2.2. Організаційно-методологічні основи дослідження особливостей функціонування «Університету третього віку»

З метою впровадження «Університету третього віку» як інноваційної форми соціальної роботи необідним є діагностування сутнісних характеристик людей похилого віку, як цільової аудиторії, на початку та після завершення навчального процесу. Такими характеристиками, на нашу думку, можуть виступати рівень соціальної ізоляції, як передумова залучення особи до даної форми соціальної роботи; особистісні ціннісні орієнтації людини похилого віку, як можливий вектор спрямування майбутньої співпраці; рівень соціальної ригідності, як здатніть особи сприймати нові знання; потреба в саморозвитку, як кінцева мета реалізації «Університету третього віку».

Соціальна ізоляція - соціальне явище, при якому відбувається усунення індивіда або соціальної групи від інших індивідів або соціальних груп в результаті припинення або різкого скорочення соціальних контактів і взаємодій [21, с. 311]. Психологи і вчені сучасності все частіше говорять про актуальність проблеми соціальної ізоляції та її негативному впливі на здоров’я і психіку людини. Джейн Уордл разом з колегами з університетського коледжу Лондона проаналізували дані 65 000 англійців старше 52 років, які протягом 7 років брали участь у масштабному дослідженні English Longitudinal Study of Ageing. Британські фахівці підкреслюють, що дефіцит спілкування скорочує тривалість життя літніх людей незалежно від відчуття ними самотності, однак подолання соціальної ізоляції може бути набагато корисніше, ніж спроби поліпшити емоційний стан [14].

Таким чином, діагностика соціальної ізоляції надасть можливість діагностувати необхідність застосування «Університету третього віку» як інноваційної форми роботи та може слугувати як один із критеріїв ефективності застосування даного напрямку соціальної роботи.

Діагностику рівня соціальної ізоляції людей похилого віку - слухачів «Університету третього віку» можливо здійснювати на основі експрес-діагностики Д. Рассела та М. Фергюссона [75]. Сутність даної методики полягає в тому, що Д. Рассел та М. Фергюссон розглядали три рівні соціальної ізоляції: високий, середній і низький. Варіативність рівня залежить від того як часто в житті особа стикається з запропонованими фактами: «часто», «іноді», «зрідка», «ніколи». Структурно методика складається з 20 тверджень, які аналізують реальну наявну ситуацію: «мені ні з ким поговорить», «немає нікого, до кого я б міг звернутись» тощо; суб’єктивне відчуття ситуації: «я відчуваю, що в дійсності мене ніхто не розуміє», «я відчуваю себе покинутим», «я відчуваю себе ізольованим від інших» тощо; можливості міжособистісної комунікації особи: «мені важко заводити друзів», «мені не вистачає спілкування», «я зараз більше ні з ким не близький» (Додаток А).

Таким чином, застосування даної методики дозволить оцінити об’єктивні фактори ізольованості та особливості суб’єктивного сприйняття людиною похилого віку свого соціального становища в суспільстві, а отримані результати обгрунтовуватимуть необхідність застосування «Університету треттього віку» як групової форми роботи, спрямованої на підвищення соціальної активності та можливостей міжособистісної комунікації людини похилого віку.

Такі індивідуальні характеристики як ригідність чи пластичність виступають важливими факторами успішності навчальної діяльності. З одного боку ригідність поведінки перешкоджає успішному засвоєнню педагогічного матеріалу, а з іншого боку пластичність як інтегративна характеристика особистості дозволяє успішно вирішувати широке коло як навчальних, так і життєвих проблем.

Ригідність (з лат. rigidus - жорсткий, твердий) - складність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього потребують обставини. У пізнавальній діяльності ригідність виявляється в повільній зміні уявлень при зміні умов життя, діяльності; в емоційному житті - у закляклості, млявості, нерухливості почуттів; у поведінці - у негнучкості, інертності мотивів поведінки та морально-етичних вчинків при цілковитій очевидності їх недоцільності.

