- •Об’єкт та предмет соціології. Поняття соціологічного
- •За тривалістю
- •За глибиною аналізу
- •Методи соціології її функції
- •Інтерв'ювання.
- •Аналіз документів.
- •Експеримент.
- •Структура системи соціологічного знання
- •Сутність та класифікація соціологічних законів
- •Сутність та типологія соціологічних категорій
- •Місце соціології у системі суспільних наук
- •Виникнення та розвиток соціології як окремої науки
- •Макро та мікро соціологія
- •Основні етапи і напрямки західноєвропейської соціології хх ст.
- •Становлення та розвиток соціології в Україні
- •Позитивізм о. Конта та його вплив на подальший розвиток соціології
- •Еволюціоністська соціологія г. Спенсера
- •Соціологічна концепція Дюркгейма
- •Розуміюча соціологія м. Вебера
- •Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства
- •Поняття та типи соціологічних змін
- •Соціальні рухи їх природа та типи
- •Соціальні процеси сутність та їх різновиди
- •Прогрес та регрес соціального розвитку
- •20. Розвиток соціології наприкінці XIX — на початку XX ст.
- •21. Cуспільство як соціальна система, його критерії.
- •22. Основні елементи суспільної системи.
- •23. Типологізація суспільств.
- •24. Концепції походження суспільства
- •25. Модернізація, її сутність та види.
- •26. Загальна характеристика соціальної структури суспільства.
- •27.Характерні особливості сучасного суспільства.
- •28. Соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •29. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •4. Активізація процесів маргіналізації.
- •30. Проблематика досліджень вітчизняної соціології 20 ст.
- •31. В чому полягає сутність поняття «соціальна роль» та «соціальний статус»
- •32. Соціальна мобільність.
- •33. Поняття та сутність соціальної стратифікації та її суспільне значення.
- •34. Теорії соціальної стратифікації.
- •35. Сутність і механізми соціальної дії.
- •36. Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії.
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •39. Соціальні організації, сутність, види та функції
- •40. Предмет і категорії соціального конфлікту. Типологія конфліктів.
- •41. Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту.
- •42. Які соціальні конфлікти домінують в Україні
- •43. Девіантна поведінка. Види відхилень.
- •44.Предмет, об’єкт, основні категорії соціології особистості.
- •45. Соціалізація як процес розвитку особистості.
- •47.Загальна характеристика етапів соціалізації.
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім’ї
- •49. Структура сім’ї. Типологія сучасних сімей.
- •50. Сутність, основні категорії гендерної соціології.
- •51. Соціальні проблеми молоді.
- •52. Соціальна сутніть культури, основні напрями досліджень.
- •53. Об’єкт, предмет та історія соціології масових комунікацій.
- •54. Предмет, об’єкт і функції соціології громадської думки. Функції та канали висловлювання громадської думки.
- •55. Предмет і об’єкт соціології освіти.
- •56. Освіта я соціальний інститут.
- •57. Сфера освіти та її соціологічне вивченя.
- •58. Соціологічне вивчення освіти.
- •59.Наука як об’єкт соціального дослідження.
- •60.Соціальні функції науки.
- •61. Правова культура сучасного українського суспільства.
- •62.Об’єкт та предмет соціології політики.
- •63. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології праці та зайнятості.
- •64. Соціологія етносу як наука: об’єкт, предмет і методи.
- •65. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види.
- •66. Поясніть, що таке соціометричне опитування?
- •67. За яких умов застосовується у соціології експертне опитування?
- •68. Класифікація методів збирання інформації.
- •69. Що дають знання соціології сучасній людині?
- •70. Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71. Чи можна поняття «суспільство» ототожнювати з поняттям «держава» ?
- •72. Які цінності домінують в українському суспільстві?
- •73. Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні?
- •74. Змі як фактор формування громадської думки.
- •75. Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства.
- •76. Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему. (о. Конт, г. Спенсер, е.Дюркгейм,ф. Тьоніс, в. Парето).
- •77. Місце і роль соціології у формуванні світогляду молоді.
- •78. Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- •79. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.
- •80. Біологічна природа та соціальна сутність людини.
40. Предмет і категорії соціального конфлікту. Типологія конфліктів.
Соціальний конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку.
Соціальний конфлікт — зіткнення інтересів двох чи більшої кількості індивідів, соціальних
соціальний конфлікт включає ряд основних складових: учасників (суб'єктів) конфлікту, причини конфлікту, об'єкт і предмет, певну конфліктну ситуацію.
