2.3. Дослідження особливостей сприйняття людьми похилого віку освітнього простору «Університету третього віку»

Емпіричною базою дослідження виступили Деснянський та Новозаводський територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) районної в місті Чернігові ради. При цьому генеральну сукупність становили особи, які перебувають на обліку в територіальному центрі та виявили бажання стати слухачами «Університету третього віку», а вибіркову сукупність, 60 осіб, сформували слухачі «Університету третього віку», які в період з 18 листопада до 13 грудня відвідували заняття.

Дослідження проводилось в два етапи: перший етап - інтерв’ювання, спрямоване на дослідження індивідуальних мотивів, причин та особливостей отримання послуги «Університет третього віку»; другий етап - анкетування, спрямоване на збір демографічних характеристик особистості та виявлення соціально-педагогічного ефекту послуги «Університет третього віку». Кожний етап дослідження передбачав активну участь людей похилого віку - слухачів послуги.

Перший етап - інтерв’ювання, дав змогу вияснити, що з 60 осіб для 32 осіб старість асоціюється з періодом втрати здоров’я та обмеженням кола спілкування; для 23 осіб старість - період присвячення часу для себе та улюбленої справи; для 5 осіб – це період, коли потрібно поділитись здобутими знаннями та напрацюваннями. Стосовно проводження вільного часу ми з’ясували, що лише невелика частина, 7 слухачів, займають активну громадську позицію, більшість же скаржаться на нераціональне заповнення вільного часу, що дає нам можливість стверджувати про необхідність заповнення даного часу особи. В ході подальшого інтерв’ювання ми з’ясували, що слухачі в цілому позитивно ставляться до навчання, але існують розбіжності щодо його спрямованості. Внаслідок чого була встановлена потреба у дослідженні освітніх інтересів людей похилого віку, що в подальшому були проаналізовані в ході анкетування. Також ми втановили, що обгрунтування мотивів людей похилого віку стосовно участі в наданні послуги «Університет третього віку» полягало в початковому позитивному налаштуванні стосовно навчання та наданої пропозиції стосовно участі з боку територіального центру для 80% респондентів. На підставі чого, ми можемо зробити висновок про наявність попиту на отримання вказаної форми соціальної роботи з боку людей похилого віку та необхідності розповсюдження інформації про «Університет третього віку». Крім того значна частина, а саме 18 учасників інтерв’ювання наголошували не лише на зацікавленості, а й на необхідності даної форми роботи. Даний факт обгрунтовувався наявністю родичів, знайомих закордоном, для спілкування з якими необхідними є навички роботи на комп’ютері та в мережі Інтернет. На питання стосовно співвідношення рівня знань та навичок до і після навчання, більшість учасників, 42 особи, зазначили, що знання та навички поглибились та розширились після навчання, 18 слухачів вказали, що рівень їх знань і навиків не змінився, але їм цікавий сам процес колективного спілкування і обговорення запропонованих питань. Також 16 учасників інтерв’ювання зазначили, що вони є учасниками даної форми соціальної роботи вдруге, 44 осіб вказали, що вони слухачами є вперше, але мають намір продовжувати навчання. Загалом було виявлене позитивне спрямування людей похилого віку стосовно вказаної форми соціальної роботи та зацікавленість в розвитку запропонованих тем занять.

Другий етап дослідження - анкетування, при якому слухачам було запропоновано відповісти на питання анкети (Додаток Е), дав змогу проаналізувати вікову категорію слухачів «Університету третього віку». Ми встановили, що максимальний вік слухача - 84 роки, мінімальний - 45 років. Віковий розмах у жінок 45-80 років; у чоловіків - 70-84 роки. При цьому середній вік жінки-слухача - 65 років, чоловіка-слухача - 77 років. Найчисельнішою є вікова категорія від 62 до 75 років (див. рис 2.1.).

Рис. 2.1. Вікова градація слухачів

Статева розрізненість слухачів переважає в бік жіночої. Серед 60 опитуваних 50 - жінок і 10 - чоловіків (див. табл. 2.1.).

Табл. 2.1.

