- •1. Основні підходи до визначення джерела кримінального права.
- •2. Конституція як джерело кримінального права.
- •3.Міжнародні нормативні-правові акти як джерело кримінального права.
- •4. Рішення Конституційного Суду України як джерело кримінального права.
- •6. Практика Верховного Суду як джерело кримінального права
- •7. Рішення Європейського Суду з прав людини, як джерело кримінального права.
- •8.Особливості тлумачення норм з бланкетними диспозиціями.
- •9.Оцінюючі ознаки у кримінальному праві
- •10.Роль доктринального тлумачення у кримінальному праві України.
- •11. Казуальне тлумачення кримінального закону.
- •12.Законодавча техніка і лінгвітчне тлумачення кримінального закону.
- •13.Кваліфікація злочинів і кримінально-правова кваліфікація: піввідношення понять.
- •14.Особливості побудови формули кваліфікації.
- •15.Стадії та етапи кваліфікації злочинів.
- •16.Поняття та види неправильної кваліфікації.
- •17. Правила кваліфікації при конкуренції кримінально-правових норм.
- •18.Поняття та система заходів кримінально-правового впливу.
- •19 Примусові заходи кримінально-правового впливу
- •20.Заохочувальні заходи кримінально-правового впливу Заохочувальні заходи
- •21. Місце судимості у системі заходів кримінально-правового впливу .
- •22. Кримінальна відповідальність поняття , види , форми реалізації
- •25. Тілесні ушкодження поняття , види , ознаки
- •27 Способи вчинення зґвалтування
- •29Предмет злочинів проти власності
- •32 Особливості кваліфікації самовільного заняття земельної ділянки
- •38.Поняття службової особи у кримінальному праві України.
- •39. Особа, яка надає публічні послуги, як суб’єкт злочину.
- •40.Зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади: проблеми співвідношення.
- •41.Неправомірна вигода як предмет злочину.
- •Стаття 368. Одержання хабара
- •42. Провокація підкупу.
- •43. Проблеми реформування кримінально-процескального законодавства України в контексті Європецських стандартів.
- •44. Проблеми кодифікації кримінального законодавства країн континентальної Європи та імплементація норм міжнародного кримінального права в законодавство України
- •45.Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України.
- •46.Проблеми кримінального законодавства країн традиційно - формалізованої романо германської системи права та проблеми гармонізації з ним кримінального законодавства України.
3.Міжнародні нормативні-правові акти як джерело кримінального права.
Нормати́вно-правови́й а́кт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права.
Зміст нормативних актів, кримінального процесуального законодавства, повинен бути аналогічний вимогам ст. 2 КП кодексу України і розкривати завдання кримінального провадження, а саме:
-захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
міжнародні правові акти, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 9 Конституції), і є частиною національного законодавства України. Норми міжнародного права можуть застосуватись лише при виявленні протиріччя між нормами чинного КК та нормами міжнародного права.
Серед міжнародних правових актів, які регулюють кримінальну процесуальну діяльність, необхідно виділити окремі групи:
а) міжнародні конвенції, що визначають правове становище особи у сфері кримінального провадження, та вимоги, які ставляться до кримінальних процесуальних механізмів, що забезпечують охорону прав і свобод громадян у кримінальному судочинстві. Зокрема, Верховною Радою України ратифіковані: Конвенція про захист прав та основних свобод людини; Європейська конвенція про видачу правопорушників; Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах; Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (Мінська конвенція);
б) міжнародні конвенції, спрямовані на співробітництво держав - учасниць договорів на боротьбу зі злочинами, що мають міжнародний характер. Серед таких конвенцій про боротьбу з тероризмом, Конвенцію Ради Європи про запобігання тероризму, Європейську конвенцію про кіберзлочинність, Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією;
в) двосторонні договори України про надання правової допомоги з кримінальних справ, ратифіковані Верховною Радою: Договір між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних і кримінальних справах; Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах;
г) міжнародні договори, стосовно яких Україна виступає правонаступником: Договір між СРСР і Угорською Народною Республікою про надання правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах;
Залежно від характеру і рівня систематизації кримінальних процесуальних норм серед законів, що регулюють кримінальну процесуальну діяльність, важливе місце займають кодифікаційні акти, а саме: Кримінальний процесуальний кодекс України, інші кодекси, які містять кримінально-процесуальні положення (наприклад, Кримінальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України та ін.).
