2.4. Проект перспективного розвитку Університету третього віку - «Вчитися ніколи не пізно»

Як рекомендації стосовно подальшого розвитку «Університету третього віку» ми пропонуємо соціальний проект «Вчитися ніколи не пізно» (Додаток К).

Проект - це одноразовий комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на задоволення визначеної потреби шляхом досягнення конкретних результатів при встановленому матеріальному забезпеченні з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу [61, с. 142].

Цільовою аудиторією соціального проекту «Вчитися ніколи не пізно» виступають члени Чернігівського міського відділення Української спілки в’язнів жертв нацизму оскільки в зв’язку з тим, що дані люди похилого віку були змушені в молодості чи, навіть, з дитинства перебувати в місцях примусового утримання: гетто, концентраційних таборах тощо, були примусово репресовані, вони не мали можливість отримати бажаний рівень освіти. Але і в похилому віці зберегли цікавість до навчання та освіти.

Моніторинг необхідності даної розробки була досліджена на підставі анкетування (Додаток Л) серед членів громадської організації, метою якого було дослідження дозвіллєвих особливостей респондентів, виявлення потреби та інтересу в освітніх послугах та пріорітетних форм, напрямків навчання. На підставі дослідження ми виявили стійку потребу респондентів в освітніх послугах, оскільки з 40 опитаних - 31 особа має лише середню освіту, а 9 осіб мають середню спеціальну освіту, що обумовлюється особливостями їх виховання, навчання та суспільного статусу в післявоєнний період. При цьому 36 осіб виявили бажання брати участь в даному освітньому проекті та 4 особи ще не визначились зі своєю позицією.

Дослідження дозвіллєвих особливостей показало, що респонденти мають різнобічні інтереси та вподобання, цікавою для них є участь в різноманітних дозвіллєвих заходах: екскурсіях, вечорах відпочику, днях іменинника, гуртках за інтересами. Дані факти вказують на активну життєву позицію респондентів та їх відкритість стосовно сприйняття всього нового, що виступає позитивною основою для здійснення навчальної діяльності. Серед пріорітетних освітніх інтересів респонденти виділяли знання в галузі інформатики, охорони здоров’я, екології, психології, культури і мистецтва. При цьому бажаними формами занять є комплекс, який складатиметься з теоретичних, які є пріорітетними для 25 респондентів та практичних занять, які є пріорітетними для 15 опитаних.

Актуальність даного проекту полягає в тому, що соціальна послуга «Університет третього віку», яка реалізується на базі територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Новозаводської та Деснянської районної в місті Чернігові ради надається лише особам похилого віку, які перебувають на обліку як отримувачі послуг. Тобто категорія осіб похилого віку, які можуть стати слухачами «Університету третього віку» є досить обмеженою, а проект «Вчитися ніколи не пізно» розширить цільову аудиторію людей похилого віку, які прагнуть навчатись і в старості. Доцільність реалізації даного проекту обгрунтовується зацікавленістю людей похилого віку, зокрема членів Чернігівського міського відділення Української спілки в’язнів жертв нацизму, в реалізації соціального проекту «Вчитися ніколи не пізно», оскільки на зацікавленість даним проектом вказали 32 опитаних із 40 та наявності фінансової підтримки з боку напрямку благодійного фонду Констянтина Кондакова: «Старше покоління - це ми в майбутньому».

Таким чином, метою проекту є підвищення освітнього рівня людей похилого віку, членів Чернігівського міського відділення Української спілки в’язнів жертв нацизму та організація їх змістовного вільного часу.

Реалізація проекту. Місцем проведення виступає факультет соціальної роботи Чернігівського національного технологічного університету.

Цілі навчання:

• підтримка активної життєдіяльності людей похилого віку;

• розширення досвіду, збагачення інтелектуальної та емоційної сфер особистості;

• створення умов ефективної соціалізації людей похилого віку;

• підтримка інтелектуальної та соціальної активності;

• допомога у подоланні вікової кризи;

• розширення особистих можливостей;

• підтримка здорового способу життя;

• опанування нових видів і способів діяльності;

• формування мобільності людини за нових соціально-економічних умов;

• задоволення різноманітних індивідуальних освітніх потреб;

• розвиток загальної культури.

Вказані цілі обумовили постановку таких завдань:

• Організувати змістовне дозвілля людей похилого віку;

• Підвищити освітній рівень людей похилого віку;

• Забезпечити здобуття нових практичних навичок людьми похилого віку;

• Організувати спілкування між поколіннями людей похилого віку, молоді та дорослих.

Для визначення людського фактора проекту необхідним, в даному випадку, видається визначення учасників проекту серед яких, зокрема, можна виділити:

• цільова аудиторія - люди похилого віку Чернігівського міського відділення Української спілки в’язнів жертв нацизму;

• виконавці - факультет соціальної роботи за участі студентів магістратури напрямку «Соціальна робота» при викладанні лекцій.

При цьому фінансова підтримка буде надана з боку благодійного фонду Констянтина Кондакова.

Дана форма роботи буди сприяти міжпоколінному спілкуванню, обміну досвідом та набуття необхідних викладацьких навичок студентами-магістрантами.

Безпосередніми ж виконавцями, реалізаторами проектної діяльності є команда проекту, діяльність якої передбачає:

• Формування навчально-тематичного плану занять проекту;

• Формування робочих підгруп для проведення занять проекту;

• Координація проекту адміністрацією Чернігівського національного технологічного університету.

Зміст навчання: формується на основі розробленого викладачами календарно-тематичного плану занять, який пропонується для обговорення учасникам навчання і не регламентується обов’язковими програмами.