Статева структура слухачів

			Частота	Відсоток		Валідний відсоток	Накопичений відсоток
Валидные	Жіноча	50		83.3	83.3		83.3
	Чоловіча	10		16.7	16.7		100.0
	Всього	60		100.0	100.0

Також статева структура відвідувачів «Університету третього віку» може бути відображена у вигляді діаграмного зображення ( див. рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Статева структура аудиторії людей похилого віку - учасників «Університету третього віку»

Незважаючи на кількісну перевагу в бік жіночої статі, віковий аналіз вказує на те, що за віком старшими є представники чоловічої статі (див. рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Статево-вікова характетистика аудиторії людей похилого віку – учасників «Університету третього віку»

Аналіз рівня освіти дав змогу встановити, що переважна кількість учасників 58, 3 %, як жіночої, так і чоловічої статі, мають вищу освіту, 38,3 % - середню спеціальну і 3,3 % середню освіту (див. табл. 2.2.).

Табл 2.2.

Освіта респондентів

		Частота		Відсоток		Валідний відсоток		Накопичений відсоток
Валидные	Вища		35		58.3		58.3		58.3
	Середня спеціальна		23		38.3		38.3		96.7
	Середня		2		3.3		3.3		100.0
	Всього		60		100.0		100.0

Ми з’ясували, що більша частина людей похилого віку мають вищу освіту (див. рис. 2.4.).

Рис. 2.4. Освіта респондентів

Також ми з’ясували, що кількісний розрив між вищою та середньою освітою в чоловіків значно вищий, ніж у жінок, проте загальний рівень освіти чоловіків вищий, ніж у жінок, оскільки представниками, які мають лише середню освіту є саме жінки. Дані факти вказують на необхідність в скороченні даних розривів та підвищенні рівня освіченості загалом (див. рис. 2.5.).

Рис. 2.2. статево-освітня характеристика слухачів

При проведенні дослідження в «Університеті третього віку» з’ясувалось, що існує значний відсоток, а саме 30%, неявки на заняття зазначених в списках слухачів, що викликало необхідність встановлення причин даної відсутності. На підставі чого слухачам було поставлене питання: Якщо Ви пропускаєте заняття, то з чим це пов’язано? Серед запропонованих варіантів відповідей були: особисті проблеми (див. рис. 2.6.; табл. 2.3.), заняття закінчуються пізно (див. табл. 2.4.), незручний графік занять (див. табл. 2.5.; рис. 2.7.), заняття не цікавлять (див. табл. 2.6.; рис. 2.8.), незручне місце проведення (див. табл. 2.7.; рис. 2.9.). Дані варіанти необхідно було зазначити за критеріями: часто, іноді, ніколи.

Табл 2.3.

Особисті проблеми

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
Валидные	Часто	7	11.7	11.7	11.7
	Іноді	44	73.3	73.3	85.0
	Не буває	9	15.0	15.0	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Рис. 2.6. Особисті проблеми як причина невідвідування «Університету третього віку»

На підставі опрацювання результатів анкетування ми встановили, що особисті проблеми виступають причиною невідвідування «Університету третього віку» часто для 7 респондентів, іноді - для 44 респондентів і лише 9 респондентів зазначили, що особисті проблеми для них не є причиною невідвідування занять.

Табл. 2.4.

Пізнє закінчення занять як підстава невідвідування «Університету третього віку»

			Частота		Відсоток		Валідний відсоток		Накопичений відсоток
Валидные	Не буває	60		100.0		100.0		100.0

Ми з’ясували, що заняття проводяться в час, що не є пізнім для людей похилого віку.

Табл. 2.5.

Незручний розклад занять як причина невідвідування «Університету третього віку»

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
	Іноді	22	36.7	36.7	36.7
	Не буває	38	63.3	63.3	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Рис. 2.7. Незручний розклад занять як причина невідвідування «Університету третього віку»

Фактор незручного розкладу заняття є одиничною, нерегулярною причиною невідвідування занять, що дає можливість вказати на загальний рівень зручності розкладу занять.

Табл. 2.6.

Відсутність інтересу до заняття як причина невідвідування «Університету третього віку

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
	Часто	3	5.0	5.0	5.0
	Іноді	19	31.7	31.7	36.7
	Не буває	38	63.3	63.3	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Рис. 2.8. Відсутність інтересу до заняття як причина невідвідування «Університету третього віку

Фактор нецікавості занять не є переважаючим (іноді у 19 респондентів, часто у 3 респондентів), але сукупний відсоток 22% наявності даного фактору вказує на наявність проблеми і є підставою для рекомендацій стосовно тематичної розробки програм навчання.

Табл. 2.7.

Незручне місце проведення як причина невідвідування занять «Університету третього віку»

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
Валидные	Іноді	3	5.0	5.0	5.0
	Не буває	57	95.0	95.0	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Рис. 2.9. Незручне місце проведення як причина невідвідування занять «Університету третього віку»

Фактор незручності занять за критерієм «іноді» присутній лише у 3 респондентів, що вказує на зручніть місць проведення занять «Університету третього віку».

