Психічний стрес

Загальним для всіх пацієнтів на пізніх стадіях розвитку онко­логічного захворювання є наявність психоемоційного стресу, що значно погіршує якість життя. Його причинами можуть бути про­гресування хвороби, особливості особистості хворого, наявність патологічних симптомів, соціальні, культурні, духовні пробле­ми, лікування, що проводиться, і взаємини з медичними праців­никами.

Основні чинники розвитку психоемоційного стреси в хворих

Хвороба:

• швидке прогресування;

• справжня або очікувана неминучість;

• зміна зовнішності;

• фізична залежність;

• тривалість хвороби;

• психічне виснаження.

Особистість хворого:

• боязнь болю, смерті, каліцтва;

• втрата (боязнь втрати) контролю;

• боязнь втратити незалежність, гідність;

• відсутність надії, безпорадність;

• усвідомлення несприятливого прогнозу;

занепокоєння, невропатія, іпохондрія;

• патологічні симптоми, насамперед біль, що не зменшується.

Соціальні чинники:

• втрата (страх втрати) роботи, соціального положення, ролі в сім'ї;

• відчуття ізоляції (реальне або уявне);

• незавершені справи (особисті, суспільні, фінансові);

• фінансові труднощі;

• переживання щодо членів сім'ї;

• культурні особливості, такі як відмінності в культурі або мовний бар'єр.

Духовні чинники:

• релігійні проблеми;

• духовні проблеми (каяття, відчуття провини, невиконані обіцянки, сенс життя).

Лікування, що проводиться:

• затримка з діагностикою;

• багаторазові невдалі спроби лікування;

• побічні ефекти лікування.

Медичний персонал:

• погана взаємодія;

• відсутність наступності різних етапів лікування;

• ігнорування близьких осіб, що доглядають хворого.

Психічний стрес часто описується як тривога або депресія. Ці проблеми далеко не завжди свідчать про психопатологію, дея­кі з них, наприклад, заперечення або пасивність слід розглядати як клінічний прояв компенсаторних механізмів.

Рівень психічного стресу залежить від компенсаторних мож­ливостей пацієнта. Нижче наведено чинники, що вказують на не­великий компенсаторний резерв.

Особистісні чинники:

• збудливий або песимістичний характер;

• погана переносимість захворювань і стресів;

• важкі спогади про захворювання на рак у друзів і близь­ких;

• особисті невдачі в недавньому минулому;

• багаточисельні проблеми та обов'язки в сім'ї;

• проблеми в шлюбі;

• психічні розлади в анамнезі;

• алкоголізм або наркоманія в анамнезі.

Соціальні чинники: ,.

• слабка соціальна захищеність, ізоляція, обмежені матері­альні можливості;

• низьке соціальне становище;

• культурні (багаті культурні традиції);

• духовні (відсутність релігійної віри та альтернативної сис­теми цінностей).

Лікування психічного стресу полягає, насамперед, в усуненні чинників стресу, якщо це можливо, такими заходами.

Загальні заходи:

• дбайливий, тактовний, неспішний підхід;

• уважне вислуховування, налагодження спілкування-;

• запевнення в постійності догляду;

• повага до особистості й індивідуальності;

• обговорення страху перед майбутніми стражданнями, три­валості життя;

• контроль патологічних симптомів, насамперед, купірування болю.

Соціальні заходи:

• вирішення соціальних питань, забезпечення соціальної підтримки;

• підтримка сім'ї й осіб, що доглядають;

• духовна сфера: задоволення духовних і релігійних потреб.

Інші заходи:

• загальна підтримка і консультування;

• участь у групах підтримки;

• релаксаційна терапія;

• медитація;

• відволікальні заходи;

• соціалізація.

Психологічні методи лікування:

• навчання навичок зняття стресу;

• навчання методів компенсації;

• когнітивна терапія;

• анксіолітики, антидепресанти;

• підтримувальна психотерапія.