Предметом конфлікту є об'єктивно існуюча або уявна проблема, яка виступає причиною суперечки між суб'єктами. Власне кажучи, це і є протиріччя, заради вирішення якого і починається боротьба.
Причини конфлікту можуть бути як об'єктивними і суб'єктивними: наявність соціальної нерівності, різноспрямованість ідеологічних засад, соціально-психологічні та морально-етичні причини.
Соціологія конфлікту найчастіше послуговується такими категоріями, як «конфлікт», «соціальний конфлікт», «гострота конфлікту», «тривалість конфлікту», «конфліктанти», «межі конфлікту». Найуживанішою є категорія «конфлікт».
Він є складною взаємодією, спрямованою на розвиток і вирішення протиріч, суперечностей, які неможливо вирішити без зміни чинників цієї взаємодії. Найчастіше конфлікт виявляє себе в соціальному середовищі, постаючи як соціальний конфлікт. груп. За своєю природою конфлікт є соціальним явищем, породженим особливостями суспільного життя, соціальних систем, зіткненням, протиборством суб´єктів соціуму. Стан конфлікту — далеко нерідкісне явище. Тією чи іншою мірою, в той чи інший час він властивий кожному соціальному суб´єкту на певних фазах його розвитку. З огляду на це, конфлікт часто розглядають як привід для розв´язання суперечностей. Це стимулювало увагу науковців до проблеми прогнозування та управління конфліктом, наслідки яких здебільшого відчутно залежать від гостроти зіткнення учасників конфліктної взаємодії. Гострота конфлікту — ступінь зіткнення інтересів, глибина суперечностей учасників конфліктної взаємодії. Як правило, цю гостроту засвідчує рівень інтенсивності конфліктних дій, що ставить у пряму залежність можливість вирішення конфлікту. Гострота конфлікту дає підстави спрогнозувати час, який потрібно буде затратити на подолання конфліктної ситуації, тобто спрогнозувати тривалість конфлікту. Тривалість конфлікту — часові виміри існування конфлікту. Відповідно конфлікт може бути коротко-, середньо- та довготривалим, що залежить від цілей протиборствуючих сторін, гостроти проблеми, соціальної культури, ресурсів управління конфліктом.
\
Сукупність чинників, які зумовлюють конфлікт, розгортання його в просторі та часі визначають його межі. Межі конфлікту — зовнішні стурктурно-динамічні кордони конфлікту: суб´єктні (кількість учасників), просторові (територія, на якій відбувається конфлікт), часові (тривалість конфлікту).
Типологія конфліктів.
Розкриваючи питання типології конфліктів, зауважимо важливість цієї проблеми, що зумовлена потребою контролю і регулювання процесу протікання та розвитку конфлікта. Класифікації конфліктів, які подані в сучасній літературі, не охоплюють всі їх прояви і розглядаються нами як часткове освоєння проблеми. Найбільш поширеною є класифікація за вертикальними і горизонтальними рівнями. В основу класифікації на вертикальному рівні взято суб'єкт конфлікта (між окремими особистостями, між особистістю і суспільством; між соціальними групами, міжнаціональні). Основою класифікації на горизонтальному рівні служить мета конфліктуючих сторін (конфлікт у сфері праці, у сфері влади та політичної структури суспільства, у сфері культури).
Є й інші спроби типізації конфліктів. Наприклад, за силою дії на суспільство розрізняють дезінтегруючі та інтегруючі конфлікти.
Залежно від досягнутого результату: реалістичні і нереалістичні конфлікти.
За соціальним рівнем: внутрішні конфлікти на рівні індивідів; міжіндивідуальні; міжгрупові; системні; класово-групові; глобальні (військовий, екологічний, регіональний).
Кожен конфлікт має свої рушійні сили, самостійну логіку розвитку, механізми, засоби та методи вирішення. Загалом до умов вирішення конфлікту необхідно віднести насамперед розуміння його суті, причин виникнення, визначення учасників та наслідків конфлікту. Крім того, до умов вирішення конфлікту відносять матеріальні (людські, фінансові, енергетичні) ресурси та засоби, духовне забезпечення, ідеологічне обгрунтування.
Механізм вирішення конфлікту включає визначення умов, засобів, шляхів та методів, консолідації сил на відповідні дії. Серед головних методів вирішеня конфлікту можна назвати такі: втеча від конфлікту; відкладування вирішення конфлікту; примирення сторін через посередника.
