- •Міністерство освіти і науки україни
- •Ризик та прийняття управлінських рішень
- •Передмова
- •Розділ 1. Процес прийняття рішень
- •1.1 Визначення рішення
- •1.2 Чому важливо приймати обґрунтовані рішення
- •1.3 Класифікації рішень.
- •1.4 Раціональність в прийнятті рішень
- •1.5 Модель процесу прийняття рішень
- •Розділ 2. Визначення та вимірювання ризиків
- •2.1 Визначення ризиків
- •2.2 Класифікації ризиків
- •2.3 Природа виникнення ризиків
- •Розділ 3. Вибір рішень при визначеності
- •3.1 Постановка задачі вибору в умовах визначеності
- •3.2 Припущення у задачах вибору інвестиційних проектів
- •Розділ 4. Прийняття рішень в умовах ризику
- •4.1 Постановка задачі вибору в умовах ризику
- •4.2 Традиційні правила вибору альтернатив
- •4.3 Санкт-Петербурзький парадокс
- •Розділ 5. Основи теорії корисності
- •5.1 Аксіоми теорії корисності
- •5.2 Модель очікуваної корисності
- •5.3 Методи побудови функцій корисності
- •5.4 Відношення до ризику та вигляд функцій корисності
- •5.5 Міра несхильності до ризику
- •5.6 Важливі класи функцій корисності
- •Розділ 6. Прийняття рішень в умовах невизначеності
- •6.1 Постановка задачі вибору в умовах невизначеності
- •6.2 Вирішальні правила
- •6.3 Імітаційне моделювання
- •6.4 Діаграми впливу
- •Розділ 7. Цінність інформації
- •7.1 Цінність повної інформації
- •7.2 Цінність неповної інформації
- •Розділ 8. Багатокритеріальні рішення
- •8.1 Постановка задач багатокритеріального вибору
- •8.2 Комплексні показники ефективності
- •8.3 Метод аналізу ієрархій
- •Розділ 9. Практика управління ризиком.
- •9.1 Формування поглядів на ризик-менеджмент
- •Стейкхолдери та їх взаємовідносини з підприємством.
- •Припущення раціональності в економіці
- •Визначення ризиків48
- •О пис проблеми
- •Вирішення задачі про придбання дому за допомогою метода аналізу ієрархій з використанням програми MathCad
- •Досвід використання методів аналізу ризиків у діяльності провідних компаній Великобританії. 55
Розділ 2. Визначення та вимірювання ризиків
Після вивчення матеріалу цього розділу Ви зможете:
аналізувати існуючі визначення ризиків;
обирати засіб вимірювання ризику;
будувати належну класифікацію ризиків;
виявляти джерела виникнення ризиків.
2.1 Визначення ризиків
Існує кілька різних визначень того, що розуміють під словом ризик. Багато авторів відштовхуються від визначень, що наводяться у тлумачних словниках. Популярний в англомовній літературі словник Вебстера визначає ризик як небезпеку, можливість збитку або шкоди. У тлумачному словнику С.І. Ожегова ризик визначається як можлива небезпека, дія навмання в надії на щасливий вихід. Однак, зв'язок ризику тільки лише з виникненням будь-яких несприятливих подій дає однобоке тлумачення цього терміна. Френк Найт у 1921 році13 висловив революційну для того часу думку, що одержання прибутку можливе лише завдяки присутності чинників ризику і невизначеності в економіці.
Якщо узагальнити існуючі в літературі підходи до визначення ризику, то можна виділити три основних, що пов'язують ризик:
з ймовірністю виникнення збитків або недоотримання прибутків у порівнянні з прогнозованим (очікуваним) варіантом;
з можливістю не досягнути поставлену мету;
з невизначеністю одержати прибуток або збитки.
У даному курсі будемо визначати ризик як імовірність недосягнення бажаного результату діяльності. Таке визначення є привабливим з точки зору універсальності використання, оскільки не пов'язано лише з фінансовими показниками.
Для виникнення ситуації ризику необхідно мати три умови:
наявність декількох можливих альтернатив у ситуації прийняття рішення14 ;
можливість оцінки очікуваних наслідків альтернативних рішень;
спроможність особи, що приймає рішення, визначити або призначити імовірності альтернативним виходам.
У тих випадках, коли можливі наслідки або імовірності виходів визначити не вдається, то говорять про наявність ситуації невизначеності. У більшості випадків рішення приймаються саме при невизначеності, тому надалі, не втрачаючи спільності, будемо використовувати терміни ризик і невизначеність як взаємозамінні, якщо хід викладу не буде вимагати конкретизації.
В залежності від операційного визначення ризику, використовують ті або інші показники для його виміру. Так найбільш популярні фінансові ризики, вимірюють із застосуванням статистичних характеристик: математичного очікування15, дисперсії16 , середнього квадратичного відхилення17 і т.ін. На їхній основі будують комбіновані оцінки, що утворюються в результаті лінійної комбінації вищезгаданих. До найбільш поширених оцінок відносять:
ймовірність збитку;
розмір можливого збитку;
відношення розміру можливого збитку до вартості компанії або іншого активу;
добуток імовірності і розміру збитку;
величину, пропорційну варіації розподілу ймовірностей усіх можливих виходів;
напівваріацію розподілу усіх виходів, узяту лише для негативних наслідків і стосовно деякої встановленої базової величини18;
коефіцієнт варіації (відношення середнього квадратичного відхилення до математичного очікування);
розмах варіації (різниця між максимальним і мінімальним значенням чинника).
Використання тієї або іншої статистики для визначення впливу ризику, саме по собі, має мало сенсу, оскільки, у кінцевому рахунку, інтерес представляє результат, а не самий процес. Таким чином, обираючи операційне визначення ризику, варто враховувати кінцеву ціль діяльності і задатися питанням: як відхилення певних чинників може вплинути на досягнення наміченого результату або перешкоджати досягненню поставленої мети. Відповідь на це питання з неминучістю приведе до думки про необхідність інтеграції методів оцінки ризику в процедуру прийняття рішення, а можливо, навіть і ширше - у процес стратегічного планування.
