Медичний аспект

Медичний аспект паліативної допомоги хворим на СНІД мис низку особливостей. Крім стандартних складових медичного ас­пекту паліативної допомоги (адекватний догляд, контроль хро­нічних симптомів, реабілітація — відновлення та підтримка мак­симальної фізичної форми) особливу увагу приділяють також профілактиці, ранній діагностиці й лікуванню опортуністичних інфекцій (інфекції, що призводять до виникнення тяжких захвО" рювань під час зниженого імунітету) (табл. 7). Потрібно бути гото­вим не лише контролювати хронічні симптоми, а й адекватно лі­кувати гострі захворювання, зумовлені опортуністичними інфек­ціями, а також купірувати побічні ефекти лікування. Слід зазна­чити, що перебіг опортуністичних інфекцій у хворого на СНІД не має незворотного характеру. Часто при правильно підібраному лі­куванні періоди тяжкого стану змінюються періодами відносного здоров'я, коли людина може повернутися до свого звичайного

життя, роботи.

Таблиця 7

Найпоширеніші ознаки порушення загального стану при симптоматичній ВІЛ-інфекції

Проблема	Можлива причина
Анорексія	Зазвичай спостерігається на останній стадії хворо­би. Інколи ускладнюється нудотою й блювотою. Може бути побічною дією деяких лікарських засо­бів, що використовуються при лікуванні)
Залежність від догляду	Може спричинюватися прогресуванням хронічного захворювання, неврологічними розладами (фізич­ними чи психічними)
Діарея	Часто буває хронічною й тяжкою. Може зумовлюва­ти значну втрату маси тіла і становити небезпеку для життя через зневоднення та порушення елек­тролітного балансу
Дисфагія	Часто спричинюється кандидозом стравоходу
Задуха	Інфекції грудної клітки, анемія
Недостатнє харчування	Може бути пов'язане з дисфагією, анорексією чи не­достатнім всмоктуванням або вживанням пожив­них речовин (особливо білка). На останній стадії часто спостерігається сильна втрата маси тіла (на­приклад, «гомологічна хвороба» чи хвороба Сліма)
Неврологічні порушення	Можуть мати фізичні чи психічні аспекти. Фізичні: відсутність координації рухів, периферійна невро­патія, атаксія, порушення мовлення, зору, втрата слуху, параліч
Психічні порушення	Втрата пам'яті, уповільнене мислення, заплута­ність свідомості, погане сприйняття інформації, слабоумство
Набряки	Можуть бути пов'язані зі збільшенням лімфатич­них вузлів у результаті саркоми Капоші
Можлива причина	Безперервна чи періодична, часто невисока, що під­вищується у періоди загострення інфекції, інколи пов'язана з пітливістю вночі
Ураження шкіри	Можуть бути спричинені різними захворюваннями
Порушення зору	з проявами на шкірі, такими як кандидози, саркома Капоші, простий чи оперізуючий герпес тощо. Час­то уражаються слизові оболонки

Разом з тим, серйозною проблемою є профілактика й лікування туберкульозу (у близько 50 % хворих на СНІД — це основна

причина смерті), пневмоцистної пневмонії, діареї й кандидозів. Непередбачуваним є перебіг захворювання при приєднанні гепа­титу В, С.

У процесі надання паліативної допомоги хворим на СНІД мед­персонал неминуче стикається з такими труднощами: наявність у пацієнта комплексу симптомів з непередбачуваним перебігом і широким спектром ускладнень. У цьому разі складно встановити першопричину появи того або іншого симптому й підібрати адек­ватне лікування. Наступна проблема - потреба в дотриманні ба­лансу між інтенсивною терапією та контролем хронічних симпто­мів. У зв'язку з цим особливо важливим є питання про припинен­ня інтенсивної терапії. Серйозною проблемою є також проведення протибольової терапії у пацієнтів з уживанням наркотичних ре­човин в анамнезі. Часто такі пацієнти не отримують адекватного знеболення та бояться розвитку повторного звикання, або пацієнт умисне перебільшує ступінь болю з метою отримати дозу нарко­тичного анальгетика. Слід відразу визначити, _{Що в} більшості ви­падків ці побоювання необґрунтовані.

Надання паліативної допомоги не заперечує проведення анти-ретровірусної терапії (доступності, необхідності та відсутності протипоказань). У цьому разі з'являється Додаткове завдання — забезпечити необхідні умови проведення терапії та максимально зменшити дію побічних ефектів препаратів.

