- •Об’єкт та предмет соціології. Поняття соціологічного
- •За тривалістю
- •За глибиною аналізу
- •Методи соціології її функції
- •Інтерв'ювання.
- •Аналіз документів.
- •Експеримент.
- •Структура системи соціологічного знання
- •Сутність та класифікація соціологічних законів
- •Сутність та типологія соціологічних категорій
- •Місце соціології у системі суспільних наук
- •Виникнення та розвиток соціології як окремої науки
- •Макро та мікро соціологія
- •Основні етапи і напрямки західноєвропейської соціології хх ст.
- •Становлення та розвиток соціології в Україні
- •Позитивізм о. Конта та його вплив на подальший розвиток соціології
- •Еволюціоністська соціологія г. Спенсера
- •Соціологічна концепція Дюркгейма
- •Розуміюча соціологія м. Вебера
- •Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства
- •Поняття та типи соціологічних змін
- •Соціальні рухи їх природа та типи
- •Соціальні процеси сутність та їх різновиди
- •Прогрес та регрес соціального розвитку
- •20. Розвиток соціології наприкінці XIX — на початку XX ст.
- •21. Cуспільство як соціальна система, його критерії.
- •22. Основні елементи суспільної системи.
- •23. Типологізація суспільств.
- •24. Концепції походження суспільства
- •25. Модернізація, її сутність та види.
- •26. Загальна характеристика соціальної структури суспільства.
- •27.Характерні особливості сучасного суспільства.
- •28. Соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •29. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •4. Активізація процесів маргіналізації.
- •30. Проблематика досліджень вітчизняної соціології 20 ст.
- •31. В чому полягає сутність поняття «соціальна роль» та «соціальний статус»
- •32. Соціальна мобільність.
- •33. Поняття та сутність соціальної стратифікації та її суспільне значення.
- •34. Теорії соціальної стратифікації.
- •35. Сутність і механізми соціальної дії.
- •36. Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії.
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •39. Соціальні організації, сутність, види та функції
- •40. Предмет і категорії соціального конфлікту. Типологія конфліктів.
- •41. Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту.
- •42. Які соціальні конфлікти домінують в Україні
- •43. Девіантна поведінка. Види відхилень.
- •44.Предмет, об’єкт, основні категорії соціології особистості.
- •45. Соціалізація як процес розвитку особистості.
- •47.Загальна характеристика етапів соціалізації.
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім’ї
- •49. Структура сім’ї. Типологія сучасних сімей.
- •50. Сутність, основні категорії гендерної соціології.
- •51. Соціальні проблеми молоді.
- •52. Соціальна сутніть культури, основні напрями досліджень.
- •53. Об’єкт, предмет та історія соціології масових комунікацій.
- •54. Предмет, об’єкт і функції соціології громадської думки. Функції та канали висловлювання громадської думки.
- •55. Предмет і об’єкт соціології освіти.
- •56. Освіта я соціальний інститут.
- •57. Сфера освіти та її соціологічне вивченя.
- •58. Соціологічне вивчення освіти.
- •59.Наука як об’єкт соціального дослідження.
- •60.Соціальні функції науки.
- •61. Правова культура сучасного українського суспільства.
- •62.Об’єкт та предмет соціології політики.
- •63. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології праці та зайнятості.
- •64. Соціологія етносу як наука: об’єкт, предмет і методи.
- •65. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види.
- •66. Поясніть, що таке соціометричне опитування?
- •67. За яких умов застосовується у соціології експертне опитування?
- •68. Класифікація методів збирання інформації.
- •69. Що дають знання соціології сучасній людині?
- •70. Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71. Чи можна поняття «суспільство» ототожнювати з поняттям «держава» ?
- •72. Які цінності домінують в українському суспільстві?
- •73. Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні?
- •74. Змі як фактор формування громадської думки.
- •75. Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства.
- •76. Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему. (о. Конт, г. Спенсер, е.Дюркгейм,ф. Тьоніс, в. Парето).
- •77. Місце і роль соціології у формуванні світогляду молоді.
- •78. Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- •79. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.
- •80. Біологічна природа та соціальна сутність людини.
41. Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту.
Соціальний конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку.
Можна виділити наступні атрибути конфлікту:
1 – сутичка (боротьба, несумісність, розбіжність) — момент протистояння несумісних, суперечливих позицій, інтересів, тенденцій;
2 – наявність полярних начал (ліве і праве, добро і зло), що означає одночасно і взаємопов'язаність, і взаємопротилежність;
3 – наявність суб'єктів як носіїв полярних позицій у сутичці;
4 – активність суб'єктів спрямована на подолання суперечності;
5 – суб'єкти не допомагають одне одному, а стоять на перешкоді або блокують реалізацію інтересів одне одного.