Внаслідок аналізу відповідей, ми встановили, що основною причиною неявки, в періодичних випадках є особисті проблеми та відсутність інтересу до даного заняття. Оскільки особисті проблеми, є тим фактором, на який ми не можемо вплинути, то наш дослідницький інтерес був спрямований в бік з’ясування саме пріорітетних інтересів респондентів.

З метою встановлення пріорітетних інтересів слухачів, які являються необхідними для подальшого планування роботи «Університету третього віку» респондентам було поставлено питання: «Які знання для Вас як слухача є найбільш важливими?» В результаті чого було встановлено, що пріоритет віддається практичним заняттям та заняттям по набуттю комунікативних навичок (див. табл. 2.8; рис. 2.10.).

Табл. 2.8.

Пріорітетні освітні сфери

		Відповіді		Відсоток наблюдений
		N	Відсоток
--	Теоретичні знання	23	17.2%	38.3%
	Практичні знання, необхідні в реальних умовах	55	41.0%	91.7%
	Комунікативні знання (навички спілкування, взаєморозуміння)	34	25.4%	56.7%
	Світоглядні, моральні знання	19	14.2%	31.7%
	Свій варіант	3	2.2%	5.0%
Всього		134	100.0%	223.3%

Рис. 2.10. Пріорітетні освітні напрямки

При з’ясуванні основних векторів інтересів, постала необхідність у втіленні даних векторів в певних організаційних формах занять. З метою з’ясування бачення респондентів стосовно ефективності чи неефективності певних організаційних форм, було поставлене питання: Які форми організації навчання Ви вважаєте для себе найбільш ефективними? Зокрема рівнь теоретичних лекційних курсів визначається як ефективний у 32 респондентів, як найменш ефективний у 20 респондентів і як найбільш ефективний у 8 респондентів (див. табл. 2.9.; рис. 2.11.).

Табл. 2.9.

Рівень ефективності лекційних теоретичних курсів

			Частота		Відсоток		Валідний відсоток		Накопичений відсоток
Валидные	Найбільш ефективні	8		13.3		13.3		13.3
	Ефективні	32		53.3		53.3		66.7
	Менш ефективні	20		33.3		33.3		100.0
	Всього	60		100.0		100.0

Рис. 2.11. Рівень ефективності теоретичних лекційних курсів

Рівень ефктивності індивідуальних занять, консультацій визначається як найбільш ефективний у 34 респондентів та ефективним у 26 респондентів. При цьому основним прикладом індивідуальних занять та консультацій були заняття на комп’ютерах при наданні індивідуальної допомоги людині похилого віку з боку помічників (див. табл. 2.10.; рис. 2.12.).

Табл 2.10.

Рівень ефективності індивідуальних занять, консультацій

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
	Найбільш ефективні	34	56.7	56.7	56.7
	Ефективні	26	43.3	43.3	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Рис. 2.12.Рівень ефективності індивідуальних занять, консультацій

Рівень ефективності дискусійних занять та бесід визначається як ефективний у 35 респондентів, як найбільш ефективний у 22 респондентів і як найменш ефективний у 3 респондентів. Тож ми можемо говорити про доцільність застосування дискусій та бесід в проведенні занять «Університету третього віку» (див. табл. 2.11.; рис. 2.13.).

Табл. 2.11.

Рівень ефективності дискусій, бесід

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
	Найбільш ефективні	22	36.7	36.7	36.7
	Ефективні	35	58.3	58.3	95.0
	Менш ефективні	3	5.0	5.0	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Рис. 2.13. Рівень ефективності дискусій, бесід

Рівень занять, присвячених виробам власними руками визначається як ефективний у 21 респондента, як найбільш ефективний у 19 респондентів і як найменш ефективний у 26 респондентів. Дані факти вказують на можливість застосування даної форми роботи, але вона не має бути переважаючою при заняттях в «Університеті третього віку» (див. табл. 2.12.; рис. 2.14.).

Табл. 2.12.

Рівень ефективності безпосередньої дослідницької діяльності

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
	Найбільш ефективні	13	21.7	21.7	21.7
	Ефективні	21	35.0	35.0	56.7
	Менш ефективні	26	43.3	43.3	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Рис. 2.14. Рівень ефективності безпосередньої дослідницької діяльності в групі

На підставі опрацювання якого ми дійшли висновку, що ефективними та найбільш ефективними формами виступають індивідуальні заняття, дискусії та теоретичні заняття.