Психологічна підтримка є необхідним елементом допомоги хворим у стадії СНІДу. Люди, що живуть з ВіЛ/СНІДом і постій­но переживають прояви стигматизації та Дискримінація з боку

оточення, медичних і соціальних працівників. ВІЛ-інфекція сприймається суспільством як «брудна» хвороба маргіналізованих груп (споживачів наркотичних речовин, людей, що надають сексуальні послуги за гроші, представників сексуальних мен­шин).

Значно поширений страх зараження при простому спілкуван­ні з людьми, що живуть з ВІЛ/СНЇДом. З цієї причини хворі ви­мушені приховувати свій діагноз, у тому числі й від сім'ї, та в ре­зультаті опиняються в ізоляції зі своїми проблемами, страхом перед смертю, що настає, відчуттям безнадійності й провини пе­ред близькими і дітьми.

Основні принципи медичної етики:

— принцип гуманності, поваги до людської гідності особи­стості;

— принцип поваги моральної автономії особистості;

— принцип благодійності;

— принцип справедливості.

Основні положення медичної етики (за Гіппократом):

1) повага до життя;

2) заборона: не завдати шкоди хворому;

3) повага до особистості хворого;

4) лікарська таємниця;

5) повага до професії.

З етичної точки зору у понятті «медична таємниця» наголо­шено:

— по-перше, підтвердження принципу поваги до пацієнта, його людської гідності, законних прав, особливого права на конфіденційність;

— по-друге, поширення принципу незавдання шкоди пацієн­ту в усіх сферах його життєдіяльності, способу життя, його добро­буту шляхом розголошення конфіденційної фахової інформації.

На жаль, розголошення фахових таємниць часто відбувається через неконтрольовані розмови медиків. Тому вже зі студент­ських років майбутні медичні працівники повинні привчити себе до особливої моральної дисципліни в поводженні з фаховою інформацією. Це така ж важлива фахова риса, як і наукова під­готовка та мануальна техніка.

Якщо бути старомодним, то медичний працівник, який допус­тив розголошення фахової таємниці, — це клятвопорушник. Пи­тання про фахову медичну таємницю не тільки етичне, а й юри­дичне. У перші десятиліття радянської історії в Україні офіційно насаджувався нігілістичний «курс на знищення лікарської таєм­ниці», але вже в «Основах законодавства про охорону здоров'я», прийнятих ще в 1969 році, була стаття «Лікарська таємниця», де говорилося, що лікарі й інші медичні працівники не мають права розголошувати відомості про хворобу, подробиці інтимного й сімейного життя хворих.

Тому необхідно вчитися допомагати повернути надію іншим і собі. Може настати час, і тобі також знадобитися така допомога. І хтось обов'язково буде поруч з тобою, допомагати й підтриму­вати!

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Гершанович М.Л., Пайкин МД. Симптоматическое лечение при злокачественньїх новообразованиях. — М.: Медицина, 1986.— 288 с.

Гнездилов А.В. Авторская сказкотерапия. — СПб: Речь, 2002.— 134 с.

Гнездилов А.В., Губачев Ю.М. Терминальнне состояния и пал-лиативная терапия: Учебно-методическое пособие. — СПб: Б.и., 2000. — 64 с.

Гнездилов А.В. Об особенности психического состояния боль-ньіх, вьіписанньїх из онкологической клиники // Проблеми про-филактики нервньїх и психических расстройств. — Л.: Б.и., 1976. — С. 74—76.

Гнездилов А.В. Психические изменения у онкологических больннх // Практ. онкология. — 2001. — № 5.

Гнездилов А.В. Психогенньїе реакции у онкологических боль-ньіх: Автореф. дис. ... канд. мед наук. — Л., 1984. — 25 с.

Гнездилов А.В. Психология и психотерапия потерь. — СПб: Речь, 2002.— 162 с.

Гнездилов А.В. Путь на Голгофу. — СПб: Клинт, 1991. — 136 с.

Гнездилов А.В., Цейтина Г.П. Некоторьіе социально-психо­логические вопросьі реабилитации онкологических больньїх // Социально-психологические проблеми реабилитации нервно-психических больньїх. — Л.: Б.и., 1984. — С. 97—100.

Гуревич П.С. Жизнь после смерти. — М.: Сов. писатель, 1991. —112 с.

Зорза Р., Зорза В. Путь к смерти. — М.: Прогресе, 1990. — 24 с.

ИванюшкинАЛ. Страдание как проблема истории философии и медицинской зтики // Вестн. Академии мед. наук СССР. — 1985. — № 5. — С. 56—61. Список літератури

Калиновский П. Переход: Последняя болезнь, смерть и по­сле. — М.: Новости, 1991. — 50 с.

