Паліативна і хоспісна допомога

Паліативна допомога і комплементарна медицина розвивали­ся пліч-о-пліч, так само, як і звичайна медицина розвивалася па­ралельно з альтернативною. Увага паліативного догляду була зо­середжена на тому, щоб максимально зменшувати страждання хворих і досягти при цьому якнайкращої якості життя пацієнтів, що мають невиліковні захворювання, і членів їхніх сімей. Хоспісний догляд підтверджує такі цілі паліативної допомоги, визнаю­чи роль міждисциплінарного підходу й посилення його значущос­ті саме в завершальній фазі життя.

Паліативна допомога в Сполучених Штатах традиційно зво­диться до надання паліативної допомоги вдома, тоді як у Велико­британії переважає система стаціонарних хоспісів.

Слово «хоспіс» має латинське походження. Латинське слово hospes» спочатку означало «чужоземець», «гість». Але пізніше значення його змінилося, і воно почало означати також «госпо­дар», а слово «hospitalis», прикметник від hospes», означало «гостинний, доброзичливий до мандрівників».

Від цього слова пішло й інше — «hospitium», що означало «дружні, теплі взаємини між господарем і гостем», а згодом, і місце, де ці стосунки розвивалися. Еквівалент у староєврейській мові має таке саме значення гостинності. Пізніше латинське «hospes» трансформувалося в англійське слово «hospise», яке за даними Великого англо-російського словника (1989) означає «притулок», «богадільня». Р. Поллетті відзначає, що хоспісом називалася нічліжка або богадільня, де зупинялися паломники на шляху до Святої землі у термінальній стадії захворювання, але вона визначає далеко не все. Цінність останнього визначення полягає в тому, що саме вона може відображати думку тяжкохворого пацієнта, зацікавленого у вирішенні посталих проблем, але вже не дуже зацікавленого в лікуванні своєї хвороби (у більшості випадків він знає або здога­дується, що від неї немає позбавлення). Будь-який фахівець у га­лузі паліативної онкології також може взяти це визначення за девіз своєї роботи.

Основні принципи діяльності хоспісів

Сесілія Сондерс залишила нам у спадок, керівні принципи ро­боти хоспісу. Вона називала їх «перевірочним списком» для кож­ного члена команди, за яким вони можуть звіряти свої досягнен­ня:

• колектив і кожен співробітник хоспісу повинні мати непо­борне бажання продовжувати свою справу;

• хоспіс має бути самостійним і зберігати право вступу в ньо­го тільки за потребою хворого. У хоспісі не повинно бути ніякої корупції;

• хоспіс повинен мати повагу в медичних колах. Що більше його лікарів є фахівцями-онкологами і медсестер мають освіту в галузі паліативної онкології, тим більшу довіру викликає хоспіс;

• з самого початку роботи хоспісу треба ввести службу вдома. Виїзна служба є «серцем» хоспісу, тому що для хворого, чиї тяж­кі симптоми захворювання вдається тримати під контролем і чия сім'я уміє і може за ним доглядати, природно жити й помирати вдома;

• необхідна підтримка уряду; хоспіси і уряд потребують один одного;

• будівля і територія хоспісу мають бути привабливими, але краса інтер'єру не повинна заважати створенню в хоспісі домаш­ньої обстановки для пацієнтів;

• співробітники хоспісу повинні визнавати необхідність на­вчання;

• треба постійно оцінювати те, що вже зроблено, і не боятися впроваджувати нове (наприклад, організація денного стаціонару як додаток до основних підрозділів — виїзної служби й стаціо­нару);

• хоспіс має бути невеликим — 20—25 ліжок;

• треба дозволяти хворим давати персоналу вказівки, що ро­бити;

• не можна допускати, щоб хоспіс вважався місцем тільки

для вмирання.

Принципи діяльності хоспісів на сучасному етапі

1. Послуги хоспісу безкоштовні. За смерть не можна платити,

як і за народження.

2. Хоспіс — будинок життя, а не смерті.

3. Контроль за симптомами дозволяє якісно поліпшити життя

пацієнта.

4. Смерть, як і народження, — природний процес. Його не можна квапити і гальмувати. Хоспіс є альтернативою евтаназії.

5. Хоспіс — система комплексної медичної, психологічної й соціальної допомоги хворим.

6. Хоспіс — школа і підтримка родичів та близьких пацієнта.

7. Хоспіс — це світогляд гуманізму.

Хоспіси — заклади охорони здоров'я для надання медичної, соціальної і психологічної допомоги переважно онкологічним хворим у термінальній стадії хвороби й психологічної підтримки їхніх родичів.