Методи навчання: лекція, бесіда, диспут, розповідь, рольова гра, методи демонстрації, візуалізації, практичні, методи проблемного та інтерактивного навчання.

Форми навчальних занять: лекції (леції-візуалізації, бінарні, проблемні, прес-конференції та інші), практичні заняття, екскурсії, дебати, консультації.

Матеріально-технічні засоби: мультимедійні засоби, комп’ютери, підручники та посібники, роздаткові матеріали, репродукції, таблиці, плакати.

Зазначений напрямок проектної діяльності реалізовується в три хвилі:

Перша хвиля:

• стартування реалізації соціального проекту;

• проведення святкового організаційного зібрання;

• вступні лекції стосовно проекту та особливостей співпраці людей похилого віку та університету, в якості факультету соціальної роботи, та молодіжного покоління, в ролі студентів-магістрантів та студентів випускних курсів факультету соціальної роботи.

Друга хвиля:

• основні навчальні заняття;

• майстер-класи;

• екскурсії.

Третя хвиля:

• проведення вечора-зустрічі представників студентської частини команди проекту та людей похилого віку «Наш досвід вам на знання» з метою обміну досвідом та міжнополінного спілкування;

• підведення підсумків проведеної роботи та отримання зворотнього зв’язку з метою оцінки ефективності проведеної роботи.

Термін реалізації проекту - навчальний рік. Періодичнісить занять становитиме два рази на тиждень, тривалістю півтори навчальні години.

Таким чином, реалізація даного проекту сприятиме розвитку системи освіти впродовж всього життя, особистісному росту людини похилого віку та сприятиме діалогу поколінь, адже піклування про старше покоління - це прямий обов’язок молоді. Піклування про літніх затирає прірву між поколіннями, допомагає долучитися до мудрості століть, що передається від батька до сина та від матері до доньки. А це - безцінний досвід, який неможливо отримати зі шкільних підручників.

Висновки до другого розділу

Отже, на підставі другого розділу, ми можемо сформулювати наступні висновки:

У зв’язку із збільшенням тривалості життя людини та кількості громадян похилого віку на даний час світова спільнота активно займається проблемами ролі людей похилого віку в соціально-економічному житті суспільства та проблемами соціального захисту людей похилого віку, при цьому вагомого значення набувають герогогічні аспекти. Університети третього віку, впроваджені понад три десятиліття тому в Європі, виступають одним із інструментів активізації ролі людей поважного віку в соціумі.

Спочатку університети третього віку були інституцією, яка набула поширення на франкомовних територіях, зокрема у Франції, Бельгії, Швейцарії, Квебеку, а згодом розповсюдилась і в європейських та скандинавських країнах: Італії, Іспанії, Польщі, Швеції, Фінляндії. Створення такого першого університету відбулось в Тулузі (Франція) ще на початку 1970-х років за ініціативою професора П’єра Велласа, в час, коли тривалість життя в розвинутих країнах почала невпинно зростати.

Узагальнення особливостей реалізації «Університетів третього віку» в зарубіжних країнах висвітлюється в 5 основних моделях: західноєвропейській або ”Vellas” моделі, яка тісно пов’язана з університетом або є його складовою частиною; англосаксонській моделі, яка особливо практикується в Великій Британії та різних англомовних країнах, де домінантною рисою є взаємодопомога в навчанні; північноамериканській франкомовній моделі, яка наслідує ”Vellas” модель, проте з вагомою участю студентів у плануванні курсів; південноамериканській моделі на основі ”Vellas” із залученням до навчання переважно всього населення літнього віку; китайській моделі, яка сфокусована на житті спільноти та збереженні традиційної культури.

Функціонування «Університетів третього віку» в Україні здійснюється здебільшого на базі територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), але також набуває розвиток геронтоосвіта на громадських безоплатних та на платній основі.

Встановили, що діагностика майбутньої аудиторії «Університету третього віку» можлива шляхом діагностування сутнісних характеристик людей похилого віку на протязі навчального процесу. Такими характеристиками, на нашу думку, можуть виступати рівень соціальної ізоляції, як передумова залучення особи до даної форми соціальної роботи; особистісні ціннісні орієнтації людини похилого віку, як можливий вектор спрямування майбутньої співпраці; рівень соціальної ригідності, як здатніть особи сприймати нові знання; потреба в саморозвитку, як кінцева мета реалізації «Університету третього віку».

Дослідження функціонування «Університету третього віку» в аспекті магістерської роботи проводилось на основі глибинного інтерв’ювання та анкетування з 60 слухачами послуги «Університет третього віку». На підставі яких ми дійшли висновку, що соціально-педагогічний ефект послуги «Університет третього віку» досить значимий, але також були виявлені недоліки, зокрема це: необхідність підвищення актуальності занять для людей похилого віку, оскільки 22 % респондентів не відвідують занять саме через відсутність до них інтересу; необхідність залучення людей похилого віку до розробки тематичних планів занять та підвищення рівня використання технічних засобів навчання; збільшення обсягу практичних занять та періодичності проведення занять загалом. Врахування даних проблем дало нам підстави для розробки рекомендацій стосовно удосконалення роботи «Університету третього віку».

Як рекомендаційні матеріали стосовно удосконалення та розвитку «Університету третього віку» був розроблений соціальний проект «Вчитися ніколи не пізно», спрямований на людей похилого віку - членів Чернігівського міського відділення Української спілки в’язнів жертв нацизму за фінансової підтримки благодійного фонду Констянтина Кондакова, одним із напрямків функціонування якого є робота з людьми похилого віку.