До найменш ефективних були віднесені заняття, які виконуються індивідуально та самостійно. Таким чином, для респондентів пріорітеною є групова спільна робота, яка керується викладачем. Загалом форми занять, які пропонуються «Університетом третього віку» задовольняють слухачів (див. табл. 2.13.).

Табл. 2.13.

Задаволеність запропонованими формами занять

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
Валидные	Так, повністю	58	96.7	96.7	96.7
	Влаштовують, але частково.	1	1.7	1.7	98.3
	Більшою мірою не влаштовують.	1	1.7	1.7	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

З метою встановлення пріорітетів респондентів стосовно місця проведення навчання, їм було поставлене питання: Де б Ви хотіли навчатись?, при цьому надавались варіанти: приміщення територіального центру, спеціальний навчальний заклад; різноманітні установи, залежно від теми заняття. В результаті чого ми вияснили, що пріорітетним 44,6 % є проведення занять в різноманітних установах, залежно від теми занять. Але також можливими є проведення занять, як в територіальному центрі 24,3 %, так і в спеціалізаваному навчальному закладі 31,1% (див. рис. 2.15.)

Рис. 2.15. Пріорітетне місце проведення занять

Загалом зручність занять була висвітлена таким чином, що найбіш вагомий аргумент зручності для респондентів - це проведення занять в територіальному центрі або в іншому комфортному приміщенні (див. табл. 2.14.)

Табл. 2.14.

Зручність занять

		Відповіді		Відсоток спостережень
		N	Відсоток
--a	організовані на базі територіального центру	37	38.9%	61.7%
	організовані поруч із домом	19	20.0%	31.7%
	проходять у зручний для мене час	13	13.7%	21.7%
	відбуваються в комфортному приміщенні	26	27.4%	43.3%
Всього		95	100.0%	158.3%

Для того, щоб з’ясувати, що саме потрібно змінити і чи потрібно змінювати взагалі, необхідно дослідити рівень оцінки респондентами напрямків діяльності «Університету третього віку», змісту отримання бажаної інформації та пріоритетних форм її опанування. Аналіз оцінки респондентами різних напрямків діяльності «Університету третього віку» за 5-бальною шкалою, дав змогу встановити, що найкраще оцінюють напрям діяльності стосовно отримання знань, які сприяють особистісному зростанню, осмисленню життєвих реалій (див. рис. 2.16.).

Рис. 2.16. Рівень отримання знань, які спияють особистісному зростанню, осмисленню життєвих реалій

Також оцінювали діяльність, спрямовану на отримання загальнокультурних знань та навичок спілкування (див. рис. 2.17.).

Рис. 2.17. Рівень отримання знань

З метою формування в подальшому навчальної програми для «Університету третього віку» постала необхідність дослідити знання в яких галузях є пріорітетними для вивчення людьми похилого віку. Для цього респондентам було поставлене питання: Знання в яких галузях Ви б хотіли отримати? В результаті чого, ми з’ясували, що перевага надається знанням про моральні цінності, практичним, охорону здоров’я, право, психологічним та ін. (рис. 2.18.).

Рис. 2.18. Освітні пріорітети

Також на підставі анкетування ми дослідили яким джерелам інформації люди похилого віку віддають перевагу при навчанні і виявили, що пріорітет віддають спеціалістам, які знають свою справу - 44,2% та високваліфікованим лекторам - 24 % (див. табл. 2.15.).

Табл. 2.15.

Джерела інформації

		Відповіді		Відсоток спостережень
		N	Відсоток
	Висококваліфікований лектор	25	24.0%	42.4%
	Фахівець, який знає свою справу і проводить індивідуальне консультування	46	44.2%	78.0%
	Серйозна книга з проблем, які Вас цікавлять	12	11.5%	20.3%
	Телебачення	6	5.8%	10.2%
	Комп'ютер.	15	14.4%	25.4%
Всього		104	100.0%	176.3%

З метою дослідження ефективності методів, які застосовуються при проведенні занять «Університету третього віку» на поточний час нами були виділені критерії аналізу: доступність для розуміння матеріалу, чіткість і ясність викладу матеріалу, проблемність, використання технічних засобів навчання, можливість самостійного вибору, емоційна атмосфера. При дослідженні критерію доступності для розуміння матеріалу, ми з’ясували, що 91,7% респондентів задоволені повністю, 8,3 % задоволені частково (див. табл. 2.16.).