Кесли Д. Достойно прожить последние дни // Англия. — 1991. — №120. — 62 с.

Липтуга М.Е., Полякав И.В., Зеленская Г.М. и др. Паллиа­тивная помощь. — М.: В.и., 2001. — 200 с.

Мерта Дж. Умирающий больной: Справочник врача общей практики. — М,: Практика, 1998. — С. 45—51.

Московские городские строительньїе нормн. Хосписн. МГСН 4.01—94. — М.: Градо, 1994. — 20 с.

Мрачная статистика // Известия. — 22.01.1992.

МудиР. Жизнь после жизни: Исследование феномена вьіжи-ваиия после физической смерти. — Л.: Лениздат, 1991. — 91 с.

Научньїй отчет МНИЙП: Разработка научньїх обоснований по созданию и проектированию больниц типа «Хоспис» / Ю.В. Со-рокина, С.А. Полишкис, В.М. Аронсон и др. — М.: Б.И., 1992. — 148 с.

Новиков ГА., Осипова НА., Прохоров Б.М. и др. Организа-ционно-методологические проблеми зффективного обезболи-вания в паллиативной помощи онкологическим больньїм в Рос-сии // Практ. онкология. — 2001. — № 5.

Новиков ГА. Основи паллиативной помощи онкологиче­ским больньїм с хронической болью: Автореф. дисс. ... д-ра мед. наук. — М., 1994. — 36 с.

Обезболивание при раке и паллиативное лечение: Доклад Ко-митета зкспертов ВОЗ. — М.: Медицина, 1992. — 79 с.

Обезболивание при раке. — Женева: Б.и., 1998. — 37 с.

Опухолевие боли — позтапная схема // ВОЗ: РЬагтейісит. — 1995. — Уоі. 1. — Р.9—11.

Осипова Н., Абузарова Г. Лечение хронической боли у инку-рабельньїх онкологических больньїх в домашних условиях // Врач. — № 4. — С. 110.

Осипова НА., Новиков ГА. Паллиативная медицина и реаби-литация. — 1997. — № 1. — С. 31—42.

Осипова НА., Новиков ГА., Прохоров В.М. Хронический боле-вой синдром в онкологии. — М.: Медицина, 1998. — С. 56.

Плавунов Н.Ф., Миллионщикова В.В. Хоспис и паллиативная помощь // Зкономика здравоохранения. — 1997. — М> 7. — С. 17—22.

-І ■

Поллетти Р. Специальньїй уход за умирагащими // В<ні мирний форум здравоохранения. — 1984. — Т. 4, М» 4. — С. 28—32.

Федорова Г.В., Голева О.П., Краенощекова В.Е. Медицино-кая помощь длительно болеющим с прогностически иеблаго-приятннми заболеваниями // Сов. медицина. — 1989. — № 1. — С. 28—30.

ЧаклинА.В., Глебова М.И., Бармина Н.М. Организация онко-логической помощи в СССР. — М.: Медицина, 1976. — 112 с.

Шамов НА. Об отношении врача к звтаназии // Казанский мед. журн. — 1981. — Т. 62, № 2. — С. 59—61.

Єдльштейн Н.В. Медицина и время. — Таллинн: Валгус, 1990. —С. 246—258.

Bisnop Kauistos (Ware). Cio Joytully // The Mystery of Death and Resurrection. — in The Inner Kingdom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 25—41.

Bishop Kalliatos (Ware). Silence in Prayer // The Meaning of He-sychia. — in The Inner Kingdom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 89—110.

Bishop Kallistos (Ware). Silence in Prayer // in The Inner King­dom. — in The Collected Works. — New York, 2000. — N 1. — P. 89—110.

Brown R.S. Care of the Dying // Minnesota Medicine. — 1981. — Vol. 64. — N 1, — P. 43—44.

Carey DA. Home and nature links highlight hospices // Hospi­tals. — 1984. — Vol. 58, N 4. — P. 102—105.

Cunningham R.S. When enough is enough // Ibid. — 1979. — Vol. 53. — N 13. — P. 63—65.

Dictionary of Pastoral Care and Counseling.

Eibach U. Kliniken fiir unheilbar kranke und sterbende Mens-chen // Zeitschrift fur Gerontol. — Vol. 13, N. 6. — 1980. — P. 547—551.

Goldenberg J. Hospice: to humanize dying // J. Med. — 1978. — Vol. 299, N 7.— P. 546.

Hinton J.M. Comparison of places and policies for terminal care // Lancet. — 1979. — P. 29—32.

Hockey J. The human encounter with death an anthropological approach // PhD thesis. — University of Durhem, 1986.