- •Об’єкт та предмет соціології. Поняття соціологічного
- •За тривалістю
- •За глибиною аналізу
- •Методи соціології її функції
- •Інтерв'ювання.
- •Аналіз документів.
- •Експеримент.
- •Структура системи соціологічного знання
- •Сутність та класифікація соціологічних законів
- •Сутність та типологія соціологічних категорій
- •Місце соціології у системі суспільних наук
- •Виникнення та розвиток соціології як окремої науки
- •Макро та мікро соціологія
- •Основні етапи і напрямки західноєвропейської соціології хх ст.
- •Становлення та розвиток соціології в Україні
- •Позитивізм о. Конта та його вплив на подальший розвиток соціології
- •Еволюціоністська соціологія г. Спенсера
- •Соціологічна концепція Дюркгейма
- •Розуміюча соціологія м. Вебера
- •Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства
- •Поняття та типи соціологічних змін
- •Соціальні рухи їх природа та типи
- •Соціальні процеси сутність та їх різновиди
- •Прогрес та регрес соціального розвитку
- •20. Розвиток соціології наприкінці XIX — на початку XX ст.
- •21. Cуспільство як соціальна система, його критерії.
- •22. Основні елементи суспільної системи.
- •23. Типологізація суспільств.
- •24. Концепції походження суспільства
- •25. Модернізація, її сутність та види.
- •26. Загальна характеристика соціальної структури суспільства.
- •27.Характерні особливості сучасного суспільства.
- •28. Соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •29. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •4. Активізація процесів маргіналізації.
- •30. Проблематика досліджень вітчизняної соціології 20 ст.
- •31. В чому полягає сутність поняття «соціальна роль» та «соціальний статус»
- •32. Соціальна мобільність.
- •33. Поняття та сутність соціальної стратифікації та її суспільне значення.
- •34. Теорії соціальної стратифікації.
- •35. Сутність і механізми соціальної дії.
- •36. Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії.
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •39. Соціальні організації, сутність, види та функції
- •40. Предмет і категорії соціального конфлікту. Типологія конфліктів.
- •41. Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту.
- •42. Які соціальні конфлікти домінують в Україні
- •43. Девіантна поведінка. Види відхилень.
- •44.Предмет, об’єкт, основні категорії соціології особистості.
- •45. Соціалізація як процес розвитку особистості.
- •47.Загальна характеристика етапів соціалізації.
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім’ї
- •49. Структура сім’ї. Типологія сучасних сімей.
- •50. Сутність, основні категорії гендерної соціології.
- •51. Соціальні проблеми молоді.
- •52. Соціальна сутніть культури, основні напрями досліджень.
- •53. Об’єкт, предмет та історія соціології масових комунікацій.
- •54. Предмет, об’єкт і функції соціології громадської думки. Функції та канали висловлювання громадської думки.
- •55. Предмет і об’єкт соціології освіти.
- •56. Освіта я соціальний інститут.
- •57. Сфера освіти та її соціологічне вивченя.
- •58. Соціологічне вивчення освіти.
- •59.Наука як об’єкт соціального дослідження.
- •60.Соціальні функції науки.
- •61. Правова культура сучасного українського суспільства.
- •62.Об’єкт та предмет соціології політики.
- •63. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології праці та зайнятості.
- •64. Соціологія етносу як наука: об’єкт, предмет і методи.
- •65. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види.
- •66. Поясніть, що таке соціометричне опитування?
- •67. За яких умов застосовується у соціології експертне опитування?
- •68. Класифікація методів збирання інформації.
- •69. Що дають знання соціології сучасній людині?
- •70. Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71. Чи можна поняття «суспільство» ототожнювати з поняттям «держава» ?
- •72. Які цінності домінують в українському суспільстві?
- •73. Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні?
- •74. Змі як фактор формування громадської думки.
- •75. Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства.
- •76. Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему. (о. Конт, г. Спенсер, е.Дюркгейм,ф. Тьоніс, в. Парето).
- •77. Місце і роль соціології у формуванні світогляду молоді.
- •78. Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- •79. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.
- •80. Біологічна природа та соціальна сутність людини.
71. Чи можна поняття «суспільство» ототожнювати з поняттям «держава» ?
Суспільство— це організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку. Суспільство — також соціальна самодостатня система, заснована на взаємовідносинах людей в процесі реалізації особистих потреб. Відносини людей у межах суспільства називають соціальними. Термін суспільство іноді заміняють запозиченим з латинської мови словом соціум.
Держава — це форма відносин між людьми, що створюється для забезпечення життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення в соціально-неоднорідному суспільстві з метою збереження його цілісності, безпечного існування, задоволення загально соціальних потреб. Соціологія держави — це галузь соціології політики, яка вивчає проблеми походження, розвитку і функціонування державної влади, її вплив на соціальні процеси, що відбуваються в політичному житті суспільства.
Держава - явище соціальне, існує у суспільстві, тісно з ним зв'язана. Є кілька підходів до соціологічного розуміння держави: по-перше, вона ототожнюється з суспільством, держава - це певним чином організоване суспільство; по-друге, держава порівняно самостійна організація, самостійний інститут, який не співпадає з суспільством.