Конфлікт є складним за структурою соціальним явищем, його елементи тісно взаємодіють між собою. До найважливіших із них належать:
1. Сторони, що конфліктують. У соціальному конфлікті беруть участь щонайменше дві сторони (конфліктанти). Крім них, у конфлікті можуть бути задіяні й провокатори, співчуваючі, консультанти, посередники тощо. Соціолог повинен з´ясувати соціальні характеристики сторін (належність до певної страти, соціальна роль, службове становище, вік, стать, освіта — якщо йдеться про індивидів).
2. Зона конфліктної взаємодії. Конфлікт виникає лише за наявності предмета суперечки, який зумовлює зону взаємодії його учасників. Часто його важко розпізнати, конфліктанти іноді й самі нечітко його уявляють. У зв´язку з цим зона конфлікту є дуже рухомою, може розширюватися та звужуватися.
3. Уявлення про ситуацію. Кожний з конфліктантів має власне уявлення про всі обставини, що спровокували та супроводжують конфлікт. А це створює додаткові підстави для непорозумінь.
4. Причини, мотиви. Кількість їх може бути необмеженою. Іноді вони є відкритими, іноді прихованими, усвідомленими або навпаки. Самі вони спонукають до вступу в конфлікт, постаючи як сукупність об´єктивних та суб´єктивних умов, що стимулюють конфліктну активність суб´єктів. Мотиви конфліктів конкретизуються у цілях, переслідуваних їх учасниками.
5. Умови, за яких відбувається конфлікт. З´ясування їх дає змогу розглядати конфлікт не як ізольовану систему, а як реальну соціальну ситуацію. Як правило, вони бувають політичними, економічними, культурними, психологічними тощо.
6. Дії. За конфліктної ситуації дії кожної зі сторін заважають іншій досягти мети й оцінюються як ворожі.
Конфлікт як соціальне явище є породженням певних соціально-психологічних чинників, втілених в інтересах конкретних соціальних суб´єктів — учасників конфліктної ситуації. Він є сукупністю об´єктивних і суб´єктивних передумов, наслідком взаємодії різноспрямованих прагнень, що постають у найрізноманітніших комбінаціях. До найголовніших причин належать:
1. Протилежні орієнтації сторін — суб´єктів взаємодії. У соціальній практиці різноспрямованість інтересів не менш поширена, ніж їх консолідація. Нерідко егоїстичні інтереси стосуються однієї і тієї ж цілі, яку неможливо реалізувати одночасно, без посягання на інтереси інших суб´єктів соціуму, що, безумовно, породжує конфліктні ситуації.
2. Різноспрямованість ідеологічних засад. Виникнувши на основі різних поглядів, конфлікти часто переростають у безкомпромісну боротьбу за певне спрямування політичного, соціально-економічного розвитку держави, стосуючись таких суто прагматичних аспектів, як власність тощо. Часто вони стосуються релігійних, соціокультурних питань.
3. Різновекторність соціально-економічних орієнтацій. Передусім вони пов´язані з соціально-економічною нерівністю, нерівноправним розподілом матеріальних і духовних благ. Нерідко вони проявляються на етапі трансформації суспільно-економічних систем, що зумовлено певними змінами у сфері власності і привласнення, які, у свою чергу, породжують відповідні стратифікаційні зміни.
4. Суперечності між елементами соціальної структури. Обумовлені вони неузгодженістю цілей та завдань різних рівнів організації суспільства (центр — периферія).
5. Соціально-психологічні та морально-етичні. Вони постають у формі незадоволення окремих індивідів їх статусом у певному середовищі, що породжує різноманітні спроби змінити його.
Структура конфлікту.
Конфлікт виростає з конфліктної ситуації, яка становить базуконфлікту. Конфліктною ситуацією називають таку ситуацію, в якійпроявилася і усвідомлена сторонами несумісність дій однієї сторони знормами і очікуваннями іншої.
Конфліктна ситуація включає перш за все об'єкт конфлікту. Об'єктконфлікту - це те, через що виник конфлікт між опонентами, на щопретендує кожний з його учасників. У конфліктну ситуацію входять і учасники конфлікту (опоненти).
Структура конфлікту в міру свого розвитку може змінитися: у ньому може відбуватися (навмисно чи стихійно) підміна об'єкта конфлікту,можуть змінюватися і учасники (хтось може диригувати конфліктом). Підміна учасників може бути вигадана (один представляє учасників так, як йому хочеться)