Табл. 2.16.

Доступність для розуміння матеріалу, що вивчається

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
Валидные	Повністю задоволений	55	91.7	91.7	91.7
	Задоволений частково	5	8.3	8.3	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Аналізуючи критерій чіткості і ясності викладу матеріалу, було встановлено, що 95 % повністю задоволені, 5 % задоволені частково (див. табл. 2.17.).

Табл. 2.17.

Чіткість і ясність викладу матеріалу

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
Валидные	Повністю задоволений	57	95.0	95.0	95.0
	Задоволений частково	3	5.0	5.0	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

За критерієм проблемності, тобто чи дійсно питання, які розглядаються для респондента є цікавими, ми встановили, що задоволені повністю 63,3 %, частково задоволено 30 % і не задоволено 6,7 %(див. табл. 2.18.).

Табл. 2.18.

Проблемність питань, що розглядаються

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
Валидные	Повністю задоволений	38	63.3	63.3	63.3
	Задоволений частково	18	30.0	30.0	93.3
	Не задоволений	4	6.7	6.7	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Критерій використання технічних засобів навчання показав, що 66,7 % респондентів повністю задоволені реалізацією даного критерію, 28,3 % частково задоволені і 5 % респондентів не задоволені рівнем реалізації даного критерію (див. табл. 2.19.).

Табл. 2.19.

Використання технічних засобів навчання

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
Валидные	Повністю задоволений	40	66.7	66.7	66.7
	Задоволений частково	17	28.3	28.3	95.0
	Не задоволений	3	5.0	5.0	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Критерій можливості самостійного вибору тем в більшості респондентів 55% задоволений частково, задоволені рівнем його реалізації - 25% і 20 % взагалі не задоволені (див. табл. 2.20.).

Табл. 2.20.

Можливість самостійного вибору тем

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
	Повністю задоволений	15	25.0	25.0	25.0
	Задоволений частково	33	55.0	55.0	80.0
	Не задоволений	12	20.0	20.0	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Критерій емоційної атмосфери в переважної більшості 95 % задоволений повністю (див. табл. 2.21.)

Табл. 2.21.

Емоційна атмосфера

		Частота	Відсоток	Валідний відсоток	Накопичений відсоток
	Повністю задоволений	57	95.0	95.0	95.0
	Задоволений частково	3	5.0	5.0	100.0
	Всього	60	100.0	100.0

Таким чином, ми з’ясували, що потребують доопрацювання напрямки залученості людей похилого віку до розробки тематичного плану занять та використання технічних засобів навчання, в аспекті забезпеченості постійним доступом до мережі Інтернет.

Рівень особистої користі для респондента від залученості до «Університету третього віку» був висвітлений критеріями можливості застосування отриманих знань на практиці, отримання задоволення від навчання, впливу на рівень особистої самооцінки та бажання продовжити навчання, які були позитивно підтвердені респондентами (див. рис. 2.19.).

Рис. 2.19. Вплив навчання на рівень особистої самооцінки

Також слухачам було запропоновано виразити свої рекомендації стосовно удосконолення функціонування «Університету третього віку». Опрацювання відповідей дало можливість нам встановити найбільш пріорітетні, серед яких: збільшення періодичності проведення занять, збільшення обсягу практичних занять, введення занять з іноземної мови, геронтології та ін. (див. рис. 2.20.).

Рис. 2.20. Рекомендації стосовно вдосконалення роботи «Університету третього віку»

Таким чином, нами були дослідженні та опрацьовані в програмі SPSS дані анкетування (Додаток Е), зокрема статистичні дані людей похилого віку, мотивація слухачів стосовно участі в «Університеті третього віку», організація та форми занять, виявлено освітні інтереси людей похилого віку, особливості методів навчання та індивідуальної значимості навчання для слухачів «Університету третього віку» та проаналізовані результати глибинного інтерв’ювання, які розкрили соціально-педагогічний ефект «Університету третього віку» як досить значимий, але також були виявлені прогалини, подолання яких вимагає системних змін при реалізації соціальної послуги «Університет третього віку», зокрема це: необхідність підвищення актуальності занять для людей похилого віку, оскільки 22 % респондентів не відвідують занять саме через відсутність до них інтересу; необхідність залучення людей похилого віку до розробки тематичних планів занять та підвищення рівня використання технічних засобів навчання; збільшення обсягу практичних занять та періодичності проведення занять загалом. Врахування даних проблем дає нам підстави для розробки рекомендацій стосовно удосконалення роботи «Університету третього віку».