58. "Білль про права" 1791 р.

Конституція США традиційно відновиться до так званих жорстких конституцій. Це означає, що порядок формальної зміни основного закону в США дуже складний: для прийняття поправки до конституції необхідне її схвалення 2/3 голосів обох палат конгресу з наступною ратифікацією % зако­нодавчих зборів штатів. Із 6000 проектів поправок, які вносилися на розгляд федерального конгресу за 200 років, лише 27 набрали чинності.

Перші 10 поправок до Конституції США відомі ще під назвою "Білль про права", оскільки мова в цих поправках йде про громадянські права (їм присвячені також пізніші поправки XIII, XIV, XV, XIX, XXIII, XXIV, XXVI). Білль набрав чинності з 1791 р.

ПОПРАВКА І (1791)

Конгрес не повинен ухвалювати законів, що запроваджували б будь-яку релігію чи забороняли б вільне відправлення релігійних обрядів, обмежували б свободу слова чи преси або право народу мирно збиратися й звертатися до Уряду з петиціями про відшкодування збитків.

ПОПРАВКА II (1791)

Оскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організована міліція, право народу зберігати й носити зброю не підлягає обмеженню.

ПОПРАВКА III (1791)

У мирний час жоден солдат не повинен бути прикомандировании на постій до будь-якого будинку без згоди його власника; а під час війни це дозволяється лише в передбачених законом випадках.

ПОПРАВКА IV (1791)

Право народу на охорону особи, житла, паперів та власності від необґрунтованих обшуків чи затримань не повинне порушуватися, і ордери на обшук чи затримання не можуть видаватися без достатніх підстав, підтверджених присягою чи урочистою обіцянкою. Такі ордери повинні містити докладний опис місця обшуку, а також осіб чи майна, що підлягають арештові.

ПОПРАВКА VII (1791)

Для судових справ, заснованих на загальному праві з ціною позову, яка перевищує двадцять доларів, зберігається право на суд присяжних, і жоден факт, що його розглядають присяжні, не повинен переглядатися будь-яким судом Сполучених Штатів інакше, як на основі положень загального права.

59.Громадянська війна в сша

Громадя́нська війна́ в США 1861—1865 рр. — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького стану на території півдня США.

Війна почалась з битви за Форт Самтер 12 квітня 1861 р. і закінчилась 26 травня 1865 р., коли останні війська конфедератів здалися. Причини війни

Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники.Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки : в їх конституціях рабство було заборонено. Основою сільского господарства там були вільні фермери. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам.У 1860 президентом США був обраний Авраам Лінкольн, діяч Республіканської партії, який виступав за скасування рабовласництва. Шістнадцятий Президент США Авраам Лінкольн .

Перший етап війни

Бойові дії почалися 12 квітня 1861 нападом жителів Півдня на форт Самтер у бухті Чарлстон, що після 34-годинного обстрілу був змушений здатися. У відповідь Лінкольн оголосив південні штати в стані заколоту, проголосив морську блокаду їхнього узбережжя, призвав в армію добровольців, а пізніше ввів військову повинність.

Перший серйозний бій відбувся у Віргінії.

В 1862 найбільшого успіху жителі Півночі домоглися на західному театрі воєнних дій. 30 грудня 1862 Лінкольн підписав «Прокламацію про звільнення»(«Закон про гомстеди») рабів з 1 січня наступного року. Ця «Прокламація», як і рішення про набір негрів в армію, кардинально змінила мету війни: мова тепер йшла про знищення рабства. Шлях рабству на «вільні землі» Заходу ще раніше закрив прийнятий у травні 1862 гомстед-акт. Цей акт надавав право будь-якому громадянинові країни, що не брав участі в заколоті проти Сполучених Штатів й сплатив мито в 10 доларів.