Існує ряд методик, які дозволяють дослідити аспекти соціальної ригідності, це зокрема діагностика рівня емоційного вигорання В. Бойко, методика вивчення схильності до ризику А. Г. Шмельова, методика «індекс задоволеності життям» в адаптації Н. В. Паніної тощо. Але, на нашу думку, доцільним є застосування комплексної методики діагностики ригідності (пластичності) Н. В. Кіршеєва, Н. В. Рябчикова (Додаток Б). Дана методика призначена для виміру ригідності, як відносно стійкої риси особистості і може бути використана в тих сферах, де необхідно визначити ступінь здатності людини змінити свою психологічну спрямованість. Таким чином, особистісна риса, яку вимірює дана методика, є однією з найважливіших для аналізу здібностей людини виконувати той чи інший вид діяльності. В даному випадку аналізуватиметься здатність людини похилого віку до навчальної діяльності. Методика являє собою питальник з 50 тверджень, на які потрібно дати відповідь «так» або «ні», в результаті чого досліджуваному присвоюється місце на шкалі з полюсами «ригідність» та «пластичність» [99, с. 55].

Діяльність людини невіддільна від ціннісної орієнтації. Ціннісна орієнтація - це вибіркове ставлення до носія цінності, який може бути реальним предметом задоволення потреб окремої людини чи соціальної спільності. В ціннісній орієнтації акумулюється життєвий досвід людей [89, с. 17]. Наявність усталених ціннісних орієнтацій свідчить про зрілість людини як особистості. Проявляються вони в діяльності та поведінці людини. Вони є своєрідним індикатором ієрархій переваг, яким цінностям людина надає перевагу матеріальним чи духовним у процесі своєї життєдіяльності. Ціннісна орієнтація, сформована на рівні переконань, адекватно проявляється в реальній поведінці й діяльності людини [100]. Таким чином, при роботі з людьми похилого віку є необхідним вивчення вже сформованих на протязі життя цінностей з метою сконцентрування вектору співпраці в актуальні для клієнтів напрямки.

Для діагностики ціннісних орієнтацій може бути використана методика «ціннісні орієнтації» М. Рокіча, яка заснована на прямому ранжуванні списку цінностей (Додаток В).

М. Рокіч розрізняє два види цінностей:

Термінальні цінності складаються з переконань в тому, що мета індивідуального існування коштує шляху, пройденого до неї. Наприклад, активне життя, наявність друзів, цікава робота, матеріальна забезпеченість, здоров’я і тощо.

Інструментальні цінності включають в себе переконання, що певна властивість особистості або образ дій кращий у будь-якій ситуації. Наприклад, нетерпимість до своїх і чужих недоліків, самоконтроль, вихованість, незалежність, терпимість і тощо.

М. Рокіч формулює гіпотезу про два види людських цінностей: про цінності-цілі і про цінності-засоби. Цінності-цілі він називає термінальними, в них відображається пріоритетність для індивіда певних життєвих цілей. Цінності-засоби мають назву інструментальних, вони свідчать про пріоритетність для індивіда певних типів поведінки, які ведуть до реалізації відповідних термінальних цінностей.

Структурно опитувальник М. Рокіча складається з двох списків цінностей (по 18 у кожному) або на аркушах паперу за алфавітом, або на картках. У списках респондент має привласнити кожній цінності ранговий номер, а картки розкладає в порядку значимості. Спочатку пред’являється набір термінальних, а потім набір інструментальних цінностей.

За результатами тестування формується висновок про «життєву філософію» людини. До того ж проводиться груповання цінностей за різними ознаками, щоб вловити індивідуальну закономірність життєвих принципів клієнта. Якщо ж таких закономірностей встановити не вдається, то це може свідчити про несформованість системи життєвих цінностей у людини або про її нещирість.

Оскільки рамки виконання нашої роботи не поширюються на всю структуру цінностей, на на думку, доцільним є аналіз ціннісних орієнтацій в рамках навчання в «Університеті третього віку», зокрема цінності навчання та пізнавальної активності: життєва мудрість (здоровий глузд та зрілість суджень, сформовані на основі життєвого досвіду), пізнання (можливість розширення свого світогляду, освіти, загальної культури), продуктивне життя (максимальне використання наявних життєвих ресурсів), творчість. Та другий блок, який містить комунікативні засоби реалізації сформованих планів: відповідальність, чесність, життєрадісність, самоконтроль, сила волі, відповідальність, терпимість до позицій інших. При цьому перша група виокремлена з термінальних цінностей, а інша - з інструментальних.

Істотним плюсом методики є її зручність, універсальність і економічність проведення досліджень і обробки результатів. А також методика дуже гнучка - є можливість варіювати списки цінностей, підбираючи найбільш показові для конкретного випадку.

