52. Державний лад Англії у XVIII ст.

З кінця ХVІІІ і до початку ХІХ ст. в Англії існувала дуалістична форма правління. Юридично вона була оформлена “Біллем про права” (1689р.) та “Актом про влаштування” (1701р.). “Білль про права” суттєво обмежував владу короля. Без згоди парламенту він не міг зупинити дію законів, призначати і збирати податки, формувати і утримувати армію. Вибори до парламенту мали бути вільними, свобода слова, обговорень і актів у парламенті не могла обмежуватись чи контролюватись. Білль забороняв вимагати надмірних застав, штрафів, застосовувати не передбачені законом покарання.

Нововведенням “Акту про влаштування” (або “Закону про престолоспадкування”), було те, що дійсними почали вважатися лише акти, підписані крім короля ще й відповідним міністром, який вносив законопроект на розгляд парламенту. Таким чином виросла політична роль міністрів, які в свою чергу могли бути притягнуті до відповідальності парламентом.

Це поклало початок відповідальності кабінету міністрів перед парламентом. Крім того цей акт зробив незалежною від короля судову владу. Призначені короною судді мали виконувати свої обов'язки до тих пір, поки “вели себе добре”. Усунення їх з посади могло відбутися лише за рішенням обох палат парламенту.

Таким чином, оформились найважливіші інститути англійського державного права:

1. верховенство парламенту в області законодавства;

2. визнання за парламентом виключного права у вирішенні питань бюджету;

3. принцип незмінюваності суддів;

4. принцип відповідальності уряду.

У ХVІІІ ст. в Англії відбулось становлення кабінету міністрів. Склад кабінету від самого початку став залежати від співвідношення політичних сил у парламенті. В кінці ХVІІІ ст. в Англії виникли три самостійні міністерства: внутрішніх справ, закордонних справ та військове.

Важливу роль в еволюції конституційної монархії в Англії відіграли виборчі реформи 1832, 1867, 1884-1885рр. Наслідком цих реформ стало утвердження мажоритарної виборчої системи, введення таємного голосування (1872р.).

53.Виборчі реформи 1832, 1867, 1884-1885 рр. В Англії

Акт про поліпшення народного представництва в Англії та Уельсі 1832

позбавляв місць у парламенті 56 «гнилих містечок» – ті міста де налічувалось менше 2 тис. мешканців (загалом 111 місць). Поселення з числом жителів від 2 до 4 тис. чол. почали обирати лише одного депутата (ще 32 вільних місць). Промислові міста отримали право посилати загалом 65 депутатів. Було збільшено представництво сільських округів у графствах – на 65 місць. Додаткові 13 місць були надані сільським округам Шотландії та Ірландії.

Право голосу отримали у містах власники будинків, що приносили не менше 10 фунтів річної ренти.

В графствах право голосу надавалося землевласникам, які мали понад 40 шилінгів річного доходу.

Число виборців зросло незначним чином:

- у графствах з 347 тис. до 376 тис. чол..

- в містах – з 188 до 256 тис. чол..

Акт про поліпшення народного представництва в Англії та Уельсі 1867

У лютому 1867 р. в палату общин було внесено новий проект реформи, який після прийняття кількох додаткових поправок 15 серпня 1867 р. став законом. У гнилих містечок відібрали ще 45 місць, з них 44 були передані містам. В самих містах право вибору надавалося особам чоловічої статі, які проживали там протягом останніх 12 місяців, сплачували податок на користь бідним.