84.Конституція Франції 1946р.

Складовою Конституції 1946 р.є Деклерація прав людини і громадянина. Зафіксовано права на організацію профспілок і проведення страйків, право на працю, принцип рівності чоловіків і жінок, безплатна освіта, державне реголювання економіки, заборона дискримінації за будь-якими ознаками. Проголошенно відмову від наступальної війни, допустимість націоналізації підприємств. Запроваджено пропорційну виборчу систему на парламентських виборах. Двопалатний парламент. Верхня палата – рада республіки. Нижня палата – національні збори. До компетенції нижньої палати парламенту відноситься прийняття поправок до Конституції та законів Франції, затвердження бюджету, ратифікація найважливіших міжнародних договорів. Уряд відповідальний лише перед національними зборами. Глава держави – Президент, якого обирали на 7 років. Його влада обмежувалася контрасигнатурою примєра чи відповідного міністра. Четверта республіка у Франції — період французької історії з 1946 по 1958. Конституція була прийнята 13 жовтня 1946 року обраними у тому ж році Установчими зборами, близька до Конституції Третьої республіки, яка характеризувалася наявністю парламентського ладу, слабкою владою президента республіки. Період ознаменований розпадом французької колоніальної імперії, війнами в Індокитаї, потім у Північній Африці. Франція стала однією із засновниць ООН, вступила в НАТО, в європейські структури, що народжувалися на зразок Союзу вугілля і сталі. У внутрішній політиці — період сильної нестабільності після війни, посилення впливу комуністів (початок періоду) і вкрай правих (кінець періоду). Початок економічного зростання ( «Славне тридцятиріччя») супроводжувалося неконтрольованою інфляцією. Часто мінялися так звані «примарні уряди» (зазвичай по 2-3 відставки прем'єр-міністрів на рік). У 1958 році на хвилі алжирської кризи до влади прийшов Шарль де Голль, який провів на посаді прем'єр-міністра конституційну реформу, згідно з якою встановлювалася президентська республіка. У жовтні 1958 року нова конституція була прийнята на референдумі, і в листопаді діючий президент Коті підписав її. Цим завершилася історія Четвертої республіки і почалася П'ята республіка; в грудні того ж року де Голь був обраний президентом.

85.П’ята республіка у Франції.

Встановлений Конституцією Франції 1958р. лад іменується V республікою. Головна риса Конституційного ладу V Республіки – це концентрація політичної влади в руках виконавчих органів. При цьому центральна виконавча влада представлена двома органами президентом республіки і прим’єр міністром. Основою державного ладу V Республіки стала президентська влада. Свідченням цього є структура Конституції 1958р., побудованої за схемою: президент-уряд-парламент. В області нормотворчого процесу президент наділений правом законодавчої ініціативи. Президент почав обиратися в ході загального прямого голосування. Друге місце в державному механізмі V республіки відведене уряду, який несе політичну відповідальність перед Національними зборами і кримінальну – перед обома палатами. Однак юридична ієрархія виконавчої влади фактично не існує. На практиці від самого початку існування V Республіки встановився звичай відповідальності уряду перед президентом, тобто був введений монізм виконавчої влади. Особливе місце в системі французької юрисдикції займає конституційна рада, яка складається із 9 призначених на 3 роки членів і по життєво колишніх президентів країни. В лютому 2004р. нац.. збори прийняли рішення про реформу судової системи.