Недоліком методики є те, що людина має бути зацікавлена давати відповіді максимально чесно. Тому для тестування такого роду необхідна наявність довірливих відносин [40, с. 168].

Таким чином, методика М. Рокіча дозволяє виявити сфери ціннісних орієнтацій людей похилого віку, які можуть слугувати основоположним матеріалом для формування навчальної програми «Університету третього віку» .

Необхідною умовою самореалізації є саморозвиток. Адже щоб особистість успішно реалізувалась, їй потрібно володіти системою морально-духовних цінностей, які є змістовою основою цього духовно-практичного процесу.

Саморозвиток - постійна робота над собою, самовдосконалення і формування особистих якостей. Зокрема, психологія розглядає характеристики, необхідні для саморозвитку та самоактуалізації, а саме:

• особистий інтерес;

• соціальний інтерес;

• толерантність;

• пластичність мислення;

• логічність мислення;

• самоприйняття;

• відповідальність;

• відсутність утопізму;

• прийняття невпевненості [12, с. 616].

В цьому процесі людина концентрується на власних бажаннях і постійно шукає все нових знань для їх досягнення. В аспекті нашої роботи важливим є дослідження сформованості потреби в саморозвитку, як запоруки активної старості.

Діагностика реалізації потреби в саморозвитку може здійснюватись на основі методики В. Г. Маралова (Додаток Д). Суть методики полягає в градаційному оцінюванні запропонованих тверджень. Оцінка проводиться за показниками:

5 - якщо твердження повністю відповідає реальності;

4 - скоріше відповідає, ніж ні;

3 - і так, і ні;

2 - скоріш за все не відповідає реальності;

1 - не відповідає реальності.

Структурно опитувальник складається з 15 тверджень, на основі опрацювання яких можливими є результати: «активна реалізація потреби в саморозвитку», «несформована система саморозвитку», «саморозвиток на даний момент припинився».

Таким чином, діагностика сформованості потреби у саморозвитку дасть нам можливість виявити ефективність реалізації соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку» для особистісного росту або ж для підтримки раніше сформованої активної позиції людини похилого віку.

Оскільки часова обмежежість і цільова спрямованість роботи обумовила фактичну можливість дослідження лише навчального процесу та соціально-педагогічного ефекту соціальної послуги «Університет третього віку», вище зазначені методики можуть розглядатись як рекомендаційно-можливі в процесі подальшого функціонування «Університету третього віку», які забезпечать наукове обгрунтування потреби людини похилого віку в даній послузі, вкажуть на можливість її надання, окреслять ціннісні напрямки в навчальному процесі та виявлять ефективність реалізації соціальної послуги «Університет третього віку».

Серед компонентів навчального процесу в «Університеті третього віку» можна виділити:

• Змістовий;

• Цільовий;

• Стимулюючо-мотиваційний;

• Організаційно-регулятивний;

• Оціночно-результативний.

Дослідження соціально-педагогічного ефекту «Університету третього віку» як аналізу сукупності вказаних компонентів навчального процесу здійснювалось на основі методики анкетування С. П. Архипової, спрямованої на дослідження соціально-педагогічного ефекту курсів підвищення кваліфікації, адаптованої нами до умов «Університету третього віку» [12, с. 85] та методики глибинного інтерв’ювання на основі ряду критеріїв. Ми виділили наступні критерії аналізу соціально-педагогічного ефекту «Університету третього віку»:

• Мотиваційний;

• Організаційний;

• Змістовий;

• Методологічний;

• Результативний.

Дані критерії характеризуються рядом показників, зокрема мотиваційний критерій, досліджуваний на основі глибинного інтерв’ювання включає наступні показники:

• Загальний рівень організації дозвілля;

• Ставлення до навчання загалом;

• Джерело інформації про «Університет третього віку»;

• Мотив відвідування «Університету третього віку».

Організаційний критерій розкриватиметься на основі таких показників, як:

• Форма навчання;

• Місце навчання;

• Час навчання;

• Зручність занять.

Змістовий критерій включає наступні показники:

• Пріорітетні джерела інформації;

• Рівень отримання загальнокультурних знань;

• Рівень отримання знань, які сприяють особистісному зростанню;

• Рівень отримання навиків спілкування;

• Пріорітетні освітні напрямки.

Методологічний критерій включає настуні показники:

• Актуальність питань, що розглядаються;

• Достіпність та чікість викладу матеріалу;

• Використання технічних засобів при організації навчання;

• Рівень залученості людини похилого віку до навчального процесу;

• Рівень необхідності оцінювання в процесі навчання.

Результативний критерій включає такі показники:

• Зростання рівня самооцінки людини похилого віку;

• Рівень знань;

• Можливість практичного застосування отриманих знань.

Анкетування (франц. enquête, букв. - розслідування) - проведення опитування у письмовій формі за допомогою заздалегідь підготовлених бланків. Відповідно, анкета - це тиражований, упорядкований за формою та змістом набір запитань у формі опитувального листка [21, с. 321]. В розрізі нашого дослідження структура анкети складається із 5 інформаційних блоків:

1. Орієнтація слухачів;

2. Організація і форми навчання;

3. Зміст освіти;

4. Методи навчання;

5. Результати навчання (Додаток Е).

Блок «Орієнтація слухачів» спрямований на з’ясування статистичних даних: вік, стать, освіта та суб’єктивного сприйняття людьми похилого віку освітньої срямованості «Університету третього віку» як інноваційної форми соціальної роботи.

Блок «Організація і форми навчання» спрямований на діагностування співставлення запропонованих та бажаних форм навчання, індивідуальних оцінок респондентів стосовно рівня організації навчання та побажань стосовно організації та форм навчання в «Університеті третього віку».

Блок «Зміст освіти» дозволяє дослідити рівень оцінки респондентами напрямків діяльності «Університету третього віку», змісту отримання бажаної інформації та пріоритетних форм її опанування.

Блок «Методи навчання» спрямований на висвітлення особливостей активності студента на заняттях та аспекту необхідності чи непотрібності оцінювання на заняттях. Також досліджується рівень оцінки таких змістових характеристик методів навчання, як доступність матеріалу для розуміння, чіткість і ясність викладу матеріалу, проблемність, можливість самостійного вибору матеріалу, тощо.

Блок «Результати навчання» полягає в анлізі особистої користі для респондента від залученості до «Університету третього віку», отримання морального задоволення від даної форми соціальної роботи. Також пропонується висвітлити особисті рекомендації людини похилого віку стосовно напрямків удосконалення функціонування даної соціально-педагогічної послуги.

Таким чином, проведення анкетування дозволить з’ясувати соціально-педагогічний ефект «Університету третього віку», його значимість для людей похилого віку, змістовність та висвітлити суб’єктивне бачення стосовно удосконалення функціонування університету [11, с. 85].

Глибинне інтерв’ю - слабоструктурована особиста бесіда інтерв’юера з респондентом у формі, спонукаючій останнього до детальних відповідей на питання, що ставляться. Інтерв’ю проходить у вигляді вільної бесіди на тему, що цікавить дослідника, в ході якого дослідник отримує від респондента дуже детальну інформацію про причини його дій, про відношення до різних питань. На відміну від звичайного опитування, план глибинного інтерв’ю є просто переліком питань, по яких інтерв’юер повинен упізнати думку респондента [21, с. 16].

За допомогою глибинних інтерв’ю можна отримати повнішу інформацію про поведінку людини, про причини такої поведінки, його глибинні мотиви тощо.

Продіагностувати мотивацію, відношення людей похилого віку до «Університету третього віку» як інноваційної форми соціальної роботи допоможе глибинне інтерв’ю за орієнтовним планом:

• Як би ви визначили для себе поняття «старість»? Це період життя, коли людина…

• Як ви проводите свій вільний час?

• Яке ваше ставлення до навчання загалом?

• Як Ви дізнались про «Університет третього віку»?

• Як впливає на ваше життя відвідання групових занять?

• Що спонукало Вас до рішення про відвідування «Університету третього віку»?

• Чи важливою для вас є така форма роботи? Чи вважаєте Ви її потрібною?

• Чи поглибився Ваш рівень знань до і після навчання?

• Яка Ваша особиста думка стосовно того, що потрібно змінювати, удосконалювати чи скасовувати в подальшій роботі «Університету третього віку» (Додаток Ж)?

Таким чином, описана вище методологічна основа дослідження дала змогу проаналізувати функціональні аспекти реалізації послуги, індивідуальний розвиток людини похилого віку на основі навчання в «Університеті третього віку», особистісне бачення респондентів стосовно цінності даної форми соціальної роботи та висвітлити можливі шляхи розвитку її реалізації з точки зору людей похилого віку.