Історичною передумовою ототожнення держави із суспільством з'явилися давньогрецькі міста — поліси. Розкидані на великій відстані одне від, давньогрецькі міста жили автономним життям, будучи самостійними державами, номінально підлеглими Афінам. Політична організація цих міст була різноманітною — десь існували демократії, десь панувала аристократія, а десь з'являлися. Суспільно-політичне життя міст-полісів визначалося боротьбою за владу різних угруповань громадян, особливою роллю воїнів, безправ'ям рабів, численними пережитками общинного устрою, зокрема кровнородинних зв'язків. Для людей, що жили в таких містах, соціальною реальністю були внутріміські відносини, особливу роль у яких відігравали взаємини, що складаються з приводу влади. Тому у свідомості громадян міст-полісів суспільне і політичне життя зливалася в щось єдине, поняття суспільство і держава зрівнювалися. Ця особливість суспільної свідомості древніх греків знайшла відображення в багатьох філософських діалогах Платона, які називаються «Держава». Саме тут започатковано традиції ототожнення суспільства і держави, які тривалий час проіснувала в історії соціальної думки.
72. Які цінності домінують в українському суспільстві?
Людські цінності, система цінностей – це певний набір життєвих потреб і прагнень, те, що в людині в житті потрібно, що вона в цьому житті цінує. Наприклад, якщо людина бачить несправедливість і намагається це виправити – це прояв системи цінностей – людина цінує справедливість. Або коли людина відчайдушно намагається заробляти на життя і забезпечити себе з матеріального боку, при цьому нехтуючи всім іншим – це теж система цінностей.
Людські цінності бувають різними, їх не можна осуджувати – кожна допомагає людині виживати. Інша річ, що деякі системи працюють на благо цілого народу, а деякі – тільки на сумнівне благо окремих осіб. Надмірне поширення цінностей другого типу приводить до різноманітних суспільних хвороб і руйнування цілих держав.
Отже, виділяються дві системи цінностей. В одній домінують матеріальні потреби, в іншій – культурні. Людина з першою системою – турбується в основному за свій матеріальний стан, а з другою – скромна і невибаглива до розкоші, але в той же час найменший утиск її культурних прав для неї чи не страшніший за голод. Звісно, такий поділ – умовний, адже в житті більшість людей не є такими крайніми типами, здебільшого просто мають ухил в той чи інший бік.
Проблема цінностей Українського суспільства належить до найважливіших і дискусійних проблем. Це пов'язано з тим, що Україна проходить дуже складний етап історичного розвитку, коли йде перехід від традиційного суспільства з елементами авторитаризму, від держави, хворої корупцією, до соціально-орієнтованого суспільства і демократичної та відкритої держави. Тому йде зміна кількох ціннісних систем, які складали основу суспільства і держави. На зміну радянській системі декларації сурогатно–колективних, патерналістських цінностей, яка існувала кілька десятиліть, формується нова система цінностей, яка передбачає чітку орієнтацію українців на європейські цінності, на значні ціннісні досягнення українського народу, на моральне оздоровлення суспільства, зростання значення цінностей та культури громадянського суспільства в загальному розвитку української політичної нації порівняно з цінностями держави.
Нормальний розвиток держави передбачає акцентування на розвитку, насамперед, цінностей суспільства і громадського життя людини. Це пов'язано з тим, що тільки контроль за державою з боку громадянського суспільства може забезпечити оздоровлення держави і державного управління. Тому, в сучасній українській державі потрібні зміни в акцентах виховання людини. Нині слід формувати не стільки сентиментального патріота, скільки діяльного громадянина, який любить свою Батьківщину й бере активну участь у модернізації суспільства і держави. В сучасному розумінні цінності - це ідеї, норми, процеси, відносини матеріального і духовного порядку, які мають об'єктивну позитивну значимість і здатні задовольняти певні потреби людей.
Особистісні цінності відображаються у свідомості у формі ціннісних орієнтацій - найважливіших елементів внутрішньої структури особи, закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань і відмежовують значимі, істотні для даної людини від неістотного, незначимого. Таким чином, система цінностей визначає сутність як людини так і певної спільноти, направленість їх дій і вчинків. Національні ціннісні орієнтації формуються впродовж століть і тисячоліть. Разом з тим різкі зміни економічного, суспільно-політичного, духовного життя корінної нації приводять до перегляду цінностей. Загальнолюдські цінності залишаються, а політичні, економічні, соціальні та ін. зазнають певних, а часто і значних змін. Нові умови життя диктують необхідність нових цінностей.
Великий вплив на формування тих або інших ціннісних орієнтацій здійснюють засоби масової інформації. Людям завжди потрібна своєчасна, повна та адекватна інформація, яка дозволила б орієнтуватися у складному сучасному світі. Суспільству не стане легше, якщо на зміну перекрученій інформації, яка надходить від органів управління, воно буде отримувати таку ж від незалежних засобів масової інформації. Від цього застерігають і західні вчені. “Можливість прямого, тісного та живого детального контакту з мільйонами людей – це прекрасно. Але тільки тоді, коли ними передаються правда, реальні події, освіта та цінності свободи. Коли ж передається брехня, бруд та підлабузництво, тоді це жахливо.
