1.2. Основні засади соціальної роботи з людьми похилого віку

Пізня дорослість по праву займає важливе місце в житті людини. Але в сучасних умовах життя люди похилого віку зіштовхуються з багатьма проблемами, а саме: матеріальними, економічними, побутовими та психологічними, які ставлять їхнє життя на рівень виживання. Основним інструментом соціальної політики в галузі вирішення або пом’якшення даних проблем виступає соціальна робота.

Загалом соціальна робота з людьми похилого віку спрямована на вирішення наступних завдань:

· попередження причин, які породжують проблеми літніх людей;

· сприяння практичній реалізації прав і законних інтересів, забезпеченню можливостей самореалізації і самовиявлення людей похилого віку і попередження соціальної ізоляції, відсторонення від активного життя;

· додержання рівності і врахування можливостей літніх людей при отриманні соціальної допомоги і послуг;

· диференціація підходів до розв’язання проблем різних груп людей похилого віку на основі врахування факторів соціального ризику, які впливають на їхній стан;

· виявлення індивідуальних потреб людей похилого віку в соціальній допомозі і обслуговуванні;

· адресність при наданні соціальних послуг з пріоритетом сприяння літнім людям в ситуаціях, які загрожують їхньому здоров’ю і життю;

· використання нових технологій соціальної роботи, які спрямовані на задоволення потреб людей похилого віку;

· забезпечення інформованості престарілих громадян про можливості соціальної допомоги [88, с 472].

Визнаючи питання старіння одним з головних досягнень і, водночас, одним з основних викликів XX сторіччя Організація Об’єднаних Націй провела у 1982 році Всесвітню асамблею з проблем старіння, і того ж року Генеральна Асамблея схвалила Міжнародний план дій щодо проблем ста­ріння [79, с. 117]. 1990 року Асамблея проголосила 1 жовтня Міжнародним днем людей похилого віку, а через рік вона прийняла «Принципи ООН стосовно людей похилого віку».

Отже, принципами соціальної роботи з людьми похилого віку є:

1. Незалежність:

- Літні люди повинні мати доступ до належних харчів, води, житла, одягу та медичного обслуговування шляхом забезпечення їм доходу, підтримки з боку сім’ї, громади і самодопомоги.

- Літні люди повинні мати можливість працювати або займатися іншими видами діяльності, яка приносить прибуток.

- Літні люди повинні мати можливість брати участь у визначенні термінів і форм припинення трудової діяльності.

- Літні люди повинні мати можливість брати участь у відповідних програмах освіти і професійної підготовки.

- Літні люди повинні мати можливість жити в умовах, які є безпечними і мо­жуть бути адаптовані з урахуванням особистих нахилів і змінюваних мож­ливостей.

- Літні люди повинні жити вдома доти, доки це можливо.

2. Участь:

- Літні люди повинні, як і раніше, бути залученими до життя суспільства, брати активну участь у розробці й здійсненні політики, яка безпосеред­ньо стосується їхнього добробуту, ділитися своїми знаннями і досвідом з представниками молодого покоління.

- Літні люди повинні мати право на пошук і розширення можливостей для діяльності в інтересах громади і виконувати на добровільних засадах ро­боту, яка відповідає їхнім інтересам і можливостям.

- Літні люди повинні мати можливість створювати рухи або асоціації осіб похилого віку.

3. Догляд:

- Літні люди повинні бути забезпечені доглядом і захистом з боку сім’ї і гро­мади у відповідності з системою культурних цінностей суспільства.

- Літні люди повинні мати доступ до медичного обслуговування, яке дозволя­ло б підтримувати або відновлювати оптимальний рівень фізичного, психічного та емоційного благополуччя та запобігати або стримувати поча­ток періоду хвороб.

- Літні люди повинні мати доступ до соціальних і правових послуг з метою підвищення їхньої незалежності, посилення захисту та поліпшення догляду.

- Літні люди повинні мати можливість на відповідному рівні користуватися по­слугами піклувальних установ, які забезпечують захист, реабілітацію, а та­кож соціальне і психологічне стимулювання в гуманних та безпечних умовах.

- Літні люди повинні мати можливість користуватися правами людини і основними свободами, знаходячись у будь-якому закладі, що забезпечує житло, догляд або лікування, включаючи повну повагу їхньої гідності, пе­реконань, потреб і особистого життя, а також права приймати рішення стосовно догляду за ними і якості їхнього життя.

4. Реалізація внутрішнього потенціалу:

- Літні люди повинні мати можливість для всебічної реалізації свого по­тенціалу.

- Літні люди повинні мати доступ до можливостей суспільства у сфері освіти, культури, духовного життя і відпочинку.

5. Гідність:

- Літні люди повинні мати можливість вести гідний і безпечний спосіб життя і не підлягати експлуатації та фізичному або психологічному на­сильству.

- Літні люди мають право на справедливе ставлення незалежно від віку, статі, расової чи етнічної приналежності, інвалідності або іншого статусу, і їхню роль слід оцінювати незалежно від їхнього економічного внеску [5].

Отже, соціальна робота з людьми похилого віку загалом має бути спрямована на реалізацію проголошених принципів. А практична реалізація визначених принципів здійснюється за допомогою напрямків та форм соціальної роботи з даною категорією клієнтів.

За визначенням тлумачного словника форма - обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд [30, с. 273].

Енциклопедія для фахівців соціальної сфери наводить визначення форми соціальної роботи, як варіантів організації взаємодії соціального працівника з клієнтами, спрямовані на створення умов для позитивної активності, вирішення відповідних завдань соціалізації, надання допомоги та підтримки [30, с. 384].

