- •Об’єкт та предмет соціології. Поняття соціологічного
- •За тривалістю
- •За глибиною аналізу
- •Методи соціології її функції
- •Інтерв'ювання.
- •Аналіз документів.
- •Експеримент.
- •Структура системи соціологічного знання
- •Сутність та класифікація соціологічних законів
- •Сутність та типологія соціологічних категорій
- •Місце соціології у системі суспільних наук
- •Виникнення та розвиток соціології як окремої науки
- •Макро та мікро соціологія
- •Основні етапи і напрямки західноєвропейської соціології хх ст.
- •Становлення та розвиток соціології в Україні
- •Позитивізм о. Конта та його вплив на подальший розвиток соціології
- •Еволюціоністська соціологія г. Спенсера
- •Соціологічна концепція Дюркгейма
- •Розуміюча соціологія м. Вебера
- •Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства
- •Поняття та типи соціологічних змін
- •Соціальні рухи їх природа та типи
- •Соціальні процеси сутність та їх різновиди
- •Прогрес та регрес соціального розвитку
- •20. Розвиток соціології наприкінці XIX — на початку XX ст.
- •21. Cуспільство як соціальна система, його критерії.
- •22. Основні елементи суспільної системи.
- •23. Типологізація суспільств.
- •24. Концепції походження суспільства
- •25. Модернізація, її сутність та види.
- •26. Загальна характеристика соціальної структури суспільства.
- •27.Характерні особливості сучасного суспільства.
- •28. Соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •29. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •4. Активізація процесів маргіналізації.
- •30. Проблематика досліджень вітчизняної соціології 20 ст.
- •31. В чому полягає сутність поняття «соціальна роль» та «соціальний статус»
- •32. Соціальна мобільність.
- •33. Поняття та сутність соціальної стратифікації та її суспільне значення.
- •34. Теорії соціальної стратифікації.
- •35. Сутність і механізми соціальної дії.
- •36. Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії.
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •39. Соціальні організації, сутність, види та функції
- •40. Предмет і категорії соціального конфлікту. Типологія конфліктів.
- •41. Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту.
- •42. Які соціальні конфлікти домінують в Україні
- •43. Девіантна поведінка. Види відхилень.
- •44.Предмет, об’єкт, основні категорії соціології особистості.
- •45. Соціалізація як процес розвитку особистості.
- •47.Загальна характеристика етапів соціалізації.
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім’ї
- •49. Структура сім’ї. Типологія сучасних сімей.
- •50. Сутність, основні категорії гендерної соціології.
- •51. Соціальні проблеми молоді.
- •52. Соціальна сутніть культури, основні напрями досліджень.
- •53. Об’єкт, предмет та історія соціології масових комунікацій.
- •54. Предмет, об’єкт і функції соціології громадської думки. Функції та канали висловлювання громадської думки.
- •55. Предмет і об’єкт соціології освіти.
- •56. Освіта я соціальний інститут.
- •57. Сфера освіти та її соціологічне вивченя.
- •58. Соціологічне вивчення освіти.
- •59.Наука як об’єкт соціального дослідження.
- •60.Соціальні функції науки.
- •61. Правова культура сучасного українського суспільства.
- •62.Об’єкт та предмет соціології політики.
- •63. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології праці та зайнятості.
- •64. Соціологія етносу як наука: об’єкт, предмет і методи.
- •65. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види.
- •66. Поясніть, що таке соціометричне опитування?
- •67. За яких умов застосовується у соціології експертне опитування?
- •68. Класифікація методів збирання інформації.
- •69. Що дають знання соціології сучасній людині?
- •70. Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71. Чи можна поняття «суспільство» ототожнювати з поняттям «держава» ?
- •72. Які цінності домінують в українському суспільстві?
- •73. Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні?
- •74. Змі як фактор формування громадської думки.
- •75. Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства.
- •76. Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему. (о. Конт, г. Спенсер, е.Дюркгейм,ф. Тьоніс, в. Парето).
- •77. Місце і роль соціології у формуванні світогляду молоді.
- •78. Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- •79. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.
- •80. Біологічна природа та соціальна сутність людини.
31. В чому полягає сутність поняття «соціальна роль» та «соціальний статус»
Необхідним елементом соціальної структури, що закріплює соціальну ієрархію суспільства виступає соціальний статус.
