- •Об’єкт та предмет соціології. Поняття соціологічного
- •За тривалістю
- •За глибиною аналізу
- •Методи соціології її функції
- •Інтерв'ювання.
- •Аналіз документів.
- •Експеримент.
- •Структура системи соціологічного знання
- •Сутність та класифікація соціологічних законів
- •Сутність та типологія соціологічних категорій
- •Місце соціології у системі суспільних наук
- •Виникнення та розвиток соціології як окремої науки
- •Макро та мікро соціологія
- •Основні етапи і напрямки західноєвропейської соціології хх ст.
- •Становлення та розвиток соціології в Україні
- •Позитивізм о. Конта та його вплив на подальший розвиток соціології
- •Еволюціоністська соціологія г. Спенсера
- •Соціологічна концепція Дюркгейма
- •Розуміюча соціологія м. Вебера
- •Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства
- •Поняття та типи соціологічних змін
- •Соціальні рухи їх природа та типи
- •Соціальні процеси сутність та їх різновиди
- •Прогрес та регрес соціального розвитку
- •20. Розвиток соціології наприкінці XIX — на початку XX ст.
- •21. Cуспільство як соціальна система, його критерії.
- •22. Основні елементи суспільної системи.
- •23. Типологізація суспільств.
- •24. Концепції походження суспільства
- •25. Модернізація, її сутність та види.
- •26. Загальна характеристика соціальної структури суспільства.
- •27.Характерні особливості сучасного суспільства.
- •28. Соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.
- •29. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •4. Активізація процесів маргіналізації.
- •30. Проблематика досліджень вітчизняної соціології 20 ст.
- •31. В чому полягає сутність поняття «соціальна роль» та «соціальний статус»
- •32. Соціальна мобільність.
- •33. Поняття та сутність соціальної стратифікації та її суспільне значення.
- •34. Теорії соціальної стратифікації.
- •35. Сутність і механізми соціальної дії.
- •36. Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії.
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38. Соціальні інститути, їх види та функції.
- •39. Соціальні організації, сутність, види та функції
- •40. Предмет і категорії соціального конфлікту. Типологія конфліктів.
- •41. Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту.
- •42. Які соціальні конфлікти домінують в Україні
- •43. Девіантна поведінка. Види відхилень.
- •44.Предмет, об’єкт, основні категорії соціології особистості.
- •45. Соціалізація як процес розвитку особистості.
- •47.Загальна характеристика етапів соціалізації.
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім’ї
- •49. Структура сім’ї. Типологія сучасних сімей.
- •50. Сутність, основні категорії гендерної соціології.
- •51. Соціальні проблеми молоді.
- •52. Соціальна сутніть культури, основні напрями досліджень.
- •53. Об’єкт, предмет та історія соціології масових комунікацій.
- •54. Предмет, об’єкт і функції соціології громадської думки. Функції та канали висловлювання громадської думки.
- •55. Предмет і об’єкт соціології освіти.
- •56. Освіта я соціальний інститут.
- •57. Сфера освіти та її соціологічне вивченя.
- •58. Соціологічне вивчення освіти.
- •59.Наука як об’єкт соціального дослідження.
- •60.Соціальні функції науки.
- •61. Правова культура сучасного українського суспільства.
- •62.Об’єкт та предмет соціології політики.
- •63. Сутність, предмет, об’єкт, функції соціології праці та зайнятості.
- •64. Соціологія етносу як наука: об’єкт, предмет і методи.
- •65. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види.
- •66. Поясніть, що таке соціометричне опитування?
- •67. За яких умов застосовується у соціології експертне опитування?
- •68. Класифікація методів збирання інформації.
- •69. Що дають знання соціології сучасній людині?
- •70. Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71. Чи можна поняття «суспільство» ототожнювати з поняттям «держава» ?
- •72. Які цінності домінують в українському суспільстві?
- •73. Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні?
- •74. Змі як фактор формування громадської думки.
- •75. Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства.
- •76. Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему. (о. Конт, г. Спенсер, е.Дюркгейм,ф. Тьоніс, в. Парето).
- •77. Місце і роль соціології у формуванні світогляду молоді.
- •78. Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- •79. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.
- •80. Біологічна природа та соціальна сутність людини.
23. Типологізація суспільств.
Суспільство - соціальна організація певної країни, основою якої є соціальна структура.
Поняття "суспільство" можна віднести до будь-якого періоду в історії людства. Воно з'явилось в епоху, коли ще не було ні країн, ні держав. Водночас поняття "суспільство" набуває зовсім іншого значення, коли йде мова, наприклад, про "українське суспільство", що має територіальні кордони, законодавчу систему, державну мову. Співвідношення між поняттями "суспільство", "країна" та "держава" визначає типологізацію суспільств.
Типологізація суспільств - це класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших.
Як правило, за основні критерії типології суспільства приймаються соціальні індикатори. Вони дають можливість з`ясувати роль домінуючих зв`язків і відносин, які є чинниками сталого, стабільного та ефективного розвитку.
Такими індикаторами є: співвідношення форм власності (приватна, державна, асоційована тощо); співвідношення планових і ринкових регуляторів економіки; форми і технології влади; співвідношення виробництва, розподілу і споживання; якість і рівень життя громадян; соціальна захищеність особистості, її права і свободи, їх реальні гарантії.
На основі цих критеріїв суспільства поділяються на два типи: стійкі і нестійкі. Перші характеризуються стабільністю, їм властиве різноманіття форм власності, розвинена демократія. Другі ознаменовані перехідним характером (прикладом може служити більшість країн, що розвиваються).
За специфікою взаємодії з іншими системами суспільства поділяються на «відкриті» і «закриті». Для «закритих» суспільств характерна самоізоляція, зовнішні зв`язки його нерозвинені. «Відкриті» суспільства активно взаємодіють з навколишнім світом, вони включені у всесвітньо-історичні процеси, що динамічно освоюють передовий досвід інших товариств.
У 1950-1960-і рр.. в зарубіжній соціології сформувалися нові принципи типології товариств (позиція технологічного детермінізму). Вони розроблялися в рамках теорії стадій економічного зростання індустріального та постіндустріального суспільства (Д. Белл, Р. Арон). Уолт Уітмен Ростоу виділяє п`ять стадій у розвитку суспільства: традиційне суспільство; стадія створення передумов для підйому; стадія зсуву; стадія росту; період високого рівня масового споживання.
Критерії типології товариств в теорії технологічного детермінізму обумовлені розвитком науки, техніки і технологій, їх доповнюють соціокультурними і політичним критеріями. На основі цих критеріїв виділяють три типи суспільств: традиційне, індустріальне і постіндустріальне.
Традиційне суспільство - це, наприклад, селянська община.
Індустріальне суспільство засноване на машинній техніці, широкому розвитку науки, ринкових відносинах, високому рівні професійної культури в усіх її формах.
Перехід від індустріального суспільства до постіндустріального обумовлений зміною ролі науки в розвитку соціуму. Знання перетворюються в головну соціальну цінність; пріоритетними стають фундаментальні дослідження, складають теоретичну основу науково-технічного та соціального розвитку.
Особливості постіндустріального суспільства: поліпшення соціально-економічного добробуту громадян, підвищення ролі таких напрямків соціальної політики, як охорона навколишнього середовища, освіта та охорона здоров`я; підвищення ролі освіти, яка стає визначальною ознакою соціального статусу, знань, інформації, творчого потенціалу.
Таке суспільство соціологи називають також інформаційним.