1.Державний лад давньоєгипетської держави.

Давньоєгипетська держава було централізованим майже на всіх етапах свого розвитку. Об'єднання Єгипту в кінці IV тисячоліття до н.е. під початком єдиного царя прискорило створення тут централізованого бюрократичного апарату, який на регіональному рівні був організований по древнім традиційним номам і представлений правителями-номархамі, храмовим жерцями, вельможами і царськими чиновниками різних рангів.  Логічним наслідком змін у єгипетській теології стає розробка ритуалу поклоніння богу-фараона, будівництво гігантських пірамід на місцях їх поховань. Геродот, відвідавши Єгипет у середині V ст. до н.е., на основі зібраних їм переказів і жреческіх повідомлень про царя IV династі Хеопса писав, що роботи над спорудженням його піраміди продовжувалися 40 років (20 років на заготівлю матеріалів і 20 років на саме будівництво). Залучалися до спорудження піраміди всі єгиптяни по черзі (на 3 місяця по 100 тис. чоловік).  Найбільшого могутності влада фараонів досягає в Новому царстві.Накази фараона неухильно дотримувалися, він був головним законодавцем і суддею, призначав усіх вищих чиновників. Вважалося, що від фараона-бога залежали врожай, справедливість у державі і його безпеку. Всякий соціальний протест проти царя - злочин проти релігії. Фараона, як носієві вищої державної влади, належало Верховне право на земельний фонд.Влада фараона вже в Древньому царстві передавалася у спадщину.Але династії, як відомо, часто змінювалися.При всій широті повноважень фараона його владу не можна розглядати як особисту, довільну. Політична стабільність єдиної держави Єгипту залежали від того, наскільки успішно фараон служив інтересам пануючих соціальних верств, особливо військової та жреческой верхівки. Влада фараонів стримувалося і релігійно-моральними нормами справедливості.Аменхотеп III (1491-1424 гг. До н.е.), наприклад, у своїх написах указував, що він завжди "дотримувався закону", тобто встановлений в Єгипті правопорядок.  У главі 125 "Книги мертвих", великому творі, складеному в епоху Нового царства на основі більш ранніх жреческіх записів одна із заповідей-клятв свідчила : "Я не чинив людям зла, я не завдав шкоди худобі. Я не чинив гріха в місці істини, я не творив дурного". На всіх етапах розвитку Єгипту особлива роль в управлінні державою належала царського двору. Джаті спочатку жрець міста - резиденції правителя. Повноваження джаті згодом виходять за рамки управління царським двором, царським господарством. У Новому царстві джаті здійснює контроль за всім управлінням в країні, в центрі і на місцях, розпоряджається земельним фондом, всією системою водопостачання. В його руках - вища військова влада. Він контролює набір війська, будівництво прикордонних фортець, командує флотом і пр. Йому належать і вищі судові функції.Посада джаті зазвичай виконував один з царевич чи інших близьких родичів фараона; "Слухняні призову" - це ті, хто міг безпосередньо вислухати і повинен був виконати наказ свого пана.У системі органів управління особливу роль грала група "великих слухняних призову царя" - придворних, великих вельмож, державних діячів, охоронців царя.

2.Давньовавілонська держава.

У межиріччі Тигру і Євфрату перші міста-держави почали формуватись вже у IV-III тисячоліттях до н.е.Нова сильна держава сформувалась навколо Вавілону. Свого розвитку досягла за шостого правителя-Хамурапі(1792-1750).Формою правління була східна деспотія,коли в руках царя зосереджувалась вся верховна світська та релігійна влада.У вступі до Закону вказувалось що цір був покликаний великими богами.які направили його керувати людьми.Опорою державної влади були жерці,армія,бюрократичний апарат.першим помічником царя був ну банда-управитель царського палацу і маєтків.Держава ділилась на провінції,які оч намісники.Провінції поділ на округи і області.нижчою адміністративною одиницею була громадська рада,якою керував староста.Верховним суддею був цар.храмові суди.професійні суди.