Турбота про сім'ю і близьких пацієнта

Турбота про рідних і близьких, друзів пацієнта — це головна ознака високоякісної паліативної допомоги. Добра турбота про пацієнта допомагає рідним справитися з проблемами, але у них є власні потреби й тривоги, і їм також необхідна підтримка. Це мо­жуть бути проблеми, пов'язані з хворобою та доглядом за пацієн­том, їхніми власними відчуттями і турботами, взаєминами з сус­пільством, у якому вони живуть.

Духовні і культурні проблеми

Кожна людина, вірить вона в Бога чи ні, має внутрішнє духов­не життя. Духовність визначає мету та сенс життя людини, сприй­няття й ставлення людини до інших людей, істот і подій. Духовне життя кожної людини унікальне. Воно засноване на культурних, релігійних і сімейних традиціях, змінюється у міру накопичення життєвого досвіду, є основою думок, віри, системи цінностей і дій. Духовність зазвичай взаємозв'язана з релігійними переко­наннями.

Духовні й екзистенціальні переживання — значне джерело клінічних проблем: вони можуть спричинювати або посилювати біль і психологічні проблеми, бути джерелом страждань. Розпіз­навання й успішне вирішення духовних і екзистенціальних про­блем є важливим складником паліативної допомоги. Духовні й екзистенціальні проблеми термінальних хворих можна приблиз­но згрупувати таким чином:

— ті, що стосуються минулого

• сенс життя людини;

• цінність взаємин;

• цінність минулих здобутків;

хворобливі спогади й сором;

• провина за помилки і невиконані обіцянки;

— ті, що стосуються сьогодення

• руйнування власного організму;

• фізичні, психологічні та соціальні зміни;

• зростаюча залежність від інших людей;

• значення людського життя; сенс страждань;

— ті, що стосуються майбутнього

• розлука, що насувається;

• безнадійність;

• безглузде існування;

• думки про смерть;

— ті, що стосуються релігії

• сила віри;

• життя після смерті.

Духовна підтримка орієнтована на особу й починається із са-мосприйняття пацієнта. Деяким людям допомагає усвідомлення того, що питання і сумніви, які їх турбують, не дають спокою й багатьом іншим.

Релігійна віра і переконання пацієнта заслуговують на безу­мовну повагу. У пацієнта або його близьких необхідно з'ясувати релігійні потреби, наприклад, щодо молитв, їжі, особистої гігіє­ни. Заохочуються всі релігійні обряди та звичаї, включаючи мо­литви, помазання, пости і періоди самозречення, спеціальні діє­ти, хрещення й багато іншого.

Філософія паліативної допомоги

Паліативна допомога має власну філософію, прийняту в усьо­му світі завдяки її відповідності тим основам, на які спирається життя людини, і підтверджену авторитетом В003.

Паліативна допомога:

1) допомагає пацієнтам жити до самого кінця зі збереженням якості життя і сприймає смерть як природне завершення життя;

2) не ставить за мету зміняти терміни життя вмираючого хво­рого;

3) сприймає пацієнта і його сім'ю як єдине ціле;

4) максимально полегшує біль та інші тяжкі симптоми;

5) об'єднує психологічні, соціальні і духовні аспекти турботи про пацієнтів так, щоб вони могли узгодитися із закінченням їх життя, наскільки це можливо;

6) дає хворому можливість померти з гідністю, що означає зберегти його особистість та індивідуальність;

7) пропонує систему підтримки сім'ям під час хвороби пацієн­та і в період його втрати.

Паліативна допомога щонайкраще здійснюється групою лю­дей, фахівців, що працюють в одній команді й зосереджені на до­сягненні якнайповнішого благополуччя пацієнта та його сім'ї.

Вона включає:

1) пацієнта;

2) його близьких родичів і/або друзів;

3) лікарів і медсестер;

4) психологів;

5) соціальних працівників;

6) священика та ін.