Соціальний статус — це положення соціального суб'єкта в суспільстві, що передбачає для нього певні специфічні права і обов'язки, правила поведінки.
Таким чином, соціальний статус визначає становище індивіда або соціальної групи стосовно інших індивідів і груп, яке визначається за соціально значущими для даної соціальної системи критеріями (економічними, політичними, соціально-правовими, професійно-кваліфікаційними тощо).
Соціальний статус не є поняттям статичним, оскільки виступає як елемент співвідношення з іншими соціальними суб'єктами. Тобто позиція керівника виробничого підрозділу проявляється лише у співвідношенні його статусу з позиціями робітників даного підприємства або його директора. Отже як бачимо, конкретний статус охоплює визначену систему відносин і відноситься лише до неї
Суб'єктами соціальних статусів (тобто їх одержувачами та утримувачами) можуть бути окремий індивід або соціальна група, звідти статус буває індивідуальний (батько або матір конкретної дитини) або груповий (батьки взагалі).
Поняття соціальний статус може розглядатись у вузькому і широкому розумінні. У вузькому розумінні статус означає місце особи у певній соціальній групі (сім'ї, студентському колективі тощо), у широкому розумінні означає позицію соціального суб'єкта у суспільстві.
Соціальні статуси поділяються на природжені, приписувані та набуті.
До природжених статусів відносяться стать, раса, а також статус доньки чи сина по відношенню до своїх батьків.
Набутими є статуси, котрі соціальний суб'єкт може отримувати в результаті входження їх до тієї чи іншої соціальної групи або спільності. Набутих статусів є незрівнянно більше у порівнянні з природженими.
Соціальний статус є поняттям родовим. Тобто статус студента або робітника має не одна особа, а мільйони одночасно. Тож соціальні статуси зумовлюють формування великих соціальних груп, сукупність яких становить соціальний склад населення.
За своїми функціональними особливостями статуси поділяються на політичні (громадянин, депутат), економічні (власник, підприємець, робітник, службовець), демографічні (чоловік, жінка, дитина), родинні (дружина, чоловік, донька, син), науково-освітні (вчений, професор, викладач, студент) та багато інших груп статусів.
З поняттям соціального статусу нерозривно пов'язане поняття соціальної ролі. Теорія соціальних ролей була розроблена Я. Морено, Дж. Мідом, Р. Дарецдорфом. Особистість одночасно включена до різних соціальних систем. Звичайно, в кожній з них вона має різні права і обов'язки. Наприклад, одна і та ж особа в різних соціальних системах має права і обов'язки члена трудового колективу, чоловіка та батька, громадянина держави тощо. Отже, особа володіє різними соціальними статусами.
Соціальна роль — це певна модель, зразок поведінки соціального суб'єкта відповідно до його соціального статусу.
Справді, коли поведінка соціального суб'єкта не виходить за рамки прав і обов'язків, які для нього надає той чи інший статус, то така поведінка має право називатися соціальною роллю, що її виконує цей соціальний суб'єкт. Інша справа, коли він нехтує власними обов'язками і зловживає правами. Рано чи пізно така ситуація призведе до конфлікту соціального суб'єкта з людьми, що її оточують. Тому, коли поведінка особи виходить за межі її соціального статусу, не відповідає йому, таке явище називають рольовим конфліктом. Як правило, рольові конфлікти виникають тоді, коли інтереси члена соціальної групи не відповідають загальним груповим інтересам, що призводить до протиборства між членом групи і всією групою.
Слід сказати, що соціальні статуси - явище, що формується в процесі історичного розвитку і не залежить від волі індивідів. Більше того, вони є в суспільстві й за відсутності конкретних індивідів. Проте дія соціальних статусів настає лише після заповнення порожніх "ніш" індивідами, що виконують соціальні ролі. Поведінка ж в межах соціальної ролі визначена заздалегідь соціальними нормами. Таким чином соціальна роль є очікуваною іншими соціальними суб'єктами заздалегідь. Так, викладач, що приходить на пару, очікує того, що студенти встануть і привітаються з ним
Таким чином, соціальні статуси є необхідними елементами соціальної структури суспільства, що відбивають сутність її побудови. Соціальні відносини в межах соціальної структури зумовлюються виконанням соціальними суб'єктами їхніх ролей.
