яка виго­товляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).

Будь-яке підприємство має історично усталену конкретну назву (за­вод, фабрика, шахта, електростанція тощо). Воно може включати кілька організаційних утворень (комбінат, об'єднання). У більшості країн світу такі організаційні утворення заведено називати фірмами (корпораціями).

Місія — це головна мета підприємства, тобто чітко визначена причина його існування. Місія сучасного підприємства полягає у ви­робництві продукції (наданні послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку.

На основі встановленої загальної місії визначаються загальнофірмові цілі, які мають бути:

> конкретними і вимірними, що дає їм можливість стати реаль­ною вихідною базою для наступних правильних господарських і соціа­льних рішень стосовно діяльності підприємства (фірми, корпорації);

> зорієнтованими у часі, тобто мати конкретний горизонт про­гнозування (прогноз розвитку подій на тривалі і відносно короткі пе­ріоди часу — відповідно на 5-10 років і 1-2 роки);

> досяжними, щоб стимулювати підвищення ефективності дія­льності підприємства",

> взаємодоповнюваними, тобто дії і рішення, що необхідні для досягнення однієї мети, не повинні перешкоджати реалізації інших цілей діяльності підприємства (фірми, корпорації);

> чітко сформульованими щодо кожного виду (напрямку) дія­льності підприємства, що робить їх реальними для досягнення у від-: повідному часі.

Головні напрямки діяльності підприємства наступні.

Вивчення ринку товарів (ситуаційний аналіз), що передбачає комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності про­дукції, вимог споживачів, методів формування попиту і каналів про­сування товарів.

Інноваційна діяльність — здійснення нових науково-техніч­них розробок, конструкторсько-технологічної підготовки виробницт­ва; використання ефективних нововведень; формування інвестиційних ресурсів для інноваційної діяльності.

Виробнича діяльність — обгрунтування обсягу випуску про­дукції згідно з потребами ринку, узгодження програми випуску виро­бів (виробничої програми) і виробничої потужності підприємства, за­безпечення виробництва необхідними ресурсами, дотримання опера­тивно-календарних графіків виготовлення продукції.

Комерційна діяльність — організаційно-економічні заходи для досягнення очікуваних прибутковості (дохідності) та інших пока­зників фінансової результативності виробництва.

Післяпродажний сервіс — здійснення обумовлених угодою (договором) иуско-налагоджувальних робіт стосовно поставленого уста­ткування та гарантійного технічного обслуговування і ремонту відно-нідних виробів (проданої побутової техніки).

Економічна діяльність — прогнозування, планування, ціно­утворення, оплата праці, ресурсне забезпечення, зовнішньоекономіч­на і фінансова діяльність, облік і звітність тощо.

Соціальна діяльність — підготовка і підвищення кваліфіка­ції персоналу, створення належних умов праці та відпочинку, забезпе­чення соціального захисту працівників.