Соціальна робота з людьми похилого віку провадиться у таких напрямках:

• соціальне забезпечення, соціальна допомога, створення необхідних матеріальних і фінансових умов для підтримання нормальної життєдіяльності;

• догляд і соціальна допомога в стаціонарних установах Міністерства соціальної політики;

• соціальна робота з людьми похилого віку в територіальних центрах і відділеннях денного перебування;

• догляд і соціальна підтримка вдома [36, с 289].

Соціальна допомога людям похилого віку - це забезпечення у грошовій чи натуральній формах, у вигляді послуг чи пільг, які надаються із урахуванням законодавчо закріплених державою соціальних гарантій із соціального забезпечення. Соціальна допомога має характер періодичних чи разових доплат до пенсій і допомог, натуральних видач та послуг з метою надання адресної, диференційованої підтримки різним категоріям літніх людей, ліквідації чи нейтралізації критичних життєвих ситуацій, які викликані важкими соціально-економічними умовами життя.

Виділяють форми соціальної допомоги: термінову соціальну допомогу, адресну соціальну допомогу, бригадну соціальну допомогу для важкохворих.

Термінова соціальна допомога - це надання допомоги разового характеру людям похилого віку, які її гостро потребують. Вона включає разове забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням чи продуктовими наборами, забезпечення одягом, взуттям, предметами першої необхідності, разове надання матеріальної допомоги, сприяння в отриманні тимчасового житла, надання екстреної соціально-психологічної підтримки за Телефоном довіри і юридичної допомоги у межах компетенції служби [29, с. 71].

Адресна соціальна допомога надається літнім людям, які перебувають в особливо складній життєвій ситуації. Їх відвідують соціальні працівники, які надають необхідну побутову чи соціально-психологічну допомогу.

Бригадна форма допомоги важко-хворим пенсіонерам - це комплексне обслуговування з надання соціальних і медичних послуг. Соціальні працівники надають пенсіонерам послуги побутового характеру, а медичні сестри здійснюють сестринський догляд.

Кузнєцова Л.П. основними напрямами соціальної роботи з літніми людьми в умовах сучасного суспільства визначає соціальну підтримку та соціальну допомогу [50, с. 64]. Соціальна підтримка, при цьому, спрямована на створення умов та можливостей, необхідних для самореалізації літньої людини в новій соціально-демографічній якості. Основними формами соціальної підтримки людей похилого віку є:

• вдосконалення та розвиток системи пенсійного забезпечення, у тому числі, недержавних пенсійних фондів;

• вдосконалення системи пенсійного законодавства та системи соціальної підтримки та допомоги літнім людям;

• створення і розвиток системи закладів для самореалізації людей похилого віку (клуби, кооперативи, громадські організації та спілки);

• адресна соціальна підтримка самотніх літніх людей і самотніх подружніх пар похилого віку [49, с. 168].

При цьому основною метою соціальної підтримки людей похилого віку повинно стати забезпечення їм можливості увійти в нову систему соціальних зв’язків, зберігаючи і використовуючи їх інтелектуальний, трудовий, соціальний та особистісний потенціал.

Соціальна допомога - це діяльність по повному або частковому вирішенню низки соціальних проблем літньої людини відповідними організаціями, установами та фахівцями. Для її реалізації застосовуються основні форми соціальної допомоги літнім людям:

• соціальне обслуговування, тобто забезпечення літньої людини всім необхідним у грошовій, натуральній формі, у вигляді конкретних послуг. Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» соціальне обслуговування - система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності [3]. Воно може здійснюватися за місцем проживання, в будинках і центрах денного перебування або в умовах стаціонару і бути терміновим, одноразовим або систематичним, що здійснюється на тривалій або постійній основі.

• соціальні послуги, що представляють собою конкретизацію системи соціального обслуговування на індивідуальному, особистісному рівні. Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги [3]. Найчастіше літні люди потребують таких соціальних послуг як соціально-медичні, соціально-побутові, соціально-правові або соціально-психологічні.

Реалізація соціальної роботи у конкретизованій формі та напрямку забезпечує досягнення завдань соціальної роботи з людьми похилого віку. Основним завданням соціальної роботи з людьми похилого віку можна визначити соціальний захист. Соціальний захист - це комплекс економічних, соціальних і правових гарантій для громадян літнього і старечого віку, що ґрунтується на принципах людинолюбства й милосердя з боку держави у ставленні до тих членів суспільства, які цього потребують [93, с 123].

У свою чергу, соціальний захист верств населення літнього і старечого віку складається з профілактики, підтримки і представництва.

Профілактика має на меті зберегти добробут старої людини шляхом зменшення чи усунення чинників ризику, і тим самим запобігти її влаштуванню в стаціонарних установах соціального обслуговування.

Підтримка - це допомога, необхідна старим людям для збереження максимально можливого рівня самостійності.

Представництво - захист інтересів старих людей, визнаних недієздатними, від їхнього імені, для надання необхідної допомоги.

Таким чином серед основних форм соціальної роботи з людьми похилого віку виділяють:

• Матеріальна допомога, яка включає пенсії та допомоги.

• Натуральна підтримка у вигляді продуктів харчування, палива, медикаментів, засобів гігієни тощо.

• Покращення соціальних умов, соціальне обслуговування вдома та в стаціонарних установах.

• Психолого-соціальна підтримка у вигляді консультацій різного характеру, організації культурного дозвілля тощо.

Поряд із здійсненням традиційних форм соціальної роботи, зокрема, грошових виплат (пенсій, допомог); забезпечення медикаментами, продуктами харчування, одягом, тощо; послуг та пільг; стаціонарних та нестаціонарних видів обслуговування, важливе значення надається новим формам соціальної роботи з означеною категорією населення, серед яких можна виділити